Відкрити головне меню

У Львові діє 9 кінотеатрів: «Планета Кіно IMAX», «Планета Кіно», «Кінопалац», «Копернік», «імені Довженка», «Львів», «Київ», «Сокіл» та «Multiplex»; а також автомобільний кінотеатр «Кінопарк». Щороку у Львові проходять фестивалі «Wiz-Art» (фестиваль короткометражних фільмів) та «КіноЛев» (фестиваль «незалежного кіно»).

Зміст

ІсторіяРедагувати

1844–1945Редагувати

У листопаді 1844 року Р. Дохонський і Ю. Вислобоцький на вулиці Театральній, 15, у колишньому Костелі святого Хреста монастиря францисканців, де перед цим розміщувався перший міський театр, показували «туманні картинки» — так званий оптичний театр, попередник сучасного кінематографу. Перший у Львові справжній кіносеанс відбувся 13 вересня 1896 року у фотоательє «Рембрвндт» Марціна Аппеля в Пасажі Гуасмана, 8 (нині — проїзд Крива Липа). Використовували проектор Едісона (вітаскоп). Покази відбувалися з 13 вересня по 10 жовтня 1896 року[1] від 10 години ранку до 9 години вечора, квиток коштував 50 центрів[джерело?]. До репертуару входили такі картини: «Корабель на морі», «Переслідування китайця», «Поїзд», «У дантиста», «Танок дикунів», «Дитячий парк у Парижі», «Шотландський танець», «Танець з серпантином» та «Акробатки».

Перший постійний кінотеатр, «Уранія», відкритий у 1907 році в колишньому театрі Скарбека. З 1913 мав назву «Лев», з 1929 — «Атлантик». Діяв до початку другої світової війни.[2]

1945–1991Редагувати

У радянський період кількість кінотеатрів у Львові стрімко збільшувалася. У 1960 році у місті було відкрито кінотеатр «Львів» — перший широкоформатний кінотеатр в Україні, тоді — один з найкращих в СРСР[3].

Кінотеатр Копернік/Студіо/ім. КопернікаРедагувати

У будинку на вул. Коперника, 9 діє кінотеатр, який був заснований у 1912 р. Протягом своєї 100-літньої діяльності кінотеатр змінював назви і власників: «Санс-Рівал» (1912), «Копернік» (1912–1941, 1944–1946), «Студіо» (1941–1944), «Копернік» (1944–1946), «Кінотеатр ім. Коперніка» (1946–2004), "Кінопалац «Коперник» (з 2004 р.)

Кінотеатр ім. Зої Космодем'янськоїРедагувати

У будинку на вул. Січових Стрільців, 11 з 1912 р. діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: «Еліт» (1912–1918), «Ванда» (1926–1931), «Оаза» (1931–1933), «Муза» (1933–1944), «Кінотеатр ім. Зої Космодем'янської» (1944–1991), «Левеня» (1991–2000). Сьогодні в будинку розміщений навчальний корпус Університету банківської справи.

Кінотеатр «Штука»/Кінотеатр «Балтик»/Кінотеатр «Космос»/Кінотеатр «Комсомолець»Редагувати

Від 1926 р. в приміщенні Ремісничої палати (пл. Данила Галицького, 1) діяв кінотеатр «Штука», заснований Мареком Парізером. У 1934 р. перейменований на «Балтик», а зал кінотеатру був розрахований на 290 глядацьких місць, а керував ним Францішек Адамський. У 19371939 рр. кінотеатр «Балтик» був у власності Владислава Баара, Броніслава Новорієра, Фриди Хазін, Зофії Вехшер, але його керівником залишився Ф. Адамський. У 19411944 рр. кінотеатр діяв під назвою «Космос». 1946 р. був перейменований на «Комсомолець» і функціонував принаймні до 23 листопада 1946 р.[4]. 15 квітня 1946 р. у цьому будинку розпочав роботу Львівський обласний театр ляльок.[5].

