Вектор намагніченості

характеристика відгуку середовища на прикладене до нього магнітне поле, магнітний момент одиниці об'єму речовини

Ве́ктор намагні́ченості або намагні́ченість — характеристика відгуку середовища на прикладене до нього магнітне поле, магнітний момент одиниці об'єму речовини.

Позначається зазвичай літерами або .

,

де  — магнітна індукція,  — напруженість магнітного поля[1].

Поняття намагніченості не має змісту для окремого атома, а стосується лише групи атомів і характеризує стан речовини, який вона набуває в результаті намагнічування.

В міжнародній системі одиниць (СІ) намагніченість – це внутрішнє магнітне поле речовини, зумовлене магнітними моментами його атомів.

Фізична природа

ред.

Намагніченість зумовлена або мікроскопічними струмами, які виникають в речовині у зовнішньому магнітному полі, або спінами.

В певних речовинах, які називаються феромагнетиками намагніченість може існувати без зовнішнього магнітного поля. Такі речовини утворюють постійні магніти.

Зв'язок з напруженістю магнітного поля

ред.

Наведена в середовищі намагніченість пропорційна напруженості магнітного поля

 ,

де величина χ — магнітна сприйнятливість.

Примітки

ред.
  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.