Відкрити головне меню

Александр фон Фалькенгаузен

німецький офіцер, генерал піхоти (8 березня 1934)

Александр Ернст Альфред Герман фрайгерр (барон) фон Фалькенхаузен (Alexander Ernst Alfred Hermann Freiherr von Falkenhausen; 29 жовтня 187831 липня 1966, Нассау) — німецький офіцер, генерал піхоти (8 березня 1934). Кавалер ордена «Pour le Mérite» і Німецького хреста в сріблі.

Александр фон Фалькенгаузен
нім. Alexander von Falkenhausen
Bundesarchiv Bild 146-2008-0155, Alexander von Falkenhausen.jpg
Народився 29 жовтня 1878(1878-10-29)[1]
Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 31 липня 1966(1966-07-31)[1] (87 років)
Нассау, Рейн-Лан, Рейнланд-Пфальц, ФРН
Поховання Вальдфрідгоф
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність солдат, політик, військовослужбовець, боєць Опору
Володіє мовами німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Титул Барон
Посада Member of the Landtag of Saxony[d]
Військове звання Генерал піхоти
Партія Німецька національна народна партія
Брати, сестри  • Hans-Joachim von Falkenhausen[d]
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Корони (Пруссія)
Орден Фрідріха (Вюртемберг)
Орден дому Гогенцоллернів з мечами
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Корони (Вюртемберг)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Османіє 3 ступеня
Орден Меджида 2 ступеня
Медаль «Імтияз»
Медаль «Ліакат»
Галліполійська зірка
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Зміст

БіографіяРедагувати

На службі в німецькій армії з 1897 року, виконував військові місії в країнах Сходу — Туреччині, Японії, Китаї. З

У 1937 році, коли Німеччина підтримала агресію Японії проти Китаю, Фалькенгаузен (в той час очолював військову місію при Чан Кайші) не підтримав агресію і був відкликаний під загрозою арешту його сім'ї, незабаром звільнений у відставку. У 1938 році Фалькенгаузен повернутий на військову службу, воював на Західному фронті, з 1940 року — генерал-губернатор окупованої Бельгії. Дружив з учасниками антигітлерівського змови Карлом Герделером і Ервіном фон Віцлебеном, після провалу їх змови був заарештований. Перебував в різних концтаборах, звільнений американцями в 1945 році.

У 1948 році відправлений до Бельгії, де притягнутий до суду, в березні 1951 засуджений до 12 років ув'язнення, проте вже через кілька тижнів помилуваний і звільнений, після того, як були представлені докази його особистої участі у порятунку багатьох євреїв від депортації в табори смерті .

У 1950 році отримав особисте привітання і чек на 1 мільйон доларів від Чан Кайші як «друг Китаю».

НагородиРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

Нагороди Османської імперіїРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Albert De Jonghe: La lutte Himmler-Reeder pour la nomination d’un HSSPF à Bruxelles (1942—1944), dans: Cahiers d’histoire de la Seconde guerre mondiale, Bruxelles 1976—1984.
  • Hsi-Huey Liang: The Sino-German connection: Alexander von Falkenhausen between China and Germany 1900—1941. van Gorcum, Assen 1978
  • Liman von Sanders: Fünf Jahre Türkei
  • Hans Werner Neulen: Feldgrau in Jerusalem. München 1991, ISBN 3-8004-1437-6.
  • Norbert Frei (Hrsg.): Transnationale Vergangenheitspolitik. Göttingen 2006, ISBN 3-89244-940-6.
  • Holger Wilken: Zwischen Kommando und Kerker. Alexander von Falkenhausen — Deutscher Militärbefehlshaber in Brüssel 1940—1944. In: IFDT — Zeitschrift für Innere Führung Nr. 2/2002, S. 64-71.
  • Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg, Band I: A-L, Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 294—295.
  • а б SNAC — 2010.