Вікіпедія

Пономаренко Степан Сергійович

український будівельник та громадський діяч, ветеран Другої світової війни, кавалер ордену Богдана Хмельницького II ступеня, ордену Вітчиз
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Пономаренко.

Степан Сергійович Пономаренко (нар. 19 вересня 1924, с. Мутин, Кролевецький район, Конотопська округа Чернігівської губернії, УСРР — пом. 31 травня 2007, м. Кролевець, Сумська область) — український будівельник та громадський діяч, ветеран Другої світової війни, лицар ордену Богдана Хмельницького II ступеня (2006), кавалер ордену Вітчизняної війни І ступеня, ордену Червоної Зірки, ордену «Знак Пошани», Почесний громадянин Кролевецького району (2006).

Степан Сергійович Пономаренко
Народився 19 вересня 1924(1924-09-19)
с. Мутин, Кролевецький район, Конотопська округа, Чернігівська губернія, УСРР
Помер 31 травня 2007(2007-05-31) (82 роки)
м. Кролевець, Сумська область
·зупинка серця[1]
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність працівник у галузі будівництва,
громадський діяч
Alma mater Брянський будівельний технікум
У шлюбі з Агнія Сергіївна
Діти Володимир
Сергій
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»
Звання Почесний громадянин Кролевеччини

Біографія ред.

Народився Степан Пономаренко 19 вересня 1924 у с. Мутин Кролевецького району Чернігівської губернії (тепер — Сумської області).

Напередодні початку німецько-радянської війни навчався у Брянському будівельному технікумі (нині — Брянський будівельний коледж імені професора М. Є. Жуковського). Після початку війн у 1941 році він призупинив навчання і добровольцем пішов до армії, де став танкістом, командиром екіпажу танка Т-34[2][3].

Влітку 1943 року у боях за звільнення України від німецьких військ під час битви на Курській дузі Степан отримав важку травму голови і він потрапив до госпіталю, де тривалий час лікувався[3][4].

Після лікування він повернувся до навчання до Брянського будівельного технікуму. Там, у Брянську, Степан Сергійович познайомився з місцевою дівчиною Агнією, яка навчалась на економіста[3].

У 1947 році Степан та Агнія побрались та переїхали до Кролевця, де сім'я проживала у бараку. Лише у 1955 році сім'я отримала власне помешкання у будинку на вулиці Свердлова (тепер — Соборна).[5][6]

У Кролевці Степан Пономаренко працював у будівельній галузі — починав десятником, згодом виконробом, був начальником будівництва артілі «Метал». Пізніше став начальником управління міжколгоспбуду (райагробуду). За його безпосередньої участі були побудовані на території району житлові багатоповерхові будинки, об'єкти освітньої та соціально-культурної сфери (нові школи, дитячі садки, центральна районна лікарня, будинки культури), нові цехи підприємств, ферми тощо. Також він впродовж 11 років був заступником голови райспоживспілки.[2][4]

Після виходу на пенсію Степан Пономаренко був керівником Кролевецької районної ради ветеранів, яку очолював майже 20 років. У цей час він провадив військо-патріотичне виховання серед молоді, опікувався проблемою перепоховання загиблих під час Другої світової війни а також був ініціатором видання «Книги бойової слави Кролевеччини».[2][7][8]

23 березня 2006 року Степану Пономаренку рішенням Кролевецької районної ради було присвоєне звання «Почесного громадянина Кролевеччини»[2]

Помер Степан Пономаренко 31 травня 2007 року у м. Кролевець. За словами його сина Володимира, це сталось під час того, як Степан Сергійович диктував секретарці текст листа до Верховної Ради України щодо спроби рейдерського захоплення комбінату хлібопродуктів (елеватор, млин, комбікормовий завод) через схему розкрадання майна та подальшої приватизації у нього зупинилося серце.[1]

Нагороди ред.

Родина ред.

