Кадетський корпус
Каде́тський ко́рпус — початковий навчальний заклад із повним пансіоном і військовою підготовкою.
Кадети в Україні Редагувати
Основна стаття: Військові навчальні заклади України
Кадетські корпуси за кордоном Редагувати
Перші кадетські корпуси виникли в Пруссії у 1653 р., коли великим курфюрстом була заснована перша кадетська школа для несення дворянськими дітьми військової служби. У 1716 р. король Фрідріх Вільгельм I сформував у Берліні кадетську роту, призначив її командиром свого чотирирічного сина, майбутнього полководця Фрідріха Великого.
На початку XX ст. кадетські корпуси мала Росія, Німеччина, Японія, Чорногорія, а навчальні заклади кадетського типу — практично всі розвинені країни світу.
Німеччина Редагувати
Пруссія Редагувати
Фрідріх Вільгельм I Бранденбурзький заснував так звані кадетські корпуси в Берліні, Кольбергу та Магдебурзі. Два останніх пізніше були приєднані до берлінського. Випускники мали змогу навчатись в Пруському Офіцерському Корпусі. Корпус складався із кадетської школи і Пруського Головного Кадетського училища, які в 1880 було перенесено в нові і великі будівлі в Грос-Ліхтерфельде, що неподалік від Берліна.
Потім було засновано Кадетські училища в Слупську (1764), Хелмно (1776) і в Каліші (1793). За Тильзитською мирною угодою училища в Кульмі і Калішу залишаються, але скорочують набір, а в Штольпі ліквідується 1811. Після закінчення Визвольної війни училище в Кульмі поновлює діяльність аж до свого переносу в Козлін 1890.
Саксонія Редагувати
Саксонський Корпус Кадетів Саксонської Армії утворений в Дрездені в 1725 році внаслідок військової реформи. Навчання тривало 6 років, а в кінці складався іспит перед пруською Вищою Військовою Екзаменаційною Комісією.
Граф Крістоф Август фон Васкербарт заклав наріжний камінь в військового Освітнього Училища. До 1822 року Карл Фрідріх Вільгельм фон Герсдорф реформував її і відтоді воно називалось Школа Вишколу.
Баварія Редагувати
Баварський Кадетський Корпус Баварської Армії було засновано в 1755 році і в 1868 прирівняно до реального училища.
Австрія Редагувати
Поруч із кадетськими училищами в Австро-Угорщині також існували кадетські школи.
Кадетські училища на зразок пруських:
- Військова академія ім. Марії Терезії в Віденському Нойштадті
- Технічна Військова академія
- Військове Вище реальне училище в Границях-на-Мораві (чеш. Hranice na Moravě, нім. Mährisch-Weißkirchen)
- Освітній Інститут для офіцерських синів в Хіртенберзі (Нижня Австрія).
Польща Редагувати
Академія шляхетська Корпусу Кадетів у Варшаві Редагувати
Найстаріший заклад такого типу в Польщі створив Станіслав Август Понятковський 15 березня 1765 року в Варшаві. Він називався Академією Шляхетною Корпусу Кадетів, а простіше її називали Лицарською Школою. Утримувалась за рахунок панства, в ній навчалось близько 200 юнаків із бідної шляхти. Чотирирічна програма навчання охоплювала загальні предмети, мови, а з 2-го класу вивчалась військова програма — військова інженерія, фехтування, стрільба, верхова їзда. Також навчали танцям, музиці та гарним манерам. Школу закрили в 1794 році, після придушення Повстання Костюшка. Комендантом школи був князь Адам Юрій Чарторийський, a серед вихованців Тадеуш Костюшко, Юліан Урсин Німцевич, Кароль Сіраковський, Якуб Ясінський, Кароль Князевич, Станіслав Фішер, Станіслав Костка Потоцький.
