Поверхня Фермі — поверхня постійної енергії в k-просторі, рівній енергії Фермі в металах чи вироджених напівпровідниках. Знання форми поверхні Фермі грає важливу роль у всій фізиці металів і вироджених напівпровідників, так як завдяки вирожденності електронного газу транспортні властивості його, такі як провідності, магнетоопір залежать тільки від електронів поблизу поверхні Фермі. Поверхня Фермі розділяє заповнені стани від порожніх при абсолютному нулі температур.

Складніша форма поверхні Фермі металів в порівнянні з виродженими напівпровідниками пояснюється тим, що одну і ту ж енергію Фермі перетинають відразу кілька частково заповнених зон. Різні частини поверхні Фермі, що похідні від перетину з різними зонами, на малюнках, які є результатом теоретичних розрахунків, виділені різними кольорами.

Основним способом експериментального визначення топології поверхні Фермі є гальваномагнітні виміри[1].

ПриміткиРедагувати

  1. Гайдуков, ЮП (1970). Топология поверхностей Ферми металлов (справочная таблица). Успехи Физических Наук 100: 449. 

ДжерелаРедагувати

  • Лифшиц Е. М., Питаевский Л. П.: Теория конденсированного состояния,2004

ПосиланняРедагувати