Відкрити головне меню

Божо́к19222016 рр. — Черво́ний Ра́нок) — село в Україні, у Кролевецькому районі Сумської області. Орган місцевого самоврядування — Божківська сільська рада.

село Божок
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Кролевецький
Рада/громада Божківська сільська рада
Код КОАТУУ 5922688201
Облікова картка Божок 
Основні дані
Населення 756
Поштовий індекс 41352
Телефонний код +380 5453
Географічні дані
Географічні координати 51°27′06″ пн. ш. 33°24′35″ сх. д. / 51.45167° пн. ш. 33.40972° сх. д. / 51.45167; 33.40972Координати: 51°27′06″ пн. ш. 33°24′35″ сх. д. / 51.45167° пн. ш. 33.40972° сх. д. / 51.45167; 33.40972
Середня висота
над рівнем моря
149 м
Водойми річки: Сейм, Божок
Відстань до
обласного центру
158 км
Відстань до
районного центру
15,1 км
Місцева влада
Адреса ради 41352, с. Божок, вул. Молодіжна, 2/1; тел. 6-61-22
Сільський голова Замула Юрій Володимирович
Карта
Божок. Карта розташування: Україна
Божок
Божок
Божок. Карта розташування: Сумська область
Божок
Божок

Населення — 756 осіб.

Село розташоване за 15 км від районного центру м. Кролевець.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947.

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село Божок знаходиться на правому березі Сейму, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Мутин, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Заболотове. Між селом і річкою великий масив іригаційних каналів. Селом протікає пересихаюча річка Божок, права приток Сейму.

НазваРедагувати

Очевидно, стародавня назва села Божок села походить від древніх божків. Поруч з селом в давнину протікала однойменна річка.

ІсторіяРедагувати

АрхеологіяРедагувати

На території села Божок містяться городища давніх часів: три неолітичні поселення скіфських часів VII—III ст. до н. е., слов'янські поселення сіверян VIII—X ст. та часів Київської Держави, збереглися залишки слов'янської культури ХІ-ХІІІ віків.

Виникнення селаРедагувати

Село відоме з середини XVII століття як село Божок.

У складі Російської імперіїРедагувати

Напередодні скасування кріпацтва, 1859 року у козацькому селі Божок Кролевецького повіту Чернігівської губернії мешкало 1312 осіб (625 чоловічої статі та 687 — жіночої), налічувалось 190 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 у колишньому державному селі Мутинської волості, мешкало 1285 осіб налічувалось 222 дворових господарства, існували православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, поташний завод[2].

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 1601 особа (754 чоловічої статі та 847 — жіночої), налічувалось 257 дворових господарств[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1638 осіб (823 чоловічої статі та 815 — жіночої), з яких 1629 — православної віри[4].

ХХ століттяРедагувати

З 1917 — у складі УНР. Наприкінці 1919 року прийшла російсько-більшовицька окупація. Вони організували комуну — колективне господарство. 3 18 березня 1921 року комуна стала називатися «Ранок», а в 1922 році і село отримало таку назву.

На початку 1920-х років комуністи ще дозволяли діяльність народного театру, де готували постановки українських класиків, струнний гурток, своя перша бібліотека. 1923 році кінопересувка показала перший фільм. Але з 1929 почали масовий терор проти незалежних господарників, а з 1932 року вдалися до регулярний убивств голодом. Кількість жертв оцінюється в 60 осіб, хоча при цьому не врахована кількість депортованих та ув'язнених селян, а також смерті людей, спровоковані голодом.

1941 сталіністи втекли з села. 1943 вони повернулися. 296 односельців сталіністи забрали у свою армію, де їх убили під час Другої світової війни.

1950 року укрупнили колгоспи: на базі чотирьох колгоспів «Прогрес», ім. Свердлова, ім. Кірова, їм. Мічуріна виник новий колгосп ім. Мічуріна. Він став багатогалузевим господарством. Сіяли зернові, кормові культури, картоплю, коношію, цукрові буряки, була велика садово-городня бригада, дві молочно-товарні ферми, вівце- і птахоферми, знаменита племінна свинотоварна ферма. Побудували новий двоповерховий будинок тваринника. Побудовано більше 20 будинків для працівників, збудовано будинок для механізаторів, новий автогараж, заасфальтовану дорогу.

СьогоденняРедагувати

Сьогодні в селі Божок працює СТОВ «Ранок», яке створено в результаті реформування КСПП ім. Мічуріна. Товариством керує досвідчений фахівець Мироненко Микола Миколайович. У товаристві працює 149 осіб.

Вже не перший рік утримують першість по удою молока доярка Дзюба А. В., на утриманні у якої перебуває 25 корів, надоєно 835 кг від корови за п'ять місяців поточного року; Мироненко Т. Ф. — 27 корів, удій 820 кг від корови.

Усі роки після реформи СТОВ «Ранок» працює прибутково. У 2005 році одержано прибутку 609 тисяч гривень, рентабельність склала 49,7 %. На цей час це найкращий результат у районі.

За період господарювання Мироненка М. М. відремонтовані приміщення сільськогосподарського призначення та приміщення, які належать до соціальної сфери села Божок. Постійно виділяються кошти у вигляді спонсорської допомоги школі, а також на проведення масових культурних та спортивних заходів для молоді та кошти на допомогу соціально незахищеним верствам населення.

У Будинку культури працював естрадний молодіжний ансамбль, хор, агітбригада, яка щороку займала призові місця в районі і їздила на обласні огляди, виступала на полях, фермах, у сусідніх селах.

Особлива гордість мешканців Божку — ансамбль народних інструментів, який організував Дзюба В. О. «Рококо» (так жартома називали ансамбль в селі) гастролював у Сумах, Києві, був дипломантом огляду «Сонячні кларнети», телепередачі «Ширше коло» (м. Москва).

При школі створено дитячий ансамбль «Джерельце». Діє народний вокальний ансамбль «Зорі» Божківського сільського Будинку культури під керівництвом місцевої поетеси і композитора Надії Данченко, відмінника освіти України.

Дитяче тріо «Апельсин» Божківської загальноосвітньої школи (керівник Надія Данченко) в 2005 році отримало першу премію на Всеукраїнському конкурсі сучасної української авторської пісні «Обереги України» в рамках XI Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю «Кролевецькі рушники».

Творчі колективи села є активними учасниками багатьох культурно-мистецьких заходів, що проходять в районі та за його межами.

Божок славиться відомими на всю Україну майстрами декоративно-прикладного мистецтва: вишивальниці Дуброва Г. Ф., Пишун Н. В., Круковська Н. В., різьбяр Дзюба В. В. їхні роботи були представлені на виставці в рамках Всеукраїнської культурно-мистецької акції «Мистецтво одного села» в Українському фонді культури в місті Києві., на виставці «Кролевецькі рушники» в рамках Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю «Кролевецькі рушники», на виставці «Барви рідного краю» під час Кролевецького Хрестовоздвиженського ярмарку.

ПерсоналіїРедагувати

  • Надія Данченко — поетеса і композитор, автор збірки «Я хочу слухати весну».[5]
  • Костянтин Лук'яненко — український правозахисник, солістер, фундатор української школи прикладного будизму.
  • Калій Наталія Сергіївна — новатор сільськогосподарського виробництва, свинарка колгоспу імені Мічуріна Кролевецького району Сумської області. Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 1544)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 89), (код 179)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-261)
  5. Презентовано пісенник Надії Данченко