Корпус Кадетів у Калішу Редагувати
Після третього поділу Польщі був утворений прусським королем Фредеріком Вільгельмом ІІІ. Корпус Кадетів у Каліші — це елітарний військовий навчальний заклад для дітей шляхти в землях Пруссії. Заклад розмістили в приміщеннях старого єзуїтського колегіуму в Каліші. Влада утримувала учнів за свій кошт.
Навчання тривало 4 роки і охоплювало: релігія, польська, латинська, французька, німецька мови, математика, географія, історія, логіка, каліграфія і малювання. Окрім того в програмі був військовий вишкіл, історія військової справи, елементи тактики і стратегії, фортифікація, балістика і фехтування. За раз в ній могло навчатись від 200 до 240 учнів, в більшості майбутніх офіцерів. Її випускники найчастіше потрапляли до Військової Аплікаційної Школи, Школи Підхорунжих у Варшаві і Школи Бомбардирів.
До відомих випускників Школи Корпусу належать:
- Францішек Каспер Форнальський (пол. Franciszek Kacper Fornalski), (1806—1850) — офіцер війська Польського Конгресового Королівства, солдат Листопадового повстання.
- Людвік Мірославський (пол. Ludwik Mierosławski), (1814—1878) — перший диктатор Січневого повстання, історик військової справи
Корпуси Кадетів у ІІ Речі Посполитій Редагувати
В ІІ Речі Посполитій утворювали кадетські школи, що спирались на традиції Академії шляхетної корпусу кадетів у Варшаші (Лицарська школа) та кадетського корпусу в Каліші. Школи були схожі до загальних середніх шкіл математично-природничого профілю (від IV по VIII класи), навчання військовї справи здійснювалось на базі програми для шкіл підхорунжих піхоти.
В 1918—1925 роках створено три кадетських корпуси:
- Корпус Кадетів № 1 (KK-1), створений 30 жовтня 1918 року в Лобзові, в 1921 році перенесений до Львова; існував до 1939-го як Корпус Кадетів № 1 ім. маршалка Йозефа Пілсудського у Львові.
- Корпус Кадетів № 2 (KK-2), створений 28 вересня 1919 року в Модліні, в 1926 році перенесений до Холма, в 1936-му з'єднаний із КК-3 в Равичі і перенесений до Равича.
- Корпус Кадетів № 3 (KK-3), створений 1 вересня 1925 року в Равичі, існував до 1939-го як Корпус Кадетів № 2 ім. маршалка Ридза-Сміглего в Равичі.
70 вихованців Львівського Корпусу Кадетів брали участь в 1921 році у третьому Сілезькому повстанні, битва відбулась 21 травня поблизу гори св. Анни. Йозеф Пілсудський затвердив цей день як Свято Корпусу Кадетів.
Багато вихованців Кадетських Корпусів II Речі Посполитої закінчили офіцерські школи і створили кістяк Польського Війська. Частина із них, обравши цивільні професії, залишилась офіцерами запасу.
Юнацька школа кадетів Редагувати
В серпні 1942 року була утворена в Барбарі, що у Палестині, при Польській Армії на Сході Юнацька Школа Кадетів, що по-англійськи називалась Young Soldiers Battalion. Її учнами були хлопці яких евакуювали із СРСР завдяки генералові Владиславу Андерсу.
Так само як і в кадетських корпусах ІІ-ї Речі Посполити, крім загальних предметів особливу увагу приділяли вивчанню бронетехніки (англійської та німецької), стрільбі із ручної зброї та кулеметів, орієнтуванню на місцевості, рукопашній бійці, фізичним і тактичним вправам на місцевості.
Школу закінчило 1276 кадетів, з них чин отримало 339 чоловік, 622 отримали нижчі звання. Понад 440 ввійшли до лілійних відділів 2-го польського корпусу. Декілька десятків випускників брали участь у боях біля Монте Касіно, кільканадцять з них загинуло. Школа діяла до евакуації британських військ із Палестини в 1948 році. Була ліквідована уже в Англії.
