Постійний магніт — найпростіший приклад магнітного диполя.

Магнітний момент — векторна величина, що характеризує взаємодію тіла з магнітним полем. Найпростішою фізичною системою, що має магнітний момент є елементарне коло електричного струму. Магнітний момент атома визначається рухом електронів довкола ядра (орбітальний момент), спіном електронів і магнітним моментом атомного ядра. Магнітний момент вимірюється в Ам2 або Дж/Тл (СІ), або ерг/Гс (СГС), 1 ерг/Гс = 10−3 Дж/Тл.

Зміст

Магнітний момент системи зарядівРедагувати

Магнітний дипольний момент системи зарядів  , які рухаються зі швидкістю   визначається[1]

 ,

де c — швидкість світла.

Напруженість магнітного поля   на великій віддалі R від системи зарядів визначається, як

 ,

де   — одиничний вектор у напрямку до точки, в якій визначається поле.

Енергія магнітного моменту в зовнішньому магнітному поліРедагувати

В зовнішньому магнітному полі з магнітною індукцією  , енергія U магнітного моменту визначається формулою

 

В магнітному полі магнітний момент намагається розвернутися таким чином, щоб зробити цю енергію мінімальною.

Квантова механікаРедагувати

У квантовій механіці величина магнітного моменту визначається через величини кутового моменту і спіну через гіромагнітне співвідношення. Магнітний момент, зумовлений спіном, призводить до існування феромагнітних матеріалів, а, отже, постійних магнітів.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0


  Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

ПриміткиРедагувати

  1. Формула приведена в системі СГС, в якій магнітний момент має ту ж розмірність, що й дипольний електричний момент