Відкрити головне меню

Гладки́й Микола Дмитрович (*1885, Борзна — †1942?, Красноярськ) — український мовознавець, поет. Брат Петра Гладкого, чоловік Вероніки Гладкої. Офіцер Генштабу Армії УНР. Делегат Трудового конгресу (1919).

Жертва сталінського терору.

Зміст

БіографіяРедагувати

Навчався в Університеті святого Володимира у Києві (1904—1907 рр; виключений за участь у студентських заворушеннях) та Харківському університеті (1908—1912). Згодом учителював у Житомирі, співробітничав з товариством «Просвіта», етнографічною секцією Товариства дослідників Волині, був співзасновником житомирського видавництва «Струмок» (1911); друкував статті на педагогічні та психололічні теми і поезії у журналі «Світло», «Маяк» (1913).

Від середини 1914 — у російській армії, 1915 — у таборі військовополонених у м. Зальцведель (Німеччина), де під псевдонімом Микола Струмок публікувався в табірській українській пресі, видав збірку віршів «На війні та в неволі» (1917). Основна тема поезії Гладкого — протест проти братовбивчої війни, туга за рідним краєм, пейзажна лірика («Згадки», «Мені знов сниться…», «В Карпатах»).

Від 2-ї половини 1917 жив у Петрограді (нині Санкт-Петербург), згодом — у Житомирі й Києві; працював у Генштабі армії УНР.

НауковецьРедагувати

1927—1930 — співробітник Інституту української наукової мови ВУАН, причетний до укладання кількатомного «Російсько-українського словника» (з якого було видано лише половину — томи 1—3, Київ, 1924—1933).

Автор та редактор словників і правописних праць з культури мови, стилістики, історії української мови.

Уклав «Практический курс украинского языка» (Житомир, 1918; Київ, 1924) для російських шкіл.

Переклав з російської повість Марка Вовчка «Промітний Чміль» (1927).

ТерорРедагувати

1930 року заарештований з політичних мотивів, відтоді вимушено проживав у Середній Азії (Ташкент), 1936-го повернувся на Південь України[1], але невдовзі був знов ув'язнений і засланий до Сибіру.

Реабілітований 1989.

ПраціРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Врублевський В. Вчений трагічної долі // Комсомол. зірка. 1989, 26 січ.
  • Р. І. Доценко Енциклопедія сучасної України. — Т. 5. — Київ, 2006., стор. 652
  • Гладкий Микола Дмитрович // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України — 75. 1930—2005: Матеріали до історії / В. Г. Скляренко (відп. ред.). — К.: Довіра, 2005. — С. 366.