Корпус Кадетів у Демократичній Польській Республіці Редагувати
В 1945—1956 роках діяв Корпус кадетів ім. Кароля Свірчевського.
Підготовча школа знаходилась в містечку Деблін, її випускники мали змогу поступати до Вищої Офіцерської Школи Пілотів. В програмі була наука пілотажу, метеорологія, стрибки з парашутом, володіння вогнепальною зброєю. Школа функціонує і нині, проте курс навчанні розділився на загальновійськовий та пілотажний.
Певні ознаки кадетської школи теж мав Військовий музичний Ліцей у Гданську, де навчалась молодь віком 15—17 років, його випускники мали змогу служити у військових окестрах чи продовжувати навчання в консерваторії.
Корпус Кадетів СМЛ Редагувати
Таку назву носить корпус кадетів для дітей віком 12—16 років, діючий під наглядом Медичної Служби Лазарус (МСЛ).
Учні корпусу навчаються азам медицини (перша допомога, догляд за людьми із певними вадами, хворими та знедоленими), але не беруть участі у тренуваннях, що потребують фізичних, психологічних чи спеціальних зусиль та навичок. Корпус готує до подальшої служби в Корпусі медичної Служби Лазарус, та поширює ідеї гуманізму та милосердя.
Росія Редагувати
В Росії кадетський корпус вперше було засновано по ініціативі генерал-фельдмаршала Мініха в 1732 році. Він подав на затвердження імператриці Анні Іоанновні план облаштування першого військово-навчального закладу в Росії «Корпуса кадет». Для кадетів віддали пограбоване і порожнє на той час приміщення Меншиковського палацу, конфіскованого у колишнього володаря. З часом до будівлі палацу добудували додаткові корпуси, аби мати необхідні умови мешкання для всієї кількості кадетів. Вимоги шляхетного виховання кадетів з вельможних і дворянських родин спричинили створення в корпусі театру і великої бібліотеки. Головна частина цієї бібліотеки існує і нині.
Засновану Петром I в 1701 році «школу математических и навигацких искусств», яка існувала на тих же принципах, все-таки можна віднести до суто військових закладів — там готувались спеціалісти з морських наук взагалі. А ось Гарнізонні школи, нижчий ступінь військово-навчальних закладів Росії, де навчали солдатських дітей (з 7-ми років) грамоти, стройовій підготовці, основ артилерії, інженерній справі та військовим наукам. Виникли в 1721 році за указом Петра I, знаходились при військових гарнізонах (полках); в віці 15-ти років вихованці зараховувались до армії (Збройні сили), їх можна вважати попередниками кадетських корпусів у Росії.
Учні Кадетського корпусу, носили військову форму і проходили стройове навчання. Кілька козацьких Кадетських корпусів утримувались на кошти, видані із військових капіталів; вони були доступні для дітей всіх козаків, але першість при зарахуванні надавалась дітям офіцерів, чиновників і дворян. За часом заснування, найстарішим із козацьких К. к-сів був Оренбурзький Неплюєвський, заснований в 1825; наступний за ним — Омський К. к., переобладнаний із Військового козацького училища в 1848; потім ішли Донськой імператора Олександра III Кадетський корпус, з роком заснування 1883-м, Другий Оренбурзький Кадетський корпус, заснований в 1887, і, нарешті наймолодший Владикавказький Кадетський корпус, заснований в 1901 році.
В 1743 було проведено першу реорганізацію військово-навчальних закладів: Школу «навигацких искусств» було перейменовано в Морський кадетський корпус, а Мініховський корпус — в Сухопутний шляхетний кадетський корпус. При Катерині II було вирішено дати в сухопутних корпусах спеціалізацію за видами зброї і засновано Артилерійський та інженерний корпус. При Олександрові I кадетські корпуси з'явились за межами Петербургу: спочатку в Шклові, (потім цей корпус перевели в Москву), потім в Омську, Оренбургзі, Гельсінгфорсі, Нижньому Новгороді.
