Вікіпедія

Літвиця

село в Рівненській області, Україна

Літви́ця — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] До 2020 підпорядковалося Трипутнянській сільській раді.[2] з центром у селі Трипутня.[2] Населення становить 351 особа (2011).[1] На сільському цвинтарі є поховання курінного УПА Микити Скуба («Лайдаки») та його вояків.

село Літвиця
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Дубровицька міська громада
Код КАТОТТГ UA56080070220035807
Облікова картка с Літвиця 
Основні дані
Засноване 1769[2]
Населення 351 (01.01.2011)[1]
Площа 0,41 км²[2]
Густота населення 960,98[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34151[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°34′12″ пн. ш. 26°21′31″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		176[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Літвиця. Карта розташування: Україна
Літвиця
Літвиця
Літвиця. Карта розташування: Рівненська область
Літвиця
Літвиця
Мапа
Мапа

Назва ред.

Польською мовою згадується як Litwisk,[3] російською — як Литвисы.[4]

Географія ред.

Площа села — 0,41 км².[2] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».[5]

Клімат ред.

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 608 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[6] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,4 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24,0 °C.[6]

Клімат Літвиці
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,4 3,4 12,3 19,1 22,8 23,8 23,0 18,1 11,8 4,7 −0,1 11,2
Середня температура, °C −5,6 −4,6 −0,3 7,4 13,6 17,4 18,4 17,6 13,1 7,8 2,2 −2,6 7,0
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,6 8,1 12,0 13,1 12,2 8,2 3,8 −0,3 −5,1 2,9
Норма опадів, мм 36 30 28 41 57 87 81 64 57 45 41 41 608
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Пам'ятки природи ред.

  • Літвицький заказник — лісовий заказник місцевого значення площею 74 га, розташований в Літвицькому лісництві.[7]

Історія ред.

Літвиця на мапах
 
Літвиця[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
 
Літвиця[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Село вперше згадується 1769 року.[2] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[11] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали село Яцулі, гаївки Цегельня, Кадлубок і Заружі та лісничівка Вонячівка.[12]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[13] На весні 1943 року польська банда напала на село і спалила його, вбивши 25 мирних мешканців.[14] У березні польські більшовицькі партизани пограбували село і спалили 5 хат, мешканці села втекли в ліс.[15] У квітні 1943 року польські більшовицькі партизани пограбувала та повністю спалила село, вбивши 1 чоловіка похилого віку та поранивши одну мешканку села.[16] Загалом встановлено 32 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 17 загинуло, 14було репресовано.[17]

У 1947 році села Літвиця та Вільне разом з хуторами Вовчівка, Лисуха та Міст підпорядковувалися Літвицькій сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[18]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[19] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][21] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,62 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,72 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,15 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 141 мбер, з якої: зовнішнього — 21 мбер, загальна від радіонуклідів — 120 мбер (з них Cs — 109 мбер).[22]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[23]

Населення ред.

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859[24] 141 —
1906[4] 371 +163.1%
1921[3] 321 −13.5%
1989[25] 457 +42.4%
1993[22] 402 −12.0%
2001[26] 394 −2.0%
2011[1] 351 −10.9%
2017[27] 367 +4.6%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Літвиця налічувалося 14 дворів та 141 житель (65 чоловіків і 76 жінок), усі православні[24]. Станом на 1906 рік у селі було 53 двори та мешкала 371 особа.[4]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 61 будинок та 321 мешканець, з них: 144 чоловіки та 177 жінок; 307 православних, 8 юдеїв та 6 римо-католиків; 307 українців, 8 євреїв та 6 поляків.[3]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 457 осіб, з яких 224 чоловіки та 233 жінки.[25] На кінець 1993 року в селі мешкало 402 жителів, з них 102 — дітей.[22]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 394 особи.[26] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 351 особа.[1] Густота населення — 960,98 особи/км².[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[28]

Мова Відсоток
українська 99,24 %
білоруська 0,25 %
російська 0,25 %
інші 0,26 %

Вікова і статева структура ред.

