Горецький Петро Йосипович

Петро́ Йо́сипович Горе́цький (нар. 24 листопада (6 грудня) 1888(18881206), село Мутин, тепер Кролевецького району Сумської області — 16 серпня 1972, Київ) — український мовознавець, лексикограф.

Горецький Петро Йосипович
Народився 6 грудня 1888(1888-12-06) або 1888[1]
Мутин
Помер 16 серпня 1972(1972-08-16) або 1972[1]
Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність мовознавець
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Галузь мовознавство[1], українська[1], лексикологія[1] і лексикографія[1]
Заклад Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України
Науковий ступінь кандидат філологічних наук (1946)

Біографія ред.

Навчався у Глухівській гімназії, яку закінчив 1908 року. Закінчив 1914 Київський університет. Учителював, викладав українську мову та літературу у вищих навчальних закладах Києва, протягом 19261963 працював у різних установах АН УРСР, зокрема в Інституті української наукової мови, Інституті мовознавства. Кандидат філологічних наук з 1946.

Наукова діяльність ред.

Розробляв здебільшого проблеми лексикології та лексикографії української літературної мови.

Разом з І. Шалею створив підручник «Українська мова. Практично-теоретичний курс» (1926, 8 видань).

Як лексикограф Горецький дебютував «Словником термінів педагогіки, психології та шкільного адміністрування» (1928); один з авторів «Українсько-російського словника» (т. 1—6, 1953—1963), «Словника української мови» (т. 1—11, 1970—1980; Державна премія СРСР, 1983).

Автор низки статей, у яких безпідставно критикував українських мовознавців, зокрема О. Курило, М. Гладкого та інших, за «націоналістичні перекручення», ухиляння від збігів подібних явищ в російській та українській мовах.

Автор низки праць (монографія «Історія української лексикографії», 1963, численні статті з теорії та історії укр. словникарства); один з авторів «Курсу сучасної української літературної мови» (т. 1, 1951), «Курсу історії української літературної мови» (т. 1, 1958).

Автор праць з історії українськї літературної мови, лексикографії й діалектології («Про полтавсько-київський діалект як основу української національної мови», 1953; «Вивчення української мови в дожовтневий період», 1958).

Література ред.

Посилання ред.

  1. а б в г д е Czech National Authority Database