В 1831 в зв'язку з тим, що багато випускників і учнів Калішського корпусу взяли участь у Польському повстанні на стороні інсургентів, цей кадетський корпус було ліквідовано. В 1863—1865 в рамках загальної військової реформи було ліквідовано кілька військово-навчальних закладів, в тому числі два кадетських корпуси, решту (за винятком Пажеського и Фінляндського корпусів) було розділено на військові училища, які замінили вищі (спеціальні) класи корпусів, і військові гімназії.
В 1882 було проведено велику реформу військово-навчальних закладів, місцеві військові гімназії було перейменовано на кадетські корпуси, також школа гвардійських підпрапорщиків була реорганізована в кадетський корпус; в Новочеркаську з'явився Донський кадетський корпус, а трохи пізніше в Оренбурзі було засновано 2-й Оренбурзький кадетський корпус. На початку XX століття, в зв'язку зі збільшенням населення на околицях імперії були засновані кадетські корпуси в Ташкенті і Хабаровську, також з'явились нові корпуси і в центральних губерніях.
В 1918 кадетські корпуси на території, що контролювалась більшовиками були ліквідовані; декілька корпусів діяли в еміграції.
Список Кадетських Корпусів Російської Імперії Редагувати
В дужках вказано дату заснування і реорганізації, виділена найпоширеніша літературна назва закладу.
- Школа математичних і навігаційних наук (1701), Морський кадетський корпус (1743)
- Мініховський корпус кадетів (1732); Сухопутний шляхетний кадетський корпус (1743); Імператорський сухопутний кадетський корпус (1766); Перший кадетський корпус (1880)
- Артилерійський і інженерний шляхетний кадетський корпус — (1762); Другий кадетський корпус (1800) (в також називали Гірським кадетським корпусом); 2-й кадетський Імператора Петра Великого кадетський корпус (1912). В наш час Військовий інженерно-космічний університет ім. А. Ф. Можайского
- Шкловське благородне училище (1788); Гродненський кадетський корпус (1795); Смоленський кадетський корпус (1806); Перший Московський кадетський корпус (1837); 1-й Московський Імператриці Катерини Великої кадетський корпус (1903)
- Імператорський військово-сирітський будинок (1798); Павловське військове училище (1829); ліквідований в 1863
- Олександровський кадетський корпус для малолітніх (1829); ліквідований в 1862
- Тамбовське дворянське училище (1802); Тамбовський кадетський корпус (1830); Неранжована рота Воронізького кадетського корпусу (1841); ліквідований в 1865
- Новгородський графа Аракчеєва кадетський корпус (1834); Нижньогородський графа Аракчеєва кадетський корпус (1882)
- Орловський Бахтіна кадетський корпус (1835)
- Полоцький кадетський корпус (1835)
- Петровський Полтавський кадетський корпус (1836)
- Михайловсько-Воронізький кадетський корпус (1836); Воронізький Великого Князя Михайла Павловича кадетський корпус (1905)
- 2-й Московський кадетський корпус (1837); 2-й Московський Імператора Миколи I кадетський корпус (1896)
- Тульське Олександровське військове училище (?); Тульський Олександровський кадетський корпус (1837); ліквідований в 1863
- Олександровський Брестський кадетський корпус (1841); ліквідований в 1863
- Оренбурзьке Неплюївське військове училище (1824); Перший Оренбурзький Неплюївський кадетський корпус (1844)
- Омське військове училище (1813); Сибірський кадетський корпус (1845); Омський кадетський корпус (1906); Перший Сибірський Імператора Олександра I кадетський корпус (1913)
- Олександровський сирітський кадетський корпус (1850); ліквідований в 1863
- Неранжований Владимирський Київський кадетський корпус (1851); Київський Володимирський кадетський корпус (1857)
- Симбірська військова гімназія (1873); Симбірський кадетський корпус (1882)
- 3-а Петербурзька військова гімназія (1873); Олександрівський кадетський корпус (1882); Імператора Олександра II кадетський корпус (1903)
- Тифліська військова гімназія (1875); Тифліський кадетський корпус (1882); Тифліський Великого Князя Михайла Миколайовича кадетський корпус (1909)
