Академічний театр
Академі́чний теа́тр — почесне звання в СРСР, яке надавало Міністерство культури СРСР театрам, що виробили власні творчі традиції, виховали видатних акторів, створили низку вистав, що здобули широке визнання глядачів і театральної громадськості. Запроваджене у 1919 році.
Звання вперше отримали шість театрів:
- в Москві — Большой, Малий, Художній;
- в Петрограді — Александринський, Маріїнський, Михайлівський.
У 1920 році московські академічні театри були об'єднані в Асоціацію академічних театрів, яка існувала до 1921 року. До неї через деякий час після утворення увійшли і петроградські академічні театри, а також два московські не академічних театри — Камерний і Московський театр для дітей. Асоціація мала свій орган — журнал «Культура театру».
В подальші роки кількість академічних театрів значно зросла. Почесне звання «академічний театр» отримали:
- Державний академічний театр імені Є. Вахтангова (1926);
- Татарський академічний театр імені Галіаскара Камала (1926);
- Узбецький національний академічний драматичний театр (1933);
- Таджицький академічний театр імені Абулкасима Лахуті (1939);
- Латвійський національний театр (1949);
- Національна опера «Естонія» (1950);
- Латвійська національна опера (1956);
- Туркменський театр драми імені Йосипа Сталіна (1956);
- Естонський драматичний театр (1957).
В Україні, станом на 1994 рік, було 11 академічних театрів:
- Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка (1926);
- Одеський національний академічний театр опери та балету (1929);
- Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка (1934);
- Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької (1939);
- Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка (1940);
- Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка (1947);
- Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки (1956);
- Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької (1970);
- Харківський державний академічний драматичний театр імені О. С. Пушкіна (1971)
- Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка (1977);
- Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького (1979).
Після розпаду СРСР
ред.Звання «академічний театр» надавалося театрам на пострадянському просторі і після розпаду СРСР.
- В Україні
- Харківський академічний театр музичної комедії (2006);
- Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного (2006).
- В інших країнах
Література
ред.- А. Шн. Академический театр [Архівовано 21 червня 2017 у Wayback Machine.] // Театральная энциклопедия. Том 1 / Главный редактор С. С. Мокульский — Москва: Советская энциклопедия, 1961.- 1214 стб. (рос.);
- Г. Т. Полозова. Академічний театр // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 27. — ISBN 5-88500-027-1;
- Г. Т. Полозова, М. В. Стріха. Академічний театр // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.