Кінотеатр ім. 17 Вересня/Кінотеатр ім. Б. ХмельницькогоРедагувати

У будинку за сучасною адресою вул. Б. Хмельницького, 11 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: «Сфінкс» (1913–1918, 1926–1933), «Мева» (1933, 1941–1944), «Адрія» (1933–1939), «Кінотеатр ім. 17 Вересня» (1946–1949). З 1949 р. він називався «Кінотеатр ім. Б. Хмельницького». У 1990-х рр. основу репертуару складали стрічки індійського виробництва. У 2007 р. Львівська міська рада ухвалила рішення про ліквідацію Державного комунального підприємства «Кінотеатр ім. Б. Хмельницького».

Кінотеатр ім. 27 липня/Кінотеатр ім. В. КороленкаРедагувати

У будинку на вул. Короленка, 3 працював кінотеатр зі зміною назв і власників: «Пакс» (1935–1939), «Сатурн» (1941–1944), «Кінотеатр ім. 27 липня» (1944–1946), «Кінотеатр ім. В. Короленка» (1946–1990). Сьогодні (2012) у приміщенні діє Російське культурне товариство ім. О. С. Пушкіна.

Кінотеатр «Орлятко»/Кінотеатр «Сокіл»/«Львівський кіноцентр»Редагувати

Кінотеатр «Орлятко» був відкритий у грудні 1978 р. у будинку на вул. Володимира Великого, 14а, посеред парку «Горіховий гай». Цей кінотеатр був розрахований на дитячу публіку. У часи Незалежності його перейменовано на «Сокіл». У середині 1990-х рр. він припинив свою діяльність, проте відновив її у 2003 р. Довший час у «Соколі» відбувалися нерегулярні кіносеанси, але ухвалою «Про реорганізацію закладів культури» Львівської міської ради від 18 грудня 2014 р. [6] реорганізовано способом перетворення на ЛКП «Львівський кіноцентр». 20 березня 2015 р. відбулось урочисте відкриття кіноцентру. Більшість показів тут відбувається мовою оригіналу з українськими субтитрами. Також відбуваються покази кіно, знятого на плівку, з архівів Львівської обласної контори кінопрокату. У кіноцентрі є кінозал з плівковим та цифровим проекторами, зручна зона відпочинку та кафе.

Кінотеатр «Дружба»Редагувати

Кінотеатр «Дружба» збудований у 1952 р. за типовим проектом у стилі т.зв. сталінського ампіру. Глядацький зал був розрахований на 300 місць. Кінотеатр був розташований у Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького на вул. Дзержинського, 4 (тепер вул. Вітовського).

Кінотеатр «Метал»/Кінотеатр ім. В. Чкалова/ Кінотеатр «Арлекіно»Редагувати

В приміщенні колишнього Народного дому львівської дільниці Сигнівка на вул. Городоцькій, 285, у 1949-2000 роках діяв кінотеатр, котрий у різні часи мав назви: «Метал» (1946–1949), «Кінотеатр ім. В. Чкалова» (1949–1990), «Арлекіно» (1990-2000)[7].

Кінотеатр «Зірка»Редагувати

У будинку на вул. Зеленій, 88 працював кінотеатр зі зміною назв і власників: «Байка» (1932–1944), «Зірка» (1944–1997). Сьогодні (2013) у приміщенні діє нічний клуб «Picasso».

Кінотеатр ім. Я. Галана/Кінотеатр ім. І. МиколайчукаРедагувати

У будинку на суч. вул. Личаківській, 131 працював кінотеатр зі зміною назв і власників: «ім. Я. Галана» (1955-поч. 1990-х), «ім. І. Миколайчука» (1990-і). Сьогодні (2012) у кінотеатрі знаходиться книгосховище Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.

Кінотеатр «Октябрь»/Кінотеатр «Жовтень»/Кінотеатр «Галичина»Редагувати

Кінотеатр «Октябрь» споруджений у 1978 р. на вул. Любінській, 93 за проектом архітектора Людмили Нівіною. Наприкінці 1980-х рр. його перейменовано на «Жовтень», а згодом на «Галичину». Кінотеатр не виконував своїх функцій з 2002 р., деякий час у його фойє діяв радіоринок. Будівля демонтована у 2013 р..