- 4-а Московська військова гімназія (1876); 4-й Московський кадетський корпус (1882); 3-й Московський Імператора Олександра II кадетський корпус (1908)
- Псковська військова гімназія (1876); Псковський кадетський корпус (1882)
- 3-а Московська військова гімназія (1874); 3-й Московський кадетський корпус (1882), ліквідований в 1893
- Донський кадетський корпус (1883); Донський Імператора Олександра III кадетський корпус (1898)
- 2-й Оренбурзький кадетський корпус (1887)
- Ярославський кадетський корпус (1896)
- Суворовський Варшавський кадетський корпус (1899)
- Одеський кадетський корпус (1899); Одеський Великого Князя Костянтина Костянтиновича кадетський корпус (1915)
- Сумський кадетський корпус (1900)
- Хабаровський кадетський корпус (1900); Хабаровський графа Муравйова-Амурського кадетський корпус (1908)
- Владикавказький кадетський корпус (1902)
- Ташкентський Його Імператорської Високості Нащадка Цесаревича кадетський корпус (1904)
- Вольський кадетський корпус (1908)
- Школа гвардійських підпрапорщиків (1823); Миколаївський кадетський корпус (1882)
- Фінляндський кадетський корпус (1812), ліквідований в 1903
- Каліський кадетський корпус (1793); ліквідований в 1831
Список російських кадетських корпусів у еміграції Редагувати
- Кримський Кадетський корпус (1920, Крим, на основі «Вільного Полтавсько-Владикавказького кадетського корпусу»)
- 2-й Донський Кадетський Корпус (1920, Крим); надалі йому повернули ім'я Донського імператора Олександра III кадетського корпусу
- Перший Російський Великого Князя Костянтина Костянтиновича кадетський корпус (така назва з 5 грудня 1929 року), він же Вільний Російський Кадетський Корпус в Сербії (з 2 серпня 1920 року); він же Російський Києво-Одеський кадетський корпус в Королівстві С. Х. С. (з 7 серпня 1920-го)
- Російський кадетський корпус-ліцей імені імператора Миколи II в Версалі (1930)
До 1925 року продовжували діяти в еміграції Морський кадетський корпус (Бізерта) і Хабаровський корпус (Шанхай).
Навчальні заклади кадетського типу в СРСР та сучасній РФ, Україні Редагувати
- Військово-космічний Петра Великого кадетський корпус, Санкт-Петербург
- Військово-технічний кадетський корпус, Тольятті
- Суворовські військові училища в Ульяновську, Усурійську, Москві, Санкт-Петербурзі, Твері, Рязані, та Єкатеринбурзі
- Пансіон вихованиць МО РФ
- Нахімовське військово-морське училище в Санкт-Петербурзі
- Перший прикордонний кадетський корпус ФСБ РФ в Санкт-Петербурзі
- Московський Георгієвський кадетський корпус
- Кадетський ракетно-артилерійський корпус в Санкт-Петербурзі
- Павловська кадетська школа
- Воронізький Великого Князя Михайла Павловича Кадетський Корпус (Державний освітній заклад — кадетська школа-інтернат)
- Київський військовий ліцей імені Івана Богуна
- Ліцей-інтернат № 23 «Кадетський корпус» міста Києва
Мережеві посилання Редагувати
- Serwer Ruscadet [Архівовано 2 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Strona Związku Kadetów II Rzeczypospolitej
- Ku chwale kadetów
- Korpus Kadetów SML
- Погоны кадетских корпусов Императорской России [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Кадеты и кадетские корпуса российской империи
- Кадетские корпуса за рубежом [Архівовано 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Краткая история российских кадетских корпусов
- Нагрудные знаки кадетских корпусов [Архівовано 27 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Київський військовий ліцей імені Івана Богуна
- Кадетські класи в ліцеї-інтернаті № 23 міста Києва [Архівовано 16 квітня 2011 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кадетський корпус |
Література Редагувати
- Ткачук А. Випускники кадетських корпусів — активні учасники Українських визвольних змагань 1917—1921 рр. [Архівовано 10 січня 2014 у Wayback Machine.] // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Вип. 18: Західно-українська народна республіка: До 90-річчя утворення [Архівовано 10 січня 2014 у Wayback Machine.] / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; — Львів, 2009. — С. 444—449. [Архівовано з першоджерела 28 березня 2016.]
