Відкрити головне меню

Лазі́рки — село в Україні, в Оржицькому районі Полтавської області. Населення становить 2816 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лазірківська сільська рада.

село Лазірки
Lazirky s.gif Lazirky h.gif
Герб Прапор
Вокзал станції Лазірки
Вокзал станції Лазірки
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Оржицький район
Рада/громада Лазірківська сільська рада
Код КОАТУУ 5323683001
Основні дані
Населення 2816
Площа 9,957 км²
Густота населення 282,82 осіб/км²
Поштовий індекс 37710
Телефонний код +380 5357
Географічні дані
Географічні координати 50°04′59″ пн. ш. 32°38′57″ сх. д. / 50.08306° пн. ш. 32.64917° сх. д. / 50.08306; 32.64917Координати: 50°04′59″ пн. ш. 32°38′57″ сх. д. / 50.08306° пн. ш. 32.64917° сх. д. / 50.08306; 32.64917
Середня висота
над рівнем моря
109 м
Водойми р. Сліпорід
Найближча залізнична станція Лазірки
Місцева влада
Адреса ради 37710, Полтавська обл., Оржицький р-н, с. Лазірки, вул. Широка, 25, тел. 9-43-80
Карта
Лазірки. Карта розташування: Україна
Лазірки
Лазірки
Лазірки. Карта розташування: Полтавська область
Лазірки
Лазірки
Мапа

Лазірки у Вікісховищі?

Географічне розташуванняРедагувати

Село Лазірки знаходиться на берегах річки Сліпорід, за 40 км від райцентру. Вище за течією на відстані 1 км розташовані села Павлівщина (Гребінківський район) та Сімаки, нижче за течією примикає село Максимівщина. По селу протікають пересихаючі струмки з загатами. Через село проходить залізниця, станція Лазірки.

ІсторіяРедагувати

Виникли в 17 ст. Входили до Яблунівської (1723-43 — до Пирятинської) сотні Лубенського, у 1649—58 — Кропивнянського полків.

Універсалами 1710 і 1712 гетьмана І. Скоропадського Лазірки були віддані «до ласки войскової» у володіння Петрові Троцькому, синові лубенського полкового писаря Максима Троцького. За Генеральним слідством Лубенського полку 1729—30 в Лазірках Пирятинської сотні налічувалося 33 господарства. Тут жили виборні козаки, підпомічники, підсусідки, посполиті, частина яких перебувала у залежності від Троцьких.

З 1781 Лазірки входили до Лубенського повіту Київського намісництва, з 1796 — Малоросійської, з 1802 — Полтавської губернії.

За час з 1787 до 1859 населення Лазірок зросло з 486 до 925 душ. У 1863 діяли селітряний з-д, відбувалося 2 ярмарки. Дерев'яна церква. 1874 відкрито земську школу. У 1900–170 дворів і 956 жителів. З 1901 почав працювати винокурний з-д К. І. Величка. Тричі на рік відбувалися ярмарки.

Діяли лікарня, пошта, телефонна станція, прокатні сільськогосподарські пункти.

З 1903 — залізнична станція.

Радянську владу проголошено в січні 1918.

1923 Лазірки віднесено до Тарандинцівського району Лубенської округи. 1529 жит.

У 1929 році, під час примусової колективізації, створено ТСОЗ «Незаможник», а в 1930 — на його базі колгосп «Ударник Сталіна», через рік це господарство було поділено на кілька. Після укрупнення в 1932 залишилося три колгоспи: «Незаможник» (пізніше «Прапор комунізму»), «Перемога» (згодом ім. Г. В. Орловського), «Новий шлях».

У 1934 ств. четвертий колгосп — ім. Г. М. Димитрова.

1934 в Лазірках організовано МТС. У 1931—34 Лазірки входили до Лубенського р-ну, в січні 1935 Лазірки стають центром району, 1507 ж. (1939). Під час німецько-нацистської окупації гітлерівці розстріляли 9 чол. і вивезли на примусові роботи до Німеччини 226 осіб. У 1950 всі господарства Лазірок були об'єднані в один колгосп — ім. Г. М. Димитрова.

1962 Лазірківський район був об'єднаний з Лубенським районом.

З 1965 Лазірки — у складі Оржицького району.

ЕкономікаРедагувати

  • Лазірківська елеватор, ЗАТ.
  • «Лазірки», сільськогосподарське ПП.
  • «Оксамит», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

Пам'ятникиРедагувати

  • пам'ятник Г. М. Димитрову (повинен бути знятий протягом 2015-го року)
  • братська могила радянських воїнів, полеглих у 1941 і 1943,
  • Меморіал односельцям, загиблим (192 чол.) на фронтах другої світової війни (1952).

ПерсоналіїРедагувати

Уродженці:

ПосиланняРедагувати