Кінотеатр ім. Коцюбинського/Кінотеатр «Стрілець»Редагувати

На суч. вул. Повітряній, 20 знаходився кінотеатр, який діяв під різними назвами — «Супутник», від 1940-х рр. — кінотеатр ім. Коцюбинського, від 1990-х рр. — «Стрілець». У 2000-х у приміщенні розташовувався нічний клуб «Далі». Зараз у будинку не проводяться кінопокази, хоча екран збережений.

Кінотеатр «Львів»Редагувати

Кінотеатр «Львів» на 760 місць працює з 1960 р. Це був перший широкоформатний кінотеатр України з стереозвуком. Після спаду виробництва широкоформатних фільмів, його було переобладнано системою «Mono». Зараз кінотеатр славиться низькими цінами на квитки. Репертуар «Львова» повторює репертуари інших діючих кінотеатрів із затримкою на 2-3 дні.

Кінотеатр «Маяк»/Кінотеатр «Дзвін»Редагувати

В 40-х роках в сквері побудований 1-й літній кінотеатр (згодом: «Маяк», «Дзвін») та фонтан з скульптурною групою, стенди та конструкції з політичною агітацією. «1-й літній» кінотеатр був побудований як окрема споруда у 1950-х рр на вул. Кірова (Шептицьких), 45. Пізніше кінотеатр перейменовано на «Маяк», влаштовано дах, таким чином «Маяк» перетворився на закритий кінотеатр. Від років незалежності носить назву «Дзвін».

Кінотеатр «Марисенька»/Кінотеатр «Піонер»Редагувати

У будинку на пл. Генерала Григоренка, 5 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: «Марисенька» (1918–1941), «Москва» (1944–1948), дитячий кінотеатр «Піонер» (1965–1990). У 1941 р. у приміщенні кінотеатру діяв Державний театр мініатюр, а під час німецької окупації — театр СС та поліції. Сьогодні (2013) у будівлі діє Львівський академічний духовний театр «Воскресіння».

Кінотеатр «Ванда»/Кінотеатр ім. І. ФранкаРедагувати

У будинку на суч. пл. Міцкевича, 10 працював кінотеатр зі зміною назв і власників: «Ванда» (1908–1909), «Байка» (1909–1912), «Геліос» (1912–1917), «Фатаморгана» (1917–1931), «Міраж» (1931–1939), «Кінотеатр хроніки» (1939–1940), «Централь» (1942–1944) «Кінотеатр ім. І. Франка» (1944-1990-і). Будинок демонтовано у січні 1998 р.

Кінотеатр «Хроніка»/Кінотеатр ім. Лесі УкраїнкиРедагувати

У будинку на сучасній площі Міцкевича, 6/7 працював кінотеатр зі зміною назв і власників: «Авеню» (1908–1912, 1923–1930), «Дрімленд кіно» (1912–1914), «Втіха» (1914–1915), «Рай» (1930–1943), «Луна» (1943–1945), «Хроніка» (1945–1946), «ім. Лесі Українки» (1946-2000-і), «Касандра» (2000-і). Припинив своє існування у 2007 р.

Кінотеатр «Мир»Редагувати

У будинку за сучасною адресою проспект Чорновола, 2 діяв кінотеатр зі зміною назв: «Мир» (1966-1990-ті рр.), «Клекіт» (1990-ті — 2001 р.) Будинок споруджено 1965 р. за типовим проектом, проект прив'язки виконав архітектор Станіслав Соколов. Сьогодні (2012) у будинку діє нічний клуб «Міленіум». У проекті адаптації кінотеатру під розважальний комплекс брала участь Науково-дослідна лабораторія експлуатаційної надійності будівель і споруд Національного університету водного господарства та природокористування у м. Рівне

Кінотеатр «Фаун»/Кінотеатр «Спартак»Редагувати

У будинку на сучасному проспекті Свободи, 5 діяв кінотеатр під різними назвами: «Фаун» (1913), «Казино» (1913–1916), «Кінотеатр Польських легіонів» (1916–1917), «Кіно новини» (1917–1926), «Казино» (1926–1929), «Дніпро» (1944-2000-і). Поруч під різними назвами існував інший кінотеатр — «Емпайр» (1938–1939), «Кінотеатр ім. Пушкіна» (1939), «Спартак» (1944-1990-і). Тепер тут розміщений торговий центр «Плазма».

