Користувач:Dimant/box-header
Сім'я та юність
ред.Його батько, сер Освальд Мослі був міністром від Лейбористської партії, а також членом парламенту від Консервативної і Лейбористської партій у 1920-х роках. До початку 1930-х він залишив велику політику і став лідером Британського союзу фашистів (БСФ). Його перша дружина померла в 1933 році, а в 1936 сер Освальд одружився на Діані Мітфорд. Церемонія пройшла в Німеччині, де в якості гостей були присутні Йозеф Геббельс і Адольф Гітлер. Макс народився в Лондоні в квітні 1940 року, перші дні початку Другої світової війни. У травні, сера Освальда, який вів переговори щодо мирного договору з нацистською Німеччиною, як і більшість інших активних фашистів у Великій Британії, було інтерновано британською владою згідно правила оборони 18B. Згодом леді Мослі була поміщена у в'язницю.[1] Макс і його старший брат Александер протягом перших років свого життя не бачили батьків. У грудні 1940 року тодішній прем'єр-міністр Вінстон Черчилль, який був знайомий з леді Мослі, попросив міністра внутрішніх справ Герберта Моррісона забезпечити леді Мослі регулярні побачення з Максом, якому на той момент було лише 8 місяців.[2][3]
16 листопада 1943 року сера Освальда і леді Мослі було звільнено з-під варти в'язниці Голловей, що викликало сильні протести громадськості.[4] Кілька шкіл відмовилися приймати синів сімейства Мослі, причиною чому послужили їх дикість і репутація батьків, тому Макс з братом спочатку одержували освіту вдома.[5] Згодом сім'я переїхала до заміських будинків у Англії, що перейшли їм у спадщину. У 1950 році родина Мослі придбала будинки в Ірландії та муніципалітеті Орсе поблизу Парижа. Мослі проводили весну у Франції, а осінь і зиму в Ірландії, де Макс захопився полюванням та верховою їздою.[6][7] Його тітка Ненсі Мітфорд у листах до Івліна Во згадувала, що Мослі подорожували Середземним морем на сімейній яхті. Під час однієї з таких поїздок вони відвідали Іспанію, де були прийняті другом сера Освальда Мослі, генералом Франко.[8]
Свою освіту Макс Мослі спочатку отримував у Франції,[9] а починаючи з 13 років два роки навчався в Німеччині, де оволодів німецькою мовою.[1] Після повернення до Англії, він здобував освіту в Міллфілді (англ. Millfield), незалежній школі-інтернат в графстві Сомерсет. Далі навчався в Крайст Черч, коледжі при Оксфордському університеті, який закінчив у 1961 році зі ступенем в галузі фізики. Під час навчання був секретарем Оксфордського союзу. У 1961 році, Мослі виступив з гаслом «Свобода слова для фашистів», у відповідь на відмову Оксфордського союзу запросити його батька для виступу. Незабаром після цього, Макс представив свого батька Роберту Скідельскі, який пізніше написав біографію сера Освальда.[10] Після того як хлопець зрозумів, що «фізикою багато грошей не заробити», він відкидає свій початковий задум працювати в цій сфері і вирішує навчатися юриспруденції в Грейс-інн (англ. Gray's Inn) у Лондоні, де 1964 року отримав право займатися адвокатською діяльністю.[11][1] У 2005 році від Нортумбрійського університету Мослі отримує почесну ступінь доктора цивільного права.[12] На початку 1960-х років, Мослі був членом Територіальної армії, де проходив навчання на парашутиста.[13]
Політика
ред.У підлітковому віці і коли йому було трохи за двадцять, Мослі та його брат були пов'язані з батьковою післявоєнною політичною партією Юніоністський рух (ЮР), яка виступала за ідею об'єднання Європи. Тревор Гранді, центральна фігурою молодіжного руху ЮР
- Dimant/Dimant
- box-header0
- Грамайданчик
- Майстерня/Random image littérature
- box-footer
- box-header2
- Майстерня !!!
- Майстерня/Документація
- Вавилон
- Майстерня/Random image littérature
- ↑ а б в Garside, Kevin (2 November 2007). Max Mosley rides out the storm. The Daily Telegraph. London. Процитовано 24 November 2007.
- ↑ Saward, Joe (6 November 1997). Max's finest hour and other stories. GrandPrix.com. Процитовано 13 January 2008.
- ↑ Mosley, N. (1983), p. 201.
- ↑ Horwell, Veronica (14 August 2008). Obituary Diana Mosley. The Guardian. UK. с. 1. Процитовано 7 April 2008.
- ↑ Jones (2004), pp. 141–143.
- ↑ Dorril (2006), p. 598.
- ↑ Jones (2004), pp. 149–150.
- ↑ O'Keefe, Thomas. Max Mosley: Face to Face. Atlas F1. Процитовано 24 November 2007.
- ↑ People: Max Mosley. GrandPrix.com. Процитовано 24 December 2007.
- ↑ Dorril (2006), pp. 622–623.
- ↑ Im Profil: FIA-Praesident Max Moseley als Redaktionsgast von Auto Motor und Sport ueber die naechste Amtszeit und die Moeglichkeiten, die Formel 1 langsamer zu machen... Auto, Motor und Sport. 2001. Heft 26: Seite 168–172. 12 December 2001.
- ↑ Honorary Degree is winning formula for Max. Northumbria University. 22 July 2005. Архів оригіналу за 17 April 2008. Процитовано 2 March 2008.
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюpoacher
не вказано текст