Синельников Кирило Дмитрович

Кири́ло Дми́трович Сине́льников (нар.16 (29) травня 1901(19010529), Павлоград, нині Дніпропетровської області — пом.16 жовтня 1966, Харків) — український фізик-експериментатор. Дійсний член АН УРСР (з 1948). Заслужений діяч науки УРСР (1951).

Кирило Дмитрович Синельников
Народився16 (29) травня 1901(1901-05-29)
Павлоград, Катеринославська губернія
Помер16 жовтня 1966(1966-10-16) (65 років)
Харків
ПохованняМіське кладовище № 2
Місце проживанняХарків
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльністьфізик, фізик-ядерник, викладач університету
Alma materКримський університет
ГалузьФізика
ЗакладХарківський фізико-технічний інститут
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньДоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникАбрам Йоффе
Аспіранти, докторантиМилославський Володимир Костянтинович
ЧленствоНАНУ
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора
заслужений діяч науки і техніки Української РСР

Біографічні відомості

ред.

Народився в родині земського лікаря. Початкову освіту отримав вдома, а потім у Павлоградської чоловічій гімназії (1912).

Вступив на фізико-математичний факультет Кримського (Таврійського) університету ім. М. В. Фрунзе (1920) у Сімферополі. Під час навчання працював на кафедрі фізики (лабораторний механік, лаборант, асистент), займався науковими дослідженнями під керівництвом відомого професора-електротехніка Семена Усатого. Повний курс університету закінчив достроково (1923).

За запрошенням Усатого працював в Азербайджанському державному університеті (м. Баку) старшим викладачем кафедри фізики. У Бакінському університеті виконав перші наукові роботи з електролізу твердого тіла. На V Всесоюзному з'їзді фізиків виступив з доповіддю і привернув увагу відомого фізика Абрама Йоффе, який запросив Синельникова до Ленінградського фізико-технічного інститут (ЛФТІ). Синельников працював там у 19241928, вивчаючи разом з Ігорем Курчатовим фізику діелектриків, у 1926 році до цієї роботи долучився Антон Вальтер.

З 1928 по 1930 рік стажувався у Великій Британії (Кембридж) у Кавендіській лабораторії Ернеста Резерфорда. Продовжував займатися фізикою твердого тіла. Створив вакуумний електромотор на 180 000 обертів на хвилину. Кандидат фізико-математичних наук (ступінь присвоєно без захисту). Після закінчення стажування повернувся до Харкова (1930).

З 1930 — керівник відділу фізики атомного ядра у фізико-технічному інституті у Харкові1944 — його директор). Під керівництвом К. Синельникова у Харкові вперше було здійснено розщеплення атома (10.10.1932). Заклав основи розвитку ядерної фізики в СРСР. 

Викладав у Харківському механіко-машинобудівному інституті, який у 1949 році ввійшов до складу Харківського політехнічного інституту, а з 1936 року викладав у Харківському державному університеті. Очолював кафедри електронних та іонних процесів, експериментальної фізики, прискорювачів.

Близько 200 наукових праць та винаходів, що стосуються фізики діелектриків, напівпровідників, фізики і техніки високих напруг, ядерної фізики, фізики та техніки вакууму. Високоталановитий експериментатор і винахідник, досконалий знавець ядерних дослідів та організатор дослідної праці, творець школи фізиків-ядерників.

Нагороджений трьома орденами Леніна.

Президія АН УРСР започаткувала премію ім. К. Д. Синельникова (1974). 

Вшанування пам'яті

ред.

У місті Дніпро вулицю Синельниківську перейменували на вулицю Кирила Синельникова.[1]

Примітки

ред.
  1. Рашевська, Аліна (31 січня 2024). У Дніпрі перейменували проспект Гагаріна та ще 91 вулицю: нові назви. Новини Дніпра | Останні новини Дніпро Оперативний (укр.). Процитовано 31 січня 2024.

Джерела та література

ред.