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[29]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 36 39 75
18-39 65 40 105
40-59 50 36 86
60+ 32 54 86
Разом 183 168 351

Соціально-економічні показники ред.

Працездатність (станом на 2011 рік)[30]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 351
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
87 25 98 28 185 53 80 23 88 25 168 48
Зайнятість (станом на 2011 рік)[31]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 351
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
1 1 2 2 3 3 17 20 15 20 32 40
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[32]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
284 81 130 - - 37 14 1 1 9 33 - 3 1

Політика ред.

Органи влади ред.

До 2020 року місцеві органи влади були представлені Трипутнянською сільською радою.[2]

Вибори ред.

Село входить до виборчого округу № 155.[33] У селі розташована виборча дільниця № 560291.[33] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 275 осіб.[1]

Культура ред.

У селі працює Літвицький сільський клуб на 80 місць.[34]

Поховання вояків УПА ред.

 
Хрести на могилах воїнів УПА в день відкриття.

11 березня 1944 в бою з військами НКВС під с. Білим загинули воїни УПА: кулеметник на псевдо «Бора» і курінний «Лайдака» (куля попала в чоло). Того ж дня від ран помер санітар на псевдо «Крейсер» з Дубровиці. Всі були поховані у Литвіці 15 березня 1944 р. 16 листопада 1944 р. сотенний «Давун» родом із Волині був похований поруч із «Лайдакою».[35]

У серпні 2011 р. на прохання сільського голови село відвідало Товариство пошуку жертв війни та політичних репресій «Пам'ять». Пошуковці провели дослідні роботи, у результаті яких виявили п'ять кістяків: один жіночий (цивільна особа) та четверо військових серед яких курінний УПА Микита Скуба-«Лайдака».[36] Коштом благодійної ініціативи «Героїка» було виготовлено чотири козацькі хрести, які доправили з Черкащини на Рівненщину та встановили на могилах загиблих воїнів. Для монтажу чотирьох пам'ятників (вага кожного понад 200 кг) знадобилась праця 10 людей і два дні роботи. Освячення хрестів здійснив священик УПЦ КП от. Микола.[37]

Релігія ред.

У другій половині XIX століття село належало до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.[38]

Галерея ред.

  •  
    Почесна варта біля могил вояків УПА
  •  
    Панахида за загиблими вояками
  •  
    Почесна варта

Примітки ред.

Коментарі ред.

  1. ↑ рос. Литвискъ (Кривица), 22 двори.
  2. ↑ нім. Litwißk (Kriwitza), 22 двори.
  3. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[20]

Джерела ред.

  1. ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н с Літвиця // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  4. ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 200. (рос.)
  5. ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  6. ↑ а б в г д е ж Litvytsia climate: Average Temperature, weather by month, Litvytsia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  7. ↑ Коротун, 1996, с. 262.
  8. ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
  9. ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  10. ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
  11. ↑ Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
  12. ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  13. ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  14. ↑ Денищук, 2003, с. 203.
  15. ↑ Денищук, 2003, с. 261.
  16. ↑ Денищук, 2003, с. 264.
  17. ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 153. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  18. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  19. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  20. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  22. ↑ а б в Коротун, 1996, с. 270.
  23. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  24. ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 650. (рос. дореф.)
  25. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  27. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  28. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  29. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  30. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  31. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  32. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  33. ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  34. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  35. ↑ ДАРО Ф-30 оп-2 стр.88-89.
  36. ↑ На Рівненщині виявили поховання УПА, серед них — курінний «Лайдака». Історична правда. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 14 жовтня 2011.
  37. ↑ На Поліссі відновили поховання вояків УПА. Героїка. Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 14 жовтня 2011.
  38. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.

Книги ред.

  • Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
  • Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — ISBN 966-96174-4-8.

Офіційні дані та нормативно-правові акти ред.

Мапи ред.

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Літвиця&oldid=41391170