Магнус фон Ебергардт

(Перенаправлено з Магнус фон Еберхардт)

Магнус фон Ебергардт (нім. Magnus von Eberhardt; 6 грудня 1855, Берлін, Королівство Пруссія — 24 січня 1939, Берлін, Третій Рейх) — німецький воєначальник, генерал від інфантерії Прусської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Магнус фон Ебергардт
Magnus von Eberhardt
Народження 6 грудня 1855(1855-12-06)[1]
Берлін, Німецький союз[2]
Смерть 24 січня 1939(1939-01-24)[1] (83 роки)
Берлін, Третій Рейх[2]
Поховання Інваліденфрідгоф
Країна  Німецька імперія
Вид збройних сил Сухопутні війська
Роки служби 18741918
Звання Генерал від інфантерії (Німеччина)
Командування 15-й резервний корпус, 7-ма армія (Німецька імперія), 1-ша армія (Німецька імперія)
Війни / битви Перша світова війна: Друга битва на Ені
Нагороди
Столітня медаль
Столітня медаль
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Орден Генріха Лева
Орден Генріха Лева
Орден Філіппа Великодушного
Орден Філіппа Великодушного
Орден Грифона (Мекленбург)
Орден Грифона (Мекленбург)
Офіцерський хрест Ордену Спасителя
Офіцерський хрест Ордену Спасителя
Командор ордена Оранських-Нассау
Командор ордена Оранських-Нассау
Командор ордена Оранського дому
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Лицар-командор ордена Корони Таїланду
Лицар-командор ордена Корони Таїланду
Лицар справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Лицар справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
CMNS: Магнус фон Ебергардт у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в родині прусського генерал-майора Генріха фон Ебергардта. Молодші брати — Гаспар (1858—1928) і Вальтер (1862—1944) теж стали військовими.

У 1874 році закінчив кадетський корпус і вступив на службу до 93-го піхотного полку німецької армії. У 1881 році закінчив Військову академію. З 1882 року служив у 3-му гвардійському піхотному полку, із 1887 року — ад'ютант 4-ї гвардійської піхотної бригади. З 1889 року командував ротою 3-го гвардійського піхотного полку. У 1890—1891 роках служив у Генеральному штабі. У 1891—1894 роках — начальник штабу 8-ї піхотної дивізії. У 1894—1898 роках служив у Військовому міністерстві. З 1898 року — командир батальйону 12-го гренадерського полку принца Карла Прусського. З 1900 року — начальник відділу Генерального штабу

З 1903 року — начальник штабу 10-го армійського корпусу. У 1904—1907 роках — командир гвардійського фузилерного полку. З 1907 року — начальник штабу гвардійського корпусу. З 5 січня 1911 року — командир 19-ї піхотної дивізії. З 22 березня 1913 року — військовий губернатор Нижнього Ельзасу.

Перша світова війна ред.

З початком Першої світової війни у Нижньому Ельзасі був сформований резервний корпус, який очолив генерал Еберхардт.. 1 грудня 1914 року корпус Еберхардта був переформований у 15-й резервний корпус, командиром якого залишився Еберхардт. Корпус брав участь у боях біля Кольмара. У вересні 1916 року корпус було включено в склад баварських частин.

З 15 жовтня 1916 року — командир 10-го резервного корпусу. Відзначився під час Другої битви на Ені у квітні-травні 1917 року. У серпні-жовтні 1918 року — тимчасовий виконувач обов'язків командувача 7-ї німецької армії[3]. З 8 листопада по 2 грудня 1918 року командував 1-ю німецькою армією, на цій посаді керував демобілізацією армії. 2 грудня 1918 року вийшов у відставку.

Після війни жив у Єні та Берліні. Помер і похований у Берліні.

Звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. а б Bischoff G., Foessel G., Baechler C. Nouveau dictionnaire de biographie alsacienne / Fédération des sociétés d'histoire et d'archéologie d'Alsace — 1982. — 4434 с.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #117496561 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Die deutsche Offensive 1918: Die Eroberung des Kemmel. www.stahlgewitter.com. Архів оригіналу за 17 березня 2019. Процитовано 12 травня 2022.
  4. Kurzbiographien der Personen in den "Akten der Reichskanzlei, Weimarer Republik". www.bundesarchiv.de (нім.). Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  5. Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 335–337.

Джерела ред.