Відкрити головне меню

Ілля Михайлович Ліфшиць
рос. Илья Михайлович Лифшиц
Lifshyc Illja Mykhajlovych.jpg
Народився 31 грудня 1916 (13 січня 1917)[1]
Харків
Помер 23 жовтня 1982(1982-10-23) (65 років)
Москва
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність фізик-теоретик
Галузь теоретична фізика
Відомий завдяки фізик-твердотільник
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна і Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Ландау Лев Давидович
Вчителі Ландау Лев Давидович
Володіє мовами російська
Заклад Харківський фізико-технічний інститут, Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капиці РАН, ХНУ імені В. Н. Каразіна і Московський державний університет імені Ломоносова
Членство НАН України і Академія наук СРСР
Брати, сестри  • Ліфшиць Євген Михайлович
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Ленінська премія

Ілля́ Миха́йлович Лі́фшиць (31 грудня 1916 (13 січня 1917)(19170113), Харків — †23 жовтня 1982, Москва) — радянський фізик-теоретик, автор фундаментальних праць з фізики твердого тіла, фізики низьких температур, квантової механіки і квантової статистики (СРСР). Академік АН СРСР (1970) і АН УРСР (1967).

Зміст

Біографічні даніРедагувати

Брат фізика-теоретика Євгена Ліфшиця.

Закінчив у 1936 році Харківський університет (нині Харківський національний університет імені Василя Каразіна), 1938 — Харківський механіко-машинобудівний (згодом — політехнічний) інститут.

1937—1968 працював у Фізико-технічному інституті АН УРСР (Харків), від 1968 — в Інституті фізичних проблем АН СРСР (Москва).

Від 1944 року професор Харківського університету, від 1964 року — професор Московського університету.

Наукові досягненняРедагувати

Автор фундаментальних праць із теорії фізики твердого тіла, зокрема із загальної теорії конденсованого стану речовини.

Розвинув теорію металевого стану, що ґрунтується на загальних уявленнях про симетрію кристала і про характер електронного енергетичного спектру, сформулював основні положення динамічної теорії реальних кристалів.

Відзнаки і нагородиРедагувати

  • За дослідження з електронної теорії металів Британське фізичне товариство відзначило І.Ліфшиця премією ім. Ф.Саймона.
  • Лауреат премії АН СРСР ім. Л.Мандельштама.
  • З 1962 – почесний член Триніті-коледжу Кембриджського університету, 1982 – іноземний член Національної академії наук США.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати


  1. Лифшиц Илья Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.