Невсько-Василеострівська лінія

Невсько-Василеострівська лінія
Петербурзький метрополітен
Metro SPB Line3 NVL.svg
Відкриття першої дільниці 3 листопада 1967 (53 роки)
Довжина, км 28,82
Кількість станцій 12
Час проїзду, хв. 40
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда 6
Кількість вагонів у складі поїзда 6
Найнапруженіша станція «Василеострівська»
Наземні дільниці Станція «Рибацьке»
Електродепо ТЧ-5 «Невське»
Невсько-Василеострівська лінія
Бігова
Зеніт
оборотні тупики, ПТО
Приморська
Смоленка
Василеострівна
Нева
Мойка
кан. Грибоєдова
Гостиний двір
Фонтанка
Маяковська
Площа Олександра Невського-1
Оборотний тупик
Монастирка
Обвідний канал
Єлізаровська
Ломоносовська
Оборотний тупик
Пролетарська
Обухово
Мурзинка
Рибацьке
ТЧ-5 «Невське»

Невсько-Василеострівська лінія (Третя лінія або Зелена) — лінія Петербурзького метрополітену, з'єднує через центр північно-західні і південно-східні райони Санкт-Петербурга. Початкова дільниця відкрита 3 листопада 1967 року.

ОсобливостіРедагувати

Будівництво лінії йшло під час боротьби з архітектурними надмірностями 1960-х років, тому всі станції першої та другої черги побудовані однотипними, без архітектурних прикрас. Спочатку всі станції відкриті на лінії були обладнані системою горизонтальний ліфт. Це тривало 12 років до відкриття станції «Приморська» у 1979 році, яка мала звичні відкриті платформи. Після відкриття станцій «Бігова» та «Зеніт» які також побудовані за системою горизонтальний ліфт, 8 з 12 станцій стали закритого типу.

Також лінія відрізняється незвично великими перегонами між станціями, наприклад перегон «Площа Олександра Невського» — «Єлізаровська» довжиною 3,4 км, «Василеострівська» — «Гостиний Двір» 3,25 км. Це сталося також через економію коштів, на цих перегонах планувалося будівництво проміжних станцій але від них змушені були відмовиться. У майбутньому це призвело до великої перевантаженості виходів з центральних станцій лінії, пропускна спроможність яких не відповідає потребам міста. Будівництво на діючіх ділянках майже неможливе, через складність та велику вартість.

Хронологія пусківРедагувати

Дата пуску Ділянка Довжина Кіл-ть станцій
3 листопада 1967 «Василеострівна» — «Площа Олександра Невського» 6,7 км 4
25 грудня 1970 «Площа Олександра Невського» — «Ломоносовська» 5,8 км 2
29 вересня 1979 «Василеострівська» — «Приморська» 2,2 км 1
10 липня 1981 «Ломоносовська» — «Обухово» 4,3 км 2
28 грудня 1984 «Обухово» — «Рибацьке» 3,6 км 1
1986 «Рибацьке» — ТЧ-5 «Невське» 1,1 км
26 травня 2018 «Приморська» — «Бігова» 6,3 км 2
Всего: 28,82 км[1] 12 станцій

ПересадкиРедагувати

# Пересадка на лінію Зі станції На станцію
2 Московсько-Петроградська лінія Гостинний двір Невський проспект
1 Кіровсько-Виборзька лінія Маяковська Площа Повстання
4 Правобережна лінія Площа Олександра Невського-1 Площа Олександра Невського-2

Депо і рухомий складРедагувати

ДепоРедагувати

Депо Період
ТЧ-1 «Автово» 1967—1979
ТЧ-4 «Північне» 1979—1995, 2014 — сьогодення
ТЧ-5 «Невське» 1995 — сьогодення

Кількість вагонів у потягахРедагувати

Кількість Період
4 1967 — початок 1970-х
5 Початок 1970-х — середина 1970-х
6 Середина 1970-х — сьогодення

Подальше збільшення кількості вагонів неможливо через проектного розрахунку лінії, всіх її станцій і депо виключно під прийом шестивагонних складів.

Типи вагонів, що використовуються на лініїРедагувати

Тип Період
Ем До жовтня 2015
Ем501/Ема502/Емх503 До жовтня 2015
Ем501М/Ема502М До жовтня 2015
81-717/714 До сьогодення
81-714.5 До сьогодення
81-717.5П/714.5П До сьогодення
81-540/541 До сьогодення
81-541.5 До сьогодення
81-540.7/541.7 До сьогодення
81-556/557/558 «НеВа» 22 жовтня 2013 — сьогодення
81-722/723/724 «Юбилейный» 2015 — сьогодення

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати