Іоан (Сіопко)
Іоа́нн (Сіопко), митрополит Херсо́нський і Таврі́йський (нар. 14 березня 1964, м. Рівне) — єпископ Української православної церкви (Московського Патріархату).
Хіротонізований на єпископа УПЦ КП 1993 з титулом Яготинський. У 1996 році хіротонізований тепер у єпископа УПЦ МП, з 2006 року (із перервою у 2008 році) очолює Херсонську єпархію УПЦ. Голова Синодального відділу УПЦ з канонізації святих. Тезоіменитство — 9 жовтня.
БіографіяРедагувати
ЮністьРедагувати
Ігор Степанович Сіопко народився 14 березня 1964 року в Рівному в родині робітника.
У 1981 році закінчив Рівненську середню школу.
Початок служінняРедагувати
19 серпня 1985 року архієпископом Волинським і Рівненським Даміаном (Марчуком) був висвячений у сан диякона і призначений у Свято-Михайлівську церкву села Здовбиця Здолбунівського району Рівненської області. 22 лютого 1987 року рукопокладений архієпископом Волинським і Рівненським Варлаамом (Іллюшенком) у сан священика і направлений у Свято-Варваринський храм села Шпанів Рівненського району Рівненської області. У липні 1987 року переведений у Київську єпархію й призначений настоятелем Свято-Преображенського храму села Трушевці Чигиринського району Черкаської області.
Перебування в УАПЦ та УПЦ КПРедагувати
З 1991 по 1993 рік знаходився в Українській Автокефальній Православній Церкві. 1992 року закінчив Львівську духовну семінарію. У 1993 році перейшов до Української Православної Церкви Київського Патріархату і був хіротонізований в єпископа, керував Яготинською єпархією.
14 грудня 1993 року разом з кількома іншими архієреями УПЦ КП він написав звернення до митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана) з проханням переходу в УПЦ. Це рішення пояснене так:
| « | Під час проведення Всеукраїнського Православного собору в Києві нам стало відомо — наші хіротонії недійсні, що до цього часу ретельно від нас приховувалось[1] | » |
Повернення в УПЦРедагувати
29 грудня 1993 року на Архієрейському Соборі УПЦ приніс покаяння і був прийнятий у лоно Української Православної Церкви у сані священика.
31 грудня 1993 року в Києво-Печерській Лаврі прийняв чернечий постриг з ім'ям Іоанн, на честь святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова. 7 січня 1994 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир возвів його в сан ігумена, а 2 серпня того ж року — в сан архімандрита. Був призначений секретарем Київської єпархії.
1996 року закінчив Київську духовну академію.
Архієрейське служіння в УПЦРедагувати
13 грудня 1996 року був хіротонізований в єпископа Переяслав-Хмельницького і призначений вікарієм Київської Митрополії.
26 липня 2000 року владика Іоанн був призначений єпископом Хустським і Виноградівським.
28 серпня 2004 року возведений у сан архієпископа.
Рішенням Вченої ради Ужгородської української богословської академії від 16 травня 2005 року архієпископу Іоанну був присвоєний ступінь почесного доктора богослов'я. Він також був нагороджений Хрестом доктора богослов'я I-го ступеня.
Рішенням Священного Синоду УПЦ від 22 листопада 2006 року був звільнений від управління Хустською кафедрою і призначений архієпископом Херсонським і Таврійським.
8 травня 2008 року був призначений головою Синодальної комісії УПЦ з канонізації святих.
Згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 11 листопада 2008 року став архієпископом Сумським і Охтирським [2]. Однак вже 17 листопада 2008 року знову став архієпископом Херсонським і Таврійським [3]. Переведення владики Іоанна були зумовлені проблемами спершу в Херсонській єпархії (викликані, очевидно, архієпископом Іонафаном (Єлецьких)), а згодом у Сумській єпархії (викликані діями єпископа Іларія (Шишковського)) — як авторитетного й досвідченого архієрея та адміністратора його направляли для врегулювання конфліктних ситуацій.
17 серпня 2015 року возведений у сан митрополита.
НагородиРедагувати
- Нагорода Ужгородської української богословської академії:
- Хрест доктора богослов'я I-го ступеня
- Нагороди УПЦ:
- Орден Різдва Христового II-го ступня
- Орден преподобного Нестора Літописця II-го ступеня
- Орден 1020-ліття Хрещення Русі I-го ступеня
- Орден преподобного Нестора Літописця I-го ступеня
Погляди і праціРедагувати
Архієпископ Іоанн відомий своїми поміркованими поглядами. Він був у складі самопроголошених автокефальних юрисдикцій (які покинув лише коли переконався у їхній канонічній ізоляції) і, очевидно, є прихильником канонічної автокефалії УПЦ. Однак він уникає категоричних заяв на корисить автокефалії (як і проти неї).
Інтерв'юРедагувати
- Епископ Хустский и Виноградовский ИОАНН:. «Любой раскол — церковный или территориальный — трагедия в жизни нации» (2000)[недоступне посилання з червень 2019]