Вижній Березів

Село Косівського району Івано-Франківської області, Україна

Ви́жній Бере́зів — село в Україні, в Яблунівській селищній громаді Косівського району Івано-Франківської області. Населення становить 1626 осіб.

село Вижній Березів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Косівський район
Громада Яблунівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1658
Населення 1626
Площа 19,269 км²
Густота населення 84,38 осіб/км²
Поштовий індекс 78613
Телефонний код +380 03478
Географічні дані
Географічні координати 48°24′25″ пн. ш. 24°46′51″ сх. д. / 48.40694° пн. ш. 24.78083° сх. д. / 48.40694; 24.78083Координати: 48°24′25″ пн. ш. 24°46′51″ сх. д. / 48.40694° пн. ш. 24.78083° сх. д. / 48.40694; 24.78083
Водойми Лунга
Місцева влада
Адреса ради 78621, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, смт. Яблунів, вул.Франка, 57
Карта
Вижній Березів. Карта розташування: Україна
Вижній Березів
Вижній Березів
Вижній Березів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Вижній Березів
Вижній Березів
Мапа
Мапа

Географія ред.

Висота над рівнем моря близько 400 метрів. Відстань від Косова — 30 км. Межує з селами Текуча, Середній Березів, Баня-Березів Косівського району та селом Микуличин Надвірнянського району. Річки Лунґа та Варатик. Річка Лунґа поділяє село на дві частини: Лаз і Заріка.

Назва ред.

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Вижній Березів Яблунівського району перейменовано на село Верхній Березів і Вижньоберезівську сільську раду — на Верхньоберезівська.[1] 11 червня 1993 р. селу повернуто історичну назву[2].

Історія ред.

Вперше згадується під 1412 роком, хоча поселення існувало ще в X—XIII століттях.

У податковому реєстрі 1515 року документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі[3].

Село у 1900 році відвідав митрополит Андрей Шептицький. У 1929—1930 роках у селі відпочивала родина Антіна Крушельницького, відомого письменника і громадського діяча, що зазнав незаконних репресій сталіністів. Антін Крушельницький та майже вся його родина загинули на Соловках.

У 1940–50-х роках жителі села брали активну участь у русі опору більшовицькому режимові. Вояками УПА були 50 осіб, 61 селянин був депортований, 36 — засуджені. Під час німецької окупації 40 осіб вивезено на примусові роботи до Німеччини.

Релігія ред.

У селі діє релігійна громада української греко-католицької церкви. Побудована в 1991 році цегляна церква Вознесіння Христового освячена в 1992 році.

Храмові свята: Вознесіння Господнє та Воздвиження Чесного Хреста (27 вересня).

Пам'ятки історії та архітектури ред.

  • Обеліск воїнам, полеглим у боях з німецькими окупантами;
  • Символічна могила на честь січових стрільців, насипана й освячена в 1992 році;
  • Церква Вознесіння Христового, освячена в 1992 році.

Відомі люди ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
  2. Постанова ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 11.06.1993 «Про відновлення колишніх найменувань окремим населеним пунктам Івано-Франківської області». Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 173 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.

Джерела ред.