Відкрити головне меню

Му́тин (МФА[ˈmut̪ɪn̪] ( прослухати)) — село в Україні, у Кролевецькому районі Сумської області. Орган місцевого самоврядування — Мутинська сільська рада.

село Мутин
Mutyn.jpg
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Кролевецький
Рада/громада Мутинська сільська рада
Код КОАТУУ 5922686301
Облікова картка Мутин 
Основні дані
Населення 1431
Поштовий індекс 41351
Телефонний код +380 5453
Географічні дані
Географічні координати 51°25′26″ пн. ш. 33°29′25″ сх. д. / 51.42389° пн. ш. 33.49028° сх. д. / 51.42389; 33.49028Координати: 51°25′26″ пн. ш. 33°29′25″ сх. д. / 51.42389° пн. ш. 33.49028° сх. д. / 51.42389; 33.49028
Середня висота
над рівнем моря
143 м
Водойми річки: Сейм, Мутинка
Відстань до
районного центру
19 км
Місцева влада
Адреса ради 41351, с. Мутин; тел. 6-24-23
Сільський голова Халецька Марія Григорівна
Карта
Мутин. Карта розташування: Україна
Мутин
Мутин
Мутин. Карта розташування: Сумська область
Мутин
Мутин

Населення становить 1431 особа.

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село Мутин знаходиться на правому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Камінь, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Божок, на протилежному березі — село Новомутин та Прилужжя Конотопського району. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1907. До районного центру м. Кролевець — 19 км.

Селом протікає струмок Мутинка, правий доплив Сейму.

На південь та південний-схід від села у заплаві річки Сейм знаходиться загальнозоологічні заказники місцевого значення Оленкин, та Попів Грудок що входять до складу Сеймського регіонального ландшафтного парку.

Історичні відомостіРедагувати

Село відоме з першої половини XVII ст. в селі існував Мутинський монастир[джерело?].

Напередодні скасування кріпацтва, 1859 року у казенному й козацькому селі Кролевецького повіту Чернігівської губернії мешкало 2594 особи (1199 чоловічої статі та 1395 — жіночої), налічувалось 367 дворових господарств, існували православна церква, сільська розправа, поромна переправа[1].

Станом на 1886 у колишньому державному селі, центрі Мутинської волості, мешкало 2673 особи, налічувалось 467 дворових господарств, існували православна церква, школа, школа, 6 постоялих будинків, 5 лавок, відбувався щорічний ярмарок[2].

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 3423 особи (1699 чоловічої статі та 1724 — жіночої), налічувалось 546 дворових господарств[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3647 осіб (1788 чоловічої статі та 1859 — жіночої), з яких 3573 — православної віри[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[5].

У роки німецько-радянської війни село спалене нацистами.

ЕміграціяРедагувати

Переселенці з села Мутин у 1886 році заснували в теперішньому Приморському краї Росії село Чернігівку, назване на честь Чернігівської губернії, з якої вони емігрували.

СьогоденняРедагувати

28 вересня 2013 року село газифіковане.

ПерсоналіїРедагувати

У селі народилися:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 1563)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 130), (код 1521)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-265)
  5. стор 74 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 26 березень 2015. 

ПосиланняРедагувати