Сімаки (Україна)
Сімаки́ — село в Україні, в Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 165 осіб. Входить до складу Гребінківської міської громади.
село Сімаки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Лубенський район |
Тер. громада | Гребінківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53040010350028637 |
Основні дані | |
Населення | 165 |
Площа | 1,868 км² |
Густота населення | 88,33 осіб/км² |
Поштовий індекс | 37440 |
Телефонний код | +380 5359 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°6′26″ пн. ш. 32°37′8″ сх. д. / 50.10722° пн. ш. 32.61889° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
110 м |
Водойми | р. Сліпорід |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37440, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Олександрівка |
Карта | |
Мапа | |
Географія
ред.Село Сімаки знаходиться на лівому березі річки Сліпорід, вище за течією примикає село Високе, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Лазірки), на протилежному березі - село Олександрівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить залізниця, станції Лазірки та Платформа 143 км за 1,5 км.
Історія
ред.Сімаки (Сьомаки, Сюмаки) були засновані Боярськими, мабуть, одночасно з Новосільцем (Павлівкою). В 1781 р. тут мешкало уже 114 чол. обох статей, більше ніж в х. Павлівці на цей час, але, в 1795 р. при розподілі маєтностей І. М. Боярського між дітьми багато селян із Сімаків було переселено в інші маєтності.
За часів кріпацтва селяни відробляли панщину три дні на тиждень. Крім панщини, існував натуральний податок: селяни повинні були віддавати пану половину річного приплоду гусят, качат і курчат (і не менше десятка), а також по десятку яєць до Великодня і Різдва.
Цей особливий натуральний податок зовсім невідомий в східній окраїні Лубенського повіту, а зустрічався в Самборі Прилуцького полку, в Подольській губернії, Галичині, Буковині і в Україні за польського панування.
В 1861 році кріпацтво було скасовано. Автор праці «Средняя Лубенщина» записав легенду, що ходила серед селян Сімаків про те, як це тут відбувалося: «Вийшов снітинський Андрєєв (мировий суддя - Прим, авт.) і вичитав волю.
Пан і пані заплакали і сказали людям: «Кушайте тепер і яйця, і кури самі...».
І далі автор продовжує: «Впрочем, экономическое положение крестьян мало улучшилось с отменой крепостного права. Они взяли малый надел (67,8 десятины земли на 68 ревизских душ) и были отрезаны от воды, а когда имения Рудановских достались еврею Лимбергу, то ато положение еще ухудшилось...
«Ніде й сорочки вимить - говорят крестьянки, - жидові одробляєм за воду».
В цей час тут було 20 дворів (господарств), в тім числі: городників - 1, піших - 15, тяглих - 4. Були прізвища господарів: Войтенки, Запари, Оболонські і ін.
Нова вулиця, яка була забудована після Великої Вітчизняної війни, називається Новоселівкою.
Посилання
ред.- Історія села Сімаки
- Погода в селі Сімаки [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]