Ядерний магнетон

Магнітний момент важких частинок (нуклонів, атомних ядер тощо) прийнято вимірювати в ядерних магнетонах, що визначаються в Міжнародній системі одиниць (SI) як

$\mu _{\mathrm {N} }={\frac {e\hbar }{2m_{\mathrm {p} }}}$,

у системі СГС:

$\mu _{\mathrm {N} }={\frac {e\hbar }{2m_{\mathrm {p} }c}}$),

де $m_{\mathrm {p} }$ — маса протона, $e$ — заряд електрона, $\hbar$ — зведена стала Планка, $c$ — швидкість світла.

У системі одиниць SI:

$\mu _{\mathrm {N} }$ = 5,050 783 43(43) × 10⁻²⁷ Дж·Тл⁻¹.

У системі одиниць СГС:

$\mu _{\mathrm {N} }$ = 5,050 × 10⁻²⁴ ерг/Гс.

Експеримент дає для власного магнітного моменту протона значення 2,79 ядерних магнетонів, причому момент спрямований за спіном. Магнітний момент нейтрона спрямований протилежно до спіну і дорівнює 1,91 ядерного магнетона.

Див. також

• Магнетон Бора
• Гіромагнітне співвідношення

Література

• Ландау Л. Д., Лифшиц Е. М. Квантовая механика (нерелятивистская теория). — Издание 4-е. — М.: Наука, 1989. — 768 с. — («Теоретическая физика», том III). — ISBN 5-02-014421-5.