Пастур Леонід Андрійович

український фізик і математик

Пастур Леонід Андрійович
Pastur leonid.jpg
Народився 21 серпня 1937(1937-08-21)[1] (84 роки)
село Удич, Джулинський район (нині Теплицький район), Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна[2]
Діяльність математик, фізик, фізик-теоретик
Alma mater НТУ «ХПІ»
Заклад ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Марченко Володимир Олександрович[3]
Аспіранти, докторанти Iryna Egorovad[3]
Членство Американське математичне товариство і НАН України
Нагороди

Леоні́д Андрі́йович Па́стур (21 серпня 1937(19370821), село Удич, Джулинський район (нині Теплицький район), Вінницька область)  — Математик і фізик-теоретик, академік Національної академії наук України (1990)[4], лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1985).[5]

ЖиттєписРедагувати

Народився 21 серпня 1937 року в с. Удич Джулинського району Вінницької області.

У 1955 р. закінчив середню школу у Маріуполі.

У 1961 р. закінчив інженерно-фізичний факультет Харківського політехнічного інституту і відтоді працює в Фізико-технічному інституті низьких температур ім. Б. І. Вєркіна НАН України в Харкові. Пройшов шлях від молодшого наукового співробітника (1961) до заступника директора і керівника Математичного відділення інституту (1987—1997).[6]

У 1985—1997 рр. одночасно очолював відділ статистичних методів в математичній фізиці.[6]

У 2003—2017 рр. — завідувач відділу теоретичної фізики, від 2017 р. — головний науковий співробітник відділу теоретичної фізики.[6]

У 1978—1994 рр. — професор Харківського державного університету, у 1995—2004 рр. — професор Паризького університету.[6]

Наукова працяРедагувати

Наукові інтереси — питання сучасної математики, математичної фізики і теоретичної фізики.

Є одним із засновників спектральної теорії випадкових і майже періодичних операторів — розділу математики та математичної фізики, що інтенсивно розвивається в усьому світі й знаходить широке застосування. Його ідеї та результати в цій галузі викладені, зокрема, у монографії «Spectra of Random and Almost Periodic Operators»[7], вони значною мірою стали основою сучасної теорії та широко застосовуються в численних дослідженнях у нашій країні та за кордоном.

Значною мірою завдяки його працям було досягнуто прогрес в осмисленні й теоретичному опису невпорядкованих систем, зокрема в теорії елементарних збуджень і фазових переходів у таких системах. Ним отримані фундаментальні результати із самоусереднення основних фізичних величин, властивостей спектру та густини станів, обґрунтування повної локалізації в невпорядкованих одновимірних та деяких несумірних системах, дослідження з розповсюдження хвиль та частинок у невпорядкованих середовищах. Монографія «Введение в теорию неупорядоченных систем»[8], яка була написана у співавторстві з І. М. Ліфшицем і С. А. Гредескулом, стала невід'ємною складовою освіти фізика-теоретика, а її авторам було присуджено Державну премію УРСР у галузі науки і техніки 1985 року.

Серед широко відомих результатів вченого слід також відзначити самоузгоджене рівняння для густини станів і детальне вивчення властивостей універсальності локальних статистик енергетичних рівнів та низку результатів з теорії невпорядкованих магнетиків.

За цикл робіт з теорії поля та теорії невпорядкованих систем  Пастуру в 2001 році була присуджена премія НАН України імені М. М. Боголюбова, а у 2009 році — премія НАН України імені М. В. Остроградського за серію праць «Імовірнісні задачі на групах та в спектральній теорії».

Головний редактор «Журналу математичної фізики, аналізу, геометрії».

Член редакційних колегій «Українського математичного журналу», наукового часопису «Физика низких температур», багаторазово брав участь у національних та міжнародних комітетах і комісіях, був головою Фонду фундаментальних досліджень України та членом Виконавчого комітету Міжнародної асоціації математичної фізики.

Співпрацює з молодим поколінням учених як у Харківському університеті, так і у вищих навчальних закладах Франції, Великої Британії, Японії та інших країн.

ПриміткиРедагувати

  1. Архів історії математики Мактьютор
  2. Bibliothèque nationale de France Record #131919877 // BnF catalogue généralParis: BnF.
  3. а б Математична генеалогія — 1997.
  4. Пастур Леонід Андрійович. www.nas.gov.ua (uk-UA). Процитовано 2021-04-12. 
  5. Пастур Леонід Андрійович. Національна академія наук України. 
  6. а б в г Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова. bitp.kiev.ua. Процитовано 2021-04-12. 
  7. Leonid Pastur, Alexander Figotin. Spectra of Random and Almost Periodic Operators. — 1. — Springer, 1992. — 595 p. — ISBN 978-3-642-74348-1.
  8. Лифшиц И. М., Гредескул С. А., Пастур Л. А. Введение в теорию неупорядоченных систем. — Москва : Наука, 1982. — 360 с.

ДжерелаРедагувати

Березанский Ю., Котляров В., Марченко В., Маслов К. Новиков, С., Рофе-Бекетов Ф., Самойленко А., Синай Я., Хруслов Е., Щербина М. Леонид Андреевич Пастур (к 70-летию со дня рождения) // Успехи математических наук. — 2008. — 1. — С. 190-191. — DOI:10.4213/rm9126.

ПосиланняРедагувати