Лахтинсько-Правобережна лінія

Четверта лінія, також відома як Ла́хтинсько-Правобере́жна або Помаранчева (раніше — просто «Правобережна») — лінія Петербурзького метрополітену. Перша черга відкрита 30 грудня 1985 року. З'єднує центр з південно-східними районами Санкт-Петербургу на правому березі Неви. Перша повністю підземна лінія Петербурзького метрополітену. Одна з двох ліній, де всі станції глибокого закладення. Незважаючи на назву, повністю «правобережною» ніколи не була, оскільки станція «Площа Олександра Невського», що входить в лінію з першого дня її існування , знаходиться на лівому березі Неви, і на середину 2010-х лише половина станцій лінії розташована на правому березі.

Лахтинсько-Правобережна лінія
Петербурзький метрополітен
Відкриття першої ділянки 30 грудня 1985 року
Довжина, км 11,2
Кількість станцій 8
Час проїзду, хв 19
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда 8
Кількість вагонів у складі поїзда 6


Найнапруженіша станція «Ладозька»[1]
Електродепо ТЧ-5 «Невське»
4 Лахтинсько-Правобережна лінія
Горний інститут
Театральна
Оборотний тупик та ПТО
Спаська
Фонтанка
Достоєвська
Ліговський проспект
Оборотний тупик та ПТО
Площа Олександра Невського-2
Монастирка
Нева
Новочеркаська
Оккервиль
Ладозька
Оккервиль
Проспект Більшовиків
розібраний з'їзд
Вулиця Дибенка
Оборотний тупик
Кудрово

Хронологія пусків ред.

Сірим виокремлені станції, на середину 2010-х функціонуючих у складі Фрунзенсько-Приморської линії.

Дата пуску Ділянка Довжина Кіл-ть станцій
30 грудня 1985 «Площа Олександра Невського-2»«Проспект Більшовиків» 5,2 км 4
1 жовтня 1987 «Проспект Більшовиків» — «Вулиця Дибенка» 1,7 км 1
30 грудня 1991 «Площа Олександра Невського-2» — «Достоєвська»«Садова» 4,7 км 3
15 вересня 1997 «Садова»«Чкаловська»
(без станції «Адміралтейська»)
4,7 км 2
14 січня 1999 «Чкаловська»«Старе Село»
(без станції «Хрестовський острів»)
4,1 км 1
3 вересня 1999 «Хрестовський острів» 1
2 квітня 2005 «Старе Село»«Комендантський проспект» 2,7 км 1
7 березня 2009 «Достоєвська»«Спаська» 1,8 км 1
Ділянка «Комендантський проспект» — «Садова» передано Фрунзенсько-Приморській лінії,
перегін «Садова» — «Достоєвська» перетворено у СЗГ.
−13,1 км −6
Загалом: 11,2 км[2] 8 станцій

Історія перейменувань ред.

Дата Стара назва Сьогоденна назва
1 липня 1992 Красногвардійська Новочеркаська

Пересадки ред.

Із заходу на схід:

Зі станції На лінію, на станцію
  «Спаська»   «Сінна площа»
  «Садова»
  «Достоєвська»   «Володимирська»
  «Площа Олександра Невского-2»   «Площа Олександра Невського-1»

Депо і рухомий склад ред.

Депо, що обслуговують лінію ред.

Депо Період
ТЧ-4 «Північне» 1985-1986
ТЧ-5 «Невське» 1986-2000, з 2008
ТЧ-6 «Виборзьке» 2000-2009

Кількість вагонів у складах ред.

З моменту запуску і на середину 2010-х лінією курсують шестивагонні поїзди. Потенційно лінія проектувалася і будувалася для пропускної здатності 40 пар поїздів на годину по 8 вагонів кожен[3]. До відкриття депо «Південне» збільшення довжини поїзда не планується.

Типи вагонів ред.

Тип Період
81-717/714 на середину 2010-х
81-714.5 на середину 2010-х
81-540.8/541.8 на середину 2010-х

Примітки ред.

  1. Пассажиропоток по станциям метрополитена [недоступне посилання — історія]
  2. Офіційний сайт Петербурзького метрополітену. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 7 квітня 2014. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2010. Процитовано 10 квітня 2016.