Леонтович Михайло Олександрович

Михайло Олександрович Леонтович (22 лютого (7 березня) 1903, Петербург, Російська імперія — 30 березня 1981, Москва, РРФСР) — російський радянський фізик, академік АН СРСР; автор робіт з фізики плазми, радіофізики. Лауреат Ленінської премії (1958), золотої медалі ім. О. С. Попова АН СРСР (1952). Правозахисник.

Леонтович Михайло Олександрович
рос. Михаил Александрович Леонтович
Народився 22 лютого (7 березня) 1903
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 30 березня 1981(1981-03-30)[1] (78 років)
Москва, СРСР
Поховання
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська СФРР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність фізик
Галузь фізика плазми і радіаційна фізика
Alma mater Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Мандельштам Леонід Ісаакович
Вчителі Мандельштам Леонід Ісаакович
Знання мов російська
Заклад Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ»
Членство Російська академія наук і Академія наук СРСР
Нагороди

Народився в сім'ї українського фізіолога (в майбутньому академіка АН УРСР), викладача Київського університету Олександра Васильовича Леонтовича та лікаря-окуліста Віри Вікторівни Кирпичової

Громадянська позиціяРедагувати

У 1955 році підписав «Лист трьохсот».

У 1966 році підписав лист 25-ти діячів культури і науки генеральному секретарю ЦК КПРС Л. І. Брежнєву проти реабілітації Сталіна[2].

13 травня 1970 разом А. Д. Сахаровим, В. Ф. Турчиним, В.M. Чалідзе звертався до Генерального прокурора СРСР Руденко з «Скаргою в порядку нагляду» на ухвалу Ташкентського міськсуду і Верховного суду УзССР у справі Петра Григоренка, відомості про реакцію прокурора відсутні.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати