Сімаки (Україна)

село в Полтавській області, Україна
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Сімаки́село в Україні, в Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 165 осіб. Входить до складу Гребінківської міської громади.

село Сімаки
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Гребінківська міська громада
Основні дані
Населення 165
Площа 1,868 км²
Густота населення 88,33 осіб/км²
Поштовий індекс 37440
Телефонний код +380 5359
Географічні дані
Географічні координати 50°06′26″ пн. ш. 32°37′08″ сх. д. / 50.10722° пн. ш. 32.61889° сх. д. / 50.10722; 32.61889Координати: 50°06′26″ пн. ш. 32°37′08″ сх. д. / 50.10722° пн. ш. 32.61889° сх. д. / 50.10722; 32.61889
Середня висота
над рівнем моря
110 м
Водойми р. Сліпорід
Місцева влада
Адреса ради 37440, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Олександрівка
Карта
Сімаки. Карта розташування: Україна
Сімаки
Сімаки
Сімаки. Карта розташування: Полтавська область
Сімаки
Сімаки
Мапа
Мапа

Географія

ред.

Село Сімаки знаходиться на лівому березі річки Сліпорід, вище за течією примикає село Високе, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Лазірки), на протилежному березі - село Олександрівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить залізниця, станції Лазірки та Платформа 143 км за 1,5 км.

Історія

ред.

Сімаки (Сьомаки, Сюмаки) були засновані Боярськими, мабуть, одночасно з Новосільцем (Павлівкою). В 1781 р. тут мешкало уже 114 чол. обох статей, більше ніж в х. Павлівці на цей час, але, в 1795 р. при розподілі маєтностей І. М. Боярського між дітьми багато селян із Сімаків було переселено в інші маєтності.

За часів кріпацтва селяни відробляли панщину три дні на тиждень. Крім панщини, існував натуральний податок: селяни повинні були віддавати пану половину річного приплоду гусят, качат і курчат (і не менше десятка), а також по десятку яєць до Великодня і Різдва.

Цей особливий натуральний податок зовсім невідомий в східній окраїні Лубенського повіту, а зустрічався в Самборі Прилуцького полку, в Подольській губернії, Галичині, Буковині і в Україні за польського панування.

В 1861 році кріпацтво було скасовано. Автор праці «Средняя Лубенщина» записав легенду, що ходила серед селян Сімаків про те, як це тут відбувалося: «Вийшов снітинський Андрєєв (мировий суддя - Прим, авт.) і вичитав волю.

Пан і пані заплакали і сказали людям: «Кушайте тепер і яйця, і кури самі...».

І далі автор продовжує: «Впрочем, экономическое положение крестьян мало улучшилось с отменой крепостного права. Они взяли малый надел (67,8 десятины земли на 68 ревизских душ) и были отрезаны от воды, а когда имения Рудановских достались еврею Лимбергу, то ато положение еще ухудшилось...

«Ніде й сорочки вимить - говорят крестьянки, - жидові одробляєм за воду».

В цей час тут було 20 дворів (господарств), в тім числі: городників - 1, піших - 15, тяглих - 4. Були прізвища господарів: Войтенки, Запари, Оболонські і ін.

Нова вулиця, яка була забудована після Великої Вітчизняної війни, називається Новоселівкою.

Посилання

ред.