Людвіг Александер Фрідріх Август Філіп фрейхерр фон Фалькенгаузен (нім. Ludwig Alexander Friedrich August Philipp Freiherr von Falkenhausen; нар. 13 вересня 1844, Губен — пом. 4 травня 1936, Герліц) — німецький воєначальник прусської армії, генерал-полковник німецької імперської армії (1914). Учасник Другої Шлезвізької, австро-прусської, французько-прусської та Першої світової війн.

Людвіг фон Фалькенгаузен
нім. Ludwig von Falkenhausen
Народження13 вересня 1844(1844-09-13)
Німецька імперія Губен, Бранденбург
Смерть4 травня 1936(1936-05-04) (91 рік)
Третій Рейх Герліц, Гау Сілезія
ПохованняІнваліденфрідгоф
Країна Королівство Пруссія
Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
ПриналежністьІмперська армія Німеччини Райхсгеер
Рід військпіхота
Роки служби18621902
19141918
Звання генерал-полковник
КомандуванняXIII Королівський Вюртемберзький корпус
Армійська група «A»
Головнокомандування берегової оборони
6-та армія
Генерал-губернатор окупованої Бельгії
Війни / битви
Титулбарон
ДітиFriedrich von Falkenhausend[1]
Нагороди
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Червоного орла
Орден Червоного орла
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден «За заслуги» (Баварія)
Командорський хрест 1-го класу ордена Церінгенського лева
Командорський хрест 1-го класу ордена Церінгенського лева
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Військовий орден святого Генріха
Військовий орден святого Генріха
Командор ордена Леопольда (Австрія)
Командор ордена Леопольда (Австрія)
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Вранішнього Сонця 3 класу
Столітня медаль
Столітня медаль
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)

Біографія

ред.

Людвіг фон Фалькенгаузен народився 13 вересня 1844 року в Губені в родині прусського генерал-лейтенанта Александра фон Фалькенгаузена (1821—1889) і його дружини Катерини, уродженої Руане (1825—1907). Походив з франконського баронського роду, що походив від Фрідріха Фердинанда Людвіга фон Фалькенгаузена, позашлюбного сина Карла Вільгельма Фрідріха Гогенцоллерна, маркграфа Бранденбург-Ансбаху.

Навчання Фалькенгаузен розпочав у приватній школі в Берліні, а у травні 1856 року, у віці 11 років, став кадетом у Кадетському корпусі Потсдаму. У 1859 році продовжив навчання у військовій академії в Берліні. У травні 1862 року прийнятий на військову службу до 1-го гвардійського піхотного полку. Згодом — полковий ад'ютант зведеного гвардійського запасного піхотного полку. На цій посаді Фалькенгаузен брав участь у Другій Шлезвізькій та австро-прусській війні 1866 року.

У франко-прусській війні (1870–71) брав участь у битвах при Гравелотті, Бомоні і Седані та під час облоги Парижа. Наприкінці 1870 року він був звільнений з посади полкового ад'ютанта і з липня 1871 року служив ад'ютантом 28-ї дивізії в Карлсруе.

Після цієї війни продовжував службу в 40-му фузилерському полку, потім у Генеральному штабі армії, потім у штабі 16-ї дивізії в Трірі та Генеральному штабі VIII армійського корпусу (Кобленц). У 1885 році фон Фалькенгаузен став командиром першого батальйону (Кельн) 65-го піхотного полку.

У березні 1887 року Фалькенгаузен призначений начальником штабу Гвардійського корпусу (Берлін). У червні 1890 року став командиром 4-го гвардійського охоронного гренадерського полку королеви Августи (Кобленц). Через два роки він очолив 29-ту піхотну бригаду (Кельн), а в 1893 році став головним квартирмейстером начальника генерального штабу армії.

У січні 1895 року після роботи у Військовому міністерстві Людвіг фон Фалькенгаузен став директором Генерального військового департаменту у Військовому міністерстві. У лютому 1895 року був призначений представником у бундесраті. У січні 1897 року він став командиром 2-ї гвардійської піхотної дивізії (Берлін), а у 1899 році, став командиром XIII (Королівського Вюртемберзького) корпусу. У березні 1902 року він вийшов у відставку, але продовжував займатися військовими науками.

Перша світова війна

ред.

Після мобілізації в серпні 1914 року Людвіг фон Фалькенгаузен був призначений командиром Ерзац корпусу 6-ї армії, який об'єднував Гвардійську, 4-ту, 8-му, 10-ту і 19-ту ерзац піхотні дивізії. Згодом корпус був перетворений на армійську групу «Фалькенгаузен». Як командувач армійської групи, Фалькенгаузен командував німецькими військами під час боїв за Дельмер у 1914/15 рр. і під час позиційних боїв у Лотарингії (1915—1916).

За заслуги в ході бойових дій першої половини Першої світової війни Людвіг фон Фалькенгаузен був нагороджений Pour le Mérite 23 серпня 1915 року, а 15 квітня 1916 року також дубовим листям.

Після командування береговою обороною поблизу Гамбурга (квітень–вересень 1916 р.) 28 вересня 1916 року фон Фалькенгаузен очолив 6-ту армію, у квітні 1917 року командував нею в битві при Аррасі. Він не зміг правильно організувати глибоку оборону для протидії британським військам у битві і був усунутий від польового командування генералом Еріхом Людендорфом.

Після цього він змінив Моріца фон Біссінга на посаді генерал-губернатора Бельгії й очолював німецькі окупаційні війська з травня 1917 по листопад 1918 року. На початку 1918 року газета «Таймс» опублікувала статтю під назвою «Панування терору Фалькенгаузена» з описом 170 страт німецькими військовими бельгійських мирних жителів, які мали місце після його призначення губернатором.

Помер у Герліці.

Під час Другої світової війни його племінник Александр фон Фалькенгаузен служив військовим губернатором Бельгії (22 травня 1940 — 15 липня 1944).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
Виноски
Джерела

Джерела

ред.
  • Hermann Gackenholz: Falkenhausen, Ludwig von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, S. 11
  • Genealogisches Handbuch der Freiherrlichen Häuser. Reihe B, Band 4 (= Genealogisches Handbuch des Adels, Band 39), C. A. Starke, Limburg an der Lahn 1967, S. 228.
  • Залесский К. А. Кто был кто в первой мировой войне. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003

Посилання

ред.
Командування військовими формуваннями (установами)
Німецької імперії
Попередник:
сформований
 
командир
Ерзац корпусу

18 серпня — 18 вересня 1914
Наступник:
переформований на
армійську групу «A»
Попередник:
сформована з
Ерзац корпусу
 
командувач
армійської групи «Фалькенгаузен»

18 вересня 1914 — 17 квітня 1916
Наступник:
Генерал від інфантерії
Карл Людвіг д'Елса
Попередник:
сформоване
 
головнокомандувач
берегової оборони

15 квітня — 29 серпня 1916
Наступник:
генерал-полковник
Йосіас фон Геерінген
Попередник:
генерал-фельдмаршал
Рупрехт Баварський
 
командувач
6-ї армії

28 серпня 1916 — 23 квітня 1917
Наступник:
генерал від інфантерії
Отто фон Белов
Попередник:
генерал-полковник
Моріц фон Біссінг
 
Генерал-губернатор
Бельгії

травень 1917 — листопад 1918
Наступник:
розформовано