Фелікс Блох

швейцарський фізик, нобелівський лауреат (1952)

Фе́лікс Блох (нім. Felix Bloch; 23 жовтня 1905, Цюрих — 10 вересня 1983, США) — американський фізик швейцарського походження.

Нобелівська премія з фізики (1952) Фелікс Блох
нім. Felix Bloch
Felix Bloch, Stanford University.jpg
Народився 23 жовтня 1905(1905-10-23)
Цюрих, Швейцарія[1]
Помер 10 вересня 1983(1983-09-10) (77 років)
Цюрих, Швейцарія[2]
Місце проживання Швейцарія, США
Країна Швейцарія Швейцарія, США США
Діяльність фізик, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater Лейпцизький університет
Галузь Фізика
Заклад Мангеттенський проєкт, Стенфордський університет, Лейденський університет[3] і Федеральна вища технічна школа Цюриха
Науковий керівник Вернер Гейзенберг і Петер Дебай[4]
Аспіранти, докторанти Carson D. Jeffriesd[5], Michael Schickd[6] і Arnold Siegertd[7]
Членство Американська академія мистецтв і наук, Нідерландська королівська академія наук, Американське фізичне товариство[8] і Національна академія наук США
Відомий завдяки: методи точних ядерних магнітних вимірювань, Теорема Блоха, Сфера Блоха
У шлюбі з Clara Gertrud Leonore Mischd
Діти Ruth H. Blochd
Нагороди
Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

Нобелівська премія з фізики (1952)

член Американського фізичного товариства[d]

Грант Ґуґґенгайма


CMNS: Фелікс Блох у Вікісховищі

Народився в Цюриху (Швейцарія).

1928 закінчив Лейпцизький університет, з 1932 — приват-доцент там же.

1933 емігрував до США.

З 1934 очолював кафедру теоретичної фізики Стенфордського університету.

1942—45 працював у лабораторії Лос-Аламос. Відомий працями з теорії магнетизму, квантової теорії кристалів (теорія зон) і нових методів вимірювання магнітних моментів ядер.

Нобелівська премія, 1952.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати