Рибацьке (станція метро)

Координати: 59°49′51″ пн. ш. 30°30′00″ сх. д. / 59.83083° пн. ш. 30.50000° сх. д. / 59.83083; 30.50000

«Рибацьке» (рос. Рыбацкое) — кінцева станція Невсько-Василеострівської лінії Петербурзького метрополітену, розташована на наземній ділянці лінії між порталом тунелів і метродепо «Невське»

Рибацьке
Metro SPB Line3 Rybatskoe Platform.jpg
Загальні дані
Тип крита наземна
Глибина закладення 0 м
Кількість 3
Тип 2 берегові, середня острівна
Форма прямі
Дата відкриття 28 грудня 1984 року
Архітектор(и) А. С. Гецкин (рос.), Н. В. Ромашкин-Тиманов (рос.), К. Г. Леонтьев (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів А. С. Гецкин (рос.), Н. В. Ромашкин-Тиманов (рос.), К. Г. Леонтьев (рос.)
Пересадка на залізнична станція Рибацьке
Виходи до Тепловозна вулиця, Прибережна вулиця, 1-й Рибацький проїзд, 3-й Рибацький проїзд
Час відкриття 5:35
Час закриття 0:05
Код станції РБ
Невсько-Василеострівська лінія
Бігова
Зеніт
оборотні тупики, ПТО
Приморська
Смоленка
Василеострівна
Нева
Мойка
кан. Грибоєдова
Гостиний двір
Фонтанка
Маяковська
Площа Олександра Невського-1
Оборотний тупик
Монастирка
Обвідний канал
Єлізаровська
Ломоносовська
Оборотний тупик
Пролетарська
Обухово
Мурзинка
Рибацьке
ТЧ-5 «Невське»

Одна з двох станцій за КАД. Станція відкрита 28 грудня 1984 року у складі ділянки «Обухово» — «Рибацьке». Найменування отримала по розташуванню в однойменному історичному районі міста.

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — крита наземна з береговими платформами. Між двома коліями розташована третя, службова платформа. При будівництві покрівлі було застосовано складчасте 18-прогінне перекриття, що дозволяє вільно компонувати станційні споруди.

В обох торцях станції над коліями розташовані великі балкони, по яких проходять комунікації. Спочатку станцію і вхід з'єднували три ескалатори, які в ході реконструкції були демонтовані і замінені на сходи. Вихід у місто і до приміських потягів здійснюється через підземний перехід, розташований у південному торці станції. Аналогічний, повністю оздоблений, але закритий перехід є і в північному торці: там знаходиться інвентарна. Переходи вперше в практиці будівництва метрополітену були пройдені методом продавлювання, що дозволило не зупиняти рух потягів по залізниці.

Крім того, на станції є заділи для організації кросплатформової пересадки на приміські потяги (аналогічно станції «Дев'яткіно»), за умови, що платформи для них будуть побудовані, а також заділ під вихід до потягів з касового залу.

ВестибюльРедагувати

Наземний вестибюль станції є масивною довгою будівля зі скла і бетону, що входить в комплекс будівель однойменної залізничної станції.

Вихід у місто на Тепловозну вулицю, 3-й Рибацький проїзд та до залізничної станції Рибацьке.

Колійний розвитокРедагувати

Станція є кінцевою на Невсько-Василеострівській лінії, за нею розташований перехресний з'їзд, за яким здійснюється оборот потягів, що прибувають на кінцеву станцію. Далі розташоване електродепо «Невське» (ТЧ-5).

ОздобленняРедагувати

В оздоблені станції використані білий і сірий мармур, профільний метал, скло, полірований граніт.

РемонтРедагувати

Станція була закрита з 1 травня 2000 року по 1 квітня 2001 року для виконання капітального ремонту пішохідних переходів, демонтажу і заміни сходами трьох малих ескалаторів ПОВ-5М, що прямували в підземний перехід, а також ліквідації протікань на перегоні «Обухово» — «Рибацьке». В 2003 році на залізничній станції була побудована ще одна платформа, так і не відкрита через відсутність виходу до неї з підземного переходу. При проектуванні станції вона мала забезпечити кросплатформову пересадку на залізнцю (на станції «Девяткино»), але це так і не було зроблено. Зовні на станції чітко видно заділи під виходи на залізничну платформу.

Ресурси ІнтернетуРедагувати