  • Дружина — Агнія Сергіївна (?, м. Брянськ, РСФРР — 1981, м. Кролевець, Сумська область) — здобула освіту економіста, працювала за цим фахом у різних будівельних організація, пізніше очолила планово-економічний відділ Кролевецького райвиконкому. В останні роки вона хворіла на астму, померла у віці 56 років[1].
  • Сини:
    • Володимир (нар. 7 травня 1948, м. Кролевець) — український науковець у галузі економіки, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки, ректор Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (з 2000), кавалер ордену «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів.
    • Сергій (1955) — працівник житлово-побутової сфери, громадський діяч. По закінченні Жданівського металургійного інституту (фах інженера-механіка) очолював райпобуткомбінат (будинок побуту), працював начальником відділу постачання силікатного заводу, директором райсількомунгоспу, був начальником Кролевецького цеху Шосткинського управління експлуатації газового господарства ВАТ «Сумигаз». Обирався до Кролевецької міської ради VI скликання (2010—2015) та Кролевецької районної ради (з 2015), де очолює фракцію партії «УКРОП». Є приватним підприємцем, має фірму з обслуговування газового обладнання.[4][9][10][11][12][13][14]

Вшанування пам'яті ред.

  • У Кролевці на будинку, де з 1955 року і до своєї смерті у 2007 році жив Степан Пономаренко, на його честь встановлено меморіальну дошку[15].

Цікаві факти ред.

  • Степан Пономаренко був вимушений продати свій мотоцикл Іж-49 на вимогу своєї дружини Агнії після того, як вона побачила як їх син Володимир на ньому ледь не зіштовхнувся з автівкою і, налетівши на грудку, впав на тротуар[16].
  • Молодшого сина (Сергія) назвали на честь двох дідів (батьків Степана Сергійовича та Агнії Сергіївни)[3].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Пономаренко Владимир Степанович // «Славные имена» (Почетные граждане города Харькова… С. 426. (рос.)
  2. ↑ а б в г д Кролевецька районна рада. Почесні громадяни Кролевеччини. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
  3. ↑ а б в г Пономаренко Владимир Степанович // «Славные имена» (Почетные граждане города Харькова) / Воловник О. П., Воловник П. В. Харьков: «Издательский Дом ЖЗЛ», ПРАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2015. С. 351. (рос.)
  4. ↑ а б в Світлана Малиношевська. Керівник, депутат, господар. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 30 квітня 2018. // Органи влади Кролевецького району. 09.07.2015.
  5. ↑ Пономаренко Владимир Степанович // «Славные имена» (Почетные граждане города Харькова) / Воловник О. П., Воловник П. В. Харьков: «Издательский Дом ЖЗЛ», ПРАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2015. С. 351—352, 427. (рос.)
  6. ↑ Рішення Кролевецької міської ради Сумської області від 18 лютого 2016 року «Про перейменування вулиць, провулків, арки та парку в місті Кролевець». Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
  7. ↑ а б Указ Президента України № 337/2006 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Перемоги» від 3 травня 2006 року «за особисту мужність і відвагу, незламність духу у боротьбі з фашистськими загарбниками у період Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років, активну діяльність у ветеранських організаціях». Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
  8. ↑ Зінаїда Красюк-Сорока. Не діждалась мати свого сина-солдата… [Архівовано 1 травня 2018 у Wayback Machine.] // Кролевецький вісник. — 2006. — № 51. — 28 червня.
  9. ↑ Пономаренко Владимир Степанович // «Славные имена» (Почетные граждане города Харькова… С. 351, 426. (рос.)
  10. ↑ Центральна виборча комісія України. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 31 жовтня 2010 року. Результати виборів Кролевецької міської ради Сумської області. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
  11. ↑ Центральна виборча комісія України. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2015 року. Результати виборів Кролевецької міської ради Сумської області. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
  12. ↑ Кролевецька районна рада. Комісії. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
  13. ↑ За сприяння мера-укропівця Кролевецька центральна районна лікарня отримала необхідні ліки. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 30 квітня 2018. // Офіційний сайт політичної партії «Українське об'єднання патріотів — УКРОП». 20.10.2016.
  14. ↑ Кролевецька районна рада. Склад президії Кролевецької районної ради сьомого скликання. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
  15. ↑ Пономаренко Владимир Степанович // «Славные имена» (Почетные граждане города Харькова… С. 426—427. (рос.)
  16. ↑ Пономаренко Владимир Степанович // «Славные имена» (Почетные граждане города Харькова… С. 355. (рос.)

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пономаренко_Степан_Сергійович&oldid=36425149