Вікіпедія

Косівський район (1940—2020)

Ця стаття про колишній Косівський район, який існував у 1940—2020 роках. Про сучасний Косівський район, утворений 2020 року див. Косівський район.

Косівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у південно-східній частині Івано-Франківської області. Утворений 17 січня 1940 року. Районний центр — місто Косів. Населення становло на 1 серпня 2013 88 465 осіб, що складало 6,5 % від кількості жителів області.

Косівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Івано-Франківська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2623600000
Утворений: 17 січня 1940
Населення: ▼ 87 223 (на 1.01.2019)
Площа: 986 км²
Густота: 89.6 осіб/км²
Тел. код: +380-3478
Поштові індекси: 78600—78666
Населені пункти та ради
Районний центр: Косів
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 37
Міста: 1
Смт: 2
Села: 42
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Ванджурак Павло Іванович
Голова РДА: Іванишин Петро Миколайович[1]
Вебсторінка: Косівська РДА
Косівська райрада
Адреса: 78601, Івано-Франківська область, м. Косів, вул. Незалежності, 11, 2-46-00
Мапа

Географія ред.

 
Терношори

Район розташований у передгір'ї та низькогір'ї Покутсько-Буковинських Карпат. Площа району — 903 км².

Коломийський район Снятинський район
Надвірнянський район   Чернівецька область
(Вижницький район)
Верховинський район Чернівецька область
(Путильський район)

Клімат помірно континентальний, середня тривалість без морозного періоду — 160—170 днів, середня кількість опадів — 760—1110 мм. Гірські вершини в рівнинній частині сягають 300—450 м над рівнем моря, а в гірській — від 700 до 1000 м. Впоперек хребтів течуть найдовші річки району: Черемош — 80 км, Пістинька — 56 км, Рибниця — 54 км, Лючка — 24 км.

Природно-заповідний фонд ред.

Національні природні парки ред.

Гуцульщина (загальнодержавного значення).

Регіональні ландшафтні парки ред.

Гуцульщина.

Гідрологічні заказники ред.

Ріка Пістинька з прибережною смугою, Ріка Рибниця з прибережною смугою.

Ландшафтні заказники ред.

Ґрегіт, Кам'янистий хребет.

Лісові заказники ред.

Каменець, Терношори.

Ботанічні пам'ятки природи ред.

Горіх чорний, Еталон букового насадження, Камінець, Кляуза, Модрини, Пізньоцвіт, Тюльпанове дерево, Цуханівське.

Геологічні пам'ятки природи ред.

Косівська гора, Пістинські сланці.

Гідрологічні пам'ятки природи ред.

Пістинська соляна криниця, Сірководневе джерело, Уторопські соленосні джерела.

Водоспади ред.

 
Косівський Гук


Заповідні урочища ред.

Гаївка, Ділок, Камінець, Лебедин, Ротул, Уторопи, Хоминське.

Дендрологічні парки ред.

Дендропарк «Дендрарій», Дендропарк ім. А. Тарнавського.

Історія ред.

Археологічні знахідки, зокрема кам'яні сокири та бронзові вироби, свідчать про те, що територія сучасного міста була заселена за часів неоліту й міді.

Перші письмові відомості про Косів знаходимо в грамоті литовського князя Свидригайла від 1424 року. Спочатку це місце мало назву Риків, потім — Косів.

До стародавніх поселень належать села Кобаки (у письмових джерелах село згадується на початку XV ст. під назвою Здвижен), Кути (1448), Вижній Березів (1412), Смодна(1310).

Селяни Косівщини брали активну участь в опришківському русі XVII—XVIII ст. У селі Космач діяв загін Олекси Довбуша. Славний ватажок трагічно тут і загинув у 1745.

Околиці Косова багаті буковими та сосновими лісами і пасовищами — полонинами. Землеробство, скотарство, полювання поєднувалося з домашніми промислами, які пізніше зросли до рівня ремесла.

У 1920—1930-х Косів стає центром Гуцульського прикладного мистецтва. У творах косівських різьбярів дістали подальший розвиток художні традиції майстрів Яворова, Річки, Брусторова. Твори косівського різьбяра і мосяжника В. Девдюка експонувались на виставках у Львові, Кракові, Відні, де відзначались нагородами. З майстерні Девдюка вийшло немало талановитих майстрів, серед них: В. Кабин, П. Баранюк, М. Тимків, син Девдюка Микола.

Масовою професією тут стало ткацтво, зокрема ліжникарство і килимарство. Ліжники яворівських майстрів експонувалися на Всесвітній виставці у Монреалі в 1967 році.

6 червня 1957 року до Косівського району приєднано Кутський район, а 30 грудня 1962 року — частина сільрад Верховинського, Коломийського і Яблунівського районів. Сучасні межі району затверджені 4 січня 1965 року.

Івано-Франківська обласна Рада рішенням від 21 лютого 1995 року передала Спаську сільраду з Косівського району до складу Коломийського району.[2]

Адміністративний устрій ред.

Докладніше: Адміністративний устрій Косівського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 2 селищні раді та 37 сільських рад, які об'єднують 45 населених пунктів і підпорядковані Косівській районній раді. Адміністративний центр — місто Косів[3].

Населення ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 42 075 9161 6607 13 187 8351 4544 225
Жінки 48 082 9147 6397 12 925 10 526 8446 641


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 89488 99,25 %
росіяни 411 0,46 %
поляки 101 0,11 %
білоруси 40 0,04 %
молдовани 21 0,02 %
інші 106 0,12 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 89690 99,47 %
російська 371 0,41 %
білоруська 29 0,03 %
молдовська 14 0,02 %
польська 12 0,01 %
інші 51 0,06 %

Населення району станом на 2015 рік становило 88 444 осіб, з них міського — 14 814, сільського — 73 630 осіб[6].

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Косівського району була створена 61 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 72,74 % (проголосували 48 828 із 67 123 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,35 % (30 442 виборців); Юлія Тимошенко — 15,86 % (7 744 виборців), Олег Ляшко — 11,31 % (5 521 виборців), Анатолій Гриценко — 4,18 % (2 040 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,71 %.[7]

Пам'ятки ред.

Див. також: Пам'ятки архітектури Косівського району

На обліку перебуває 45 пам'яток архітектури національного значення і 28 пам'яток архітектури місцевого значення.

Особистості ред.

Див. також Категорія:Персоналії:Косівський район

Народилися в Косівському районі:

Тут народились, жили і працювали відомі за межами України люди, зокрема: українські письменники та громадські діячі М. Павлик, Г. Павлик, М. Черемшина (І. Семенюк), М. Колцуняк, М. Колцуняк, Д. Павличко, М. Влад, Р. Іваничук, М. Яновський, А. Красовський (Андрій Грім); різьбярі В. Гавриш, Ю. Шкрібляк, В. Шкрібляк, М. Шкрібляк, С. Корпанюк, І. Корпанюк, майстри кераміки П. Цвілик, І. Вербівська, М. Ращибюк.

Примітки ред.

  1. ↑ Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 543/2019-рп «Про призначення П.Іванишина головою Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
  2. ↑ Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 26 липня 2021.
  3. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Косівського району [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  4. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 26 липня 2021.
  5. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 17 лютого 2019.
  6. ↑ ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 26 липня 2021.
  7. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2016.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Косівський_район_(1940—2020)&oldid=39138799