- Барадачев А. Г., Цыбулькин В. В., Рожен Л. Н. Кадетские корпуса ХІХ–нач. ХХ вв.: украинское измерение (система обучения и воспитания). — К.: Преса України, 2012. — 272 с.
- Malarski T., Armia Królestwa Polskiego 1815—1830, Warszawa 1996
- Zieliński K., Dzieje Korpusu Kadetów w Kaliszu (1807—1832), [w:] Rocznik Kaliski, tom VII, Kalisz 1974
- Księga pamięci kadetów II Rzeczypospolitej. Wydawn. Rytm, Warszawa, 2001, ISBN 83-88794-50-7
- Korpus Kadetów Nr.1 Marszałka Józefa Piłsudskiego. W piętnastym roku istnienia Cz.I-II, Lwów, 1933
- Военная энциклопедия — СПб.: Товарищество И. Д. Сытина, 1911—1914
- Horst Erlich: Die Kadettenanstalten. Strukturen und Ausgestaltung militärischer Pädagogik im Kurfürstentum Bayern im späteren 18. Jahrhundert. Herbert Utz Verlag, München 2007, ISBN 3-8316-0677-3
- Olaf Jessen: «Preußens Napoleon» Ernst von Rüchel (1754—1823). Krieg im Zeitalter der Vernunft. Schöningh, Paderborn 2007, ISBN 3-506-75699-0.
- Klaus Johann: Grenze und Halt: Der Einzelne im «Haus der Regeln». Zur deutschsprachigen Internatsliteratur. Universitätsverlag Winter, Heidelberg 2003, (Beiträge zur neueren Literaturgeschichte. 201.), ISBN 3-8253-1599-1. S. 217—249. (Kapitel «Zum historischen und zum literarhistorische [httn Kontext: Die Kadettenanstalten und die Kadettenliteratur — Verklärung und Anklage»)
- Reichsbund ehemaliger Kadetten (Hrsg.): Ernstes und Heiteres aus dem Kadettenleben zu Groß-Lichterfelde. Ein Buch der Erinnerung an das Kadettenkorps. Verlag Stalling, Oldenburg 1921.
- Klaus Schwirkmann: Königlich-Preußische Kadettenanstalt Karlsruhe. Land Baden-Württemberg (Oberfinanzdirektion Karlsruhe), 1977
- 50 Jahre Eidg. Kadettenverband, 1936—1986, Eigenverlag Eidg. Kadettenverband, 1986
- Peter Joachim Lapp: Schüler in Uniform — Die Kadetten der Nationalen Volksarmee, Helios Verlag, Aachen 2009, ISBN 978-3-86933-003-7
- Robert Musil: Die Verwirrungen des Zöglings Törleß. Roman [1906]. Rowohlt, Reinbek 2006, ISBN 3-499-23924-8.
- Leopold von Wiese: Kadettenjahre, eingef. von Hartmut von Hentig, Ebenhausen bei München: Langewiesche-Brandt 1978 (Neuausg. der autobiografischen Jugendschrift)
- Ernst von Salomon: Die Kadetten. Roman [1933]. Rowohlt, Reinbek 1979, ISBN 3-499-10214-5.