Кінотеатр «Україна»Редагувати

У будинку на проспекті Шевченка, 1 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: «Європа» (1937–1939), «Україна» (1944–1991), Галицький центр кіномистецтв (1991–2007). У свій час «Європа» був одним із найбільших кінотеатрів міста. У 2007 р. демонтовано прибудову глядацького залу, а інші приміщення здано в оренду під магазини.

Кінотеатр «Київ»Редагувати

У триповерховій кам'яниці, збудованій близько 1880 р., у 1892–1898 роках перебувало Наукове Товариство ім. Шевченка. В подвір'ї цієї кам'яниці у 1912 р. фірма Івана Левинського збудувала кінотеатр «Штука», (потім «Химера»). За радянських часів кінотеатр почав називатись «Київ» що функціонує донині.

Кінотеатр ім. Щорса

Розташований в будинку на проспекті Шевченка, 28, діяв без перерви 80 років, це був один з перших львівських кінозакладів, відкритий у 1912 р. як кінотеатр «Корсо». Упродовж десятиліть існування змінювалися його назви, власники, кількість місць зросла від 300 до 400. Після ІІ Світової війни кінотеатри відразу почали діяльність, кінопрокат був організований вже у серпні 1944 р. Кінотеатр в будинку №28 отримав назву «Піонер», а 1950 р. – ім. Щорса, на початку 1990-х років його назвали на честь Т. Шевченка. Поступово кінотеатр припинив діяльність, а приміщення в центрі міста з 2009 р. належить Товариству «Просвіта».

1991-наші дніРедагувати

Зі здобуттям Україною незалежності комунальні кінотеатри потерпали від нестачі фінансування, тому більшість була закрита, а приміщення продані чи передані в оренду. Сьогодні у місті є лише три комунальні кінотеатри: «Львів», який перебуває на балансі обласної ради; «Київ» та «Сокіл», які є власністю міської ради. Натомість, з'явилося кілька сучасних приватних кінотеатрів мережі «Кінопалац». У листопаді 2010 року у місті з'явився перший в Україні автомобільний кінотеатр «Кінопарк». 16 грудня 2010 року в торговому центрі King Cross Leopolis відкрито третій в Україні кінотеатр IMAX «Планета кіно». 2017 року у торгово-розважальному центрі Victoria Gardens розпочав роботу багатозальний кінотеатр «Multiplex» від найбільшої мережі кінотеатрів України «Multiplex Cinema».

СписокРедагувати

Дивіться такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Гєршевська Б. З історії культури кіно у Львові 1918-1939 рр.: переклад з польської. — Львів : Ї, 2004. — С. 10. — ISBN 966-7790-07-X.
  2. Ірина Котлобулатова. Колись давно у Львові. Нотатки з історії Львова. Перший кіносеанс // Таємниці міста Лева. — Львів : Аверс, 2004. — С. 179. — ISBN 966-7466-90-6.
  3. Кінотеатр «Львів» потребує дотації, а не приватизації. Юлія Ліщенко, Леополіс, Високий Замок
  4. Пл. Данила Галицького, 1 — колишній кінотеатр «Комсомолець», «Космос», «Балтик», «Штука»
  5. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — С. 238. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  6. http://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/a19074bb3a9b23eac2256ac40046fcb4/e5fe821547a7a7ccc2257dbe00349b05?OpenDocument
  7. Вул. Городоцька, 285 — колишній кінотеатр


ПосиланняРедагувати