Воскресіння (театр)
Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» — театр у Львові, заснований у 1990 році групою молодих акторів з різних міст України режисером Ярославом Федоришиним. У репертуарі театру поєднуються традиції психологічного театру та сучасні мистецькі форми, українська і світова драматургія.
| Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Будівля, в якій розташовується театр, знадвору | ||||
|
Координати: 49°50′31″ пн. ш. 24°01′23″ сх. д. / 49.8420917° пн. ш. 24.0230778° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Місто | ||||
| Адреса | ||||
| Архітектор | Юзеф Пйонтковський, Максимільян Бурстін | |||
| Власник | Львівська міська рада | |||
| Тип | академічний театр | |||
| Статус | міський академічний | |||
| Відкрито | 1990 | |||
| Репертуар | сучасні мистецькі форми, українська і світова драматургія | |||
| Керівництво | художній керівник та директор Ярослав Федоришин | |||
| voskresinnia.eu | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
 | ||||
|
| ||||
Історія ред.
Театр заснований 1990 року. Першим місцем, де проводилися його виступи, був кабінет головного лікаря Першої клінічної лікарні (нині вулиця Руська, 1). 21 вересня 1990 року театр отримав статус театру-студії. З 1991 року вистави відбувалися у Палаці культури залізничників на вулиці Федьковича, 54/56. Того ж року театр переїхав до будівлі, де він виступає й нині — пасажу Ґрюнерів на площі Генерала Григоренка, 5, де за радянських часів знаходився кінотеатр «Піонер».
1992 року на базі театру був заснований Міжнародний театральний фестиваль «Золотий лев». У 1993 році Львівська обласна рада надала театру статус державного. З 11 березня 2010 року театр має статус академічного.[1]
На базі театру проходять навчання акторству студенти факультету культури та мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.
Театр «Воскресіння» є членом міжнародного європейського мітингу (IETM) і асоціації міжнародних театральних фестивалів (IFEA).
Репертуар ред.
Найпершою виставою театру була «Чудо святого отця Миколая над Половчином» Степана Перського, яка стала культовою і була зіграна понад 600 разів[2]. У репертуарі театру в подальшому були «Благовіщення Марії» Поля Клоделя, «Каїн» Джорджа Байрона, «Дорога в Дамаск» Августа Стриндберга, «Три сестри» Антона Чехова, «Початок жаху» Валерія Шевчука, «Джерело святих» Джона Синґа, «Хто ми…» Ніни Садур та інші.
Наразі у репертуарі театру «Воскресіння» є такі вистави:
- «Гірські велетні» Луїджі Піранделло;
- «Божевільні від кохання» Сема Шепарда;
- «Повернення додому» Гарольда Пінтера;
- «Йов» Кароля Войтили;
- «Західна пристань» Бернар-Марі Кольтес;
- «В ніч на Святого Миколая» Г.Канарської;
- «Він, вона, вікно, покійник» Рея Куні;
- «Вишневий сад» Антона Чехова;
- «Розбите серце» Михайла Старицького;
- «Попелюшка» Шарля Перро;
- «Весела корчма» Олександра Левіта за мотивами оповідань Шолом-Алейхема;
- «Пісочниця» Міхала Вальчака;
- «Ніч для жінок» Антоні Мак-Картена, Стефана Синклера, Жака Коллара
- «Том, Дік, Гаррі (Веселі хлопці)»
Крім того, з 1996 року в репертуарі театру є вуличні вистави.
- «Глорія»
Гастролі та фестивалі ред.
Театр неодноразово гастролював за кордоном. Вистави театру відбувалися у польських Варшаві, Ґданську, Кракові, Легниці, Ченстохові, Щецині, німецьких Детмольді та Гольцміндені та інших містах. Крім того, у 2007 році театр здійснив тур містами України, виступивши на сценах театрів Одеси, Ялти, Донецька, Дніпропетровська, Харкова, Києва, Мукачевого, Ужгорода та Луцька[3].
Духовний театр «Воскресіння» є організатором львівського театрального фестивалю «Золотий лев». Також регулярно бере участь у міжнародних театральних фестивалях, зокрема, театр брав участь у Единбурзькому фестивалі (Единбург, 1994), Даугавпільський фестиваль (Даугавпілс, 1999), Каїрському фестивалі (Каїр, 2005), Міжнародному театральному фестивалі «LINZ» (Лінц, 2006), Міжнародних театральних фестивалях у Трабзоні та Кошицях (2007), Міжнародних театральних фестивалях у Сеулі та Хвачеоні (2008), ряді фестивалів у Сербії (1991 — 1997), Білорусі (2005 — 2008), понад 30 фестивалях у Польщі (1997 — 2008), найпрестижніших українських фестивалях (таких як «Київ травневий», «Мистецьке Березілля», «Таврійські ігри», «Золотий лев») та інших[4].
Нагороди ред.
Театр має такі нагороди та відзнаки
- за найкращу чоловічу роль — майстер сцени В. Мовчан за роль Каїна у виставі «Каїн» Дж. Байрона на фестивалі «Добрий театр» (Енергодар) у 1992 році;
- за найкращу жіночу роль — заслужена артистка України Алла Федоришина за роль Віолени у виставі «Благовіщення Марії» П. Клоделя на фестивалі «Золотий лев» у 1992 році; на фестивалі «Прем'єри сезону» в Івано-Франківську у 1994 році; на фестивалі у Новому Саді (Сербія) у 1995 році;
- за найкращу роль другого плану — артист В. Рєпін за роль Ангела у виставі «Благовіщення Марії» П. Клоделя на фестивалі «Прем'єри сезону» в Івано-Франківську у 1994 році;
- найкраща вистава фестивалю — вистава «Благовіщення Марії» П. Клоделя на фестивалі «Золотий лев» у 1992 році; на фестивалі у Новому Саді (Сербія) у 1995 році;
- за найкращу чоловічу роль — артист Ю. Глущук за роль Мартіна у виставі «Джерело святих» Д. — М. Синґа на «Мистецькому Березіллі» (Київ) у 1995 році;
- за найкращу виставу фестивалю — вистава «Джерело святих» Д. — М. Синґа на «Мистецькому Березіллі» (Київ) у 1995 році.
Примітки ред.
- ↑ Львовский академический духовный театр «Воскресение». lvov.ws. 20.06.2015. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31.08.2019.
- ↑ Театр. Поступ. 19.12.2003. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 11.03.2010.
- ↑ Список гастролей на офіційному сайті театру. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 12 січня 2010.
- ↑ Список фестивалів на офіційному сайті театру. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 12 січня 2010.
Джерела ред.
- Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1 (А—Ґ). — 656 с. — ISBN 978-966-7007-68-8.
Посилання ред.
- Львів на Незабором — Театр «Воскресіння» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Жук І. Пл. Генерала Григоренка, 5 — Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» [Архівовано 31 серпня 2019 у Wayback Machine.]