Список губернаторів Каліфорнії

стаття-список у проекті Вікімедіа

Губернатор штату Каліфорнія є головним посадовцем штату Каліфорнія, в чиї обов'язки входить підготовка звернення до Законодавчих зборів штату, подання проєкту бюджету і забезпечення дотримання законів штату. Губернатор є також головнокомандувачем для Національної гвардії Каліфорнії. Посада введена в 1849 році, до оголошення Каліфорнії штатом.

Печатка Губернатора Каліфорнії.
Ґевін Ньюсом, 40-ий і чинний губернатор Каліфорнії.

39 осіб були губернаторами протягом 40 каденцій, багато з них були впливовими на національному рівні у сферах віддалених від політики. Восьмий губернатор Ліленд Стенфорд в 1891 році заснував Стенфордський університет. Тридцятий губернатор Ерл Воррен, який пізніше стане Головою Верховного суду США, переміг у виборах бувши номінованим одразу трьома великими партіями, і таким чином став єдиним хто отримав цю посаду по суті без суперництва. Рональд Рейган, який до губернаторства був головою Гільдії кіноакторів США, а після Президентом США, та Арнольд Шварценеггер обидва були популярними кіноакторами. Грей Девіс, 37-ий губернатор, був лише другим за історію США губернатором відкликаним із посади. Мілтон Латам мав найкоротшу каденцію довжиною всього у п'ять днів, після яких Законодавчі збори штату обрали його до Сенату США щоб заповнити вакантне місце. Найдовше губернатором був Джеррі Браун, він був губернатором спочатку із 1975 до 1983, а потім ще раз із 2011 до 2019. Він поки що є єдиним губернатором, яким мав непослідовні терміни губернаторства. Він є сином іншого губернатора 1959-1967 років, Пета Брауна.

Губернатори до отримання статусу штатуРедагувати

Губернатори штатуРедагувати

Територія, яка зараз є штатом Каліфорнія, була отримана Сполученими Штатами Америки від Мексики за договором Гвадалупе-Гідальго внаслідок поразки Мексики в Американо-мексиканській війні. На відміну від більшості інших штатів, Каліфорнія ніколи не була в статусі "території" США і була прийнята 31-им штатом 9 вересня 1850 без цього проміжного етапу.

Початкова Конституція Каліфорнії 1849 року вимагала проведення виборів кожні два роки, без вказання конкретних дат. Поправка внесена в 1862 році збільшила термін губернаторства з двох до чотирьох років,[1] а Конституція 1879 року встановила початком терміну перший понеділок року, наступного після виборів.[п 1] В 1990 році Пропозиція №140 щодо внесення змін до Конституції була ухвалена.[2] Вона запровадила обмеження на перебування на посаді у два терміни. До цього, лише Ерл Воррен був губернатором понад два терміни. Джеррі Браун зміг бути обраним на третій термін в 2010 році, оскільки його перші два терміни були до введення поправки. Конституція 1849 року також запровадила посаду віцегубернатора (англ. Lieutenant Governor), який у разі вакантності посади губернатора займає цю посаду. Губернатор та віцегубернатор обираються окремо.

Фото Губернатор Партія Початок каденції Кінець каденції Причина відставки Рік виборів Віцегубернатор
1   Пітер Хардман Бьорнетт   Демократ 20 грудня 1849[п 2][nga 1] 9 січня 1851 за власним бажанням[п 3] 1849   Джон МакДугалл
2   Джон МакДугалл Демократ 9 січня 1851 8 січня 1852 не балотувався знову Перейшов з
посади
віцегубернатора
Девід Бродерік
(виконував обов'язки)
3   Джон Біглер Демократ 8 січня 1852 9 січня 1856 програв вибори 1851 Семюел Парді
1853
4   Джон Нілі Джонсон   Американська
партія
[en]
9 січня 1856 8 січня 1858 не балотувався знову 1855   Роберт Андерсон
5   Джон Веллер   Демократ 8 січня 1858 9 січня 1860 не балотувався знову 1857   Джозеф Вокап
6   Мілтон Латам Демократ 9 січня 1860 14 січня 1860 за власним бажанням[п 4][nga 2] 1859 Джон Дауні
7   Джон Дауні Демократ 14 січня 1860 10 січня 1862 не балотувався знову Перейшов з
посади
віцегубернатора
Ісаак Квінн
(виконував обов'язки)
Пабло де ла-Гуерра
(виконував обов'язки)
8   Ліленд Стенфорд   Республіканець 10 січня 1862 10 грудня 1863 не балотувався знову 1861   Джон Челліс
9   Фредерік Лоу Республіканець 10 грудня 1863 5 грудня 1867 не балотувався знову 1863[п 5] Тім Мачін
10   Генрі Хантлі Хайт   Демократ 5 грудня 1867 8 грудня 1871 програв вибори 1867   Вільям Холден
11   Ньютон Бут   Республіканець 8 грудня 1871 27 лютого 1875 за власним бажанням[п 4][nga 3] 1871   Ромуальдо Пачеко
12   Ромуальдо Пачеко Республіканець 27 лютого 1875 9 грудня 1875 не балотувався знову Перейшов з
посади
віцегубернатора
  Вільям Ірвін
(виконував обов'язки)
13   Вільям Ірвін   Демократ 9 грудня 1875 8 січня 1880 не балотувався знову 1875 Джеймс Джонсон
14   Джордж Клемент Перкінс   Республіканець 8 січня 1880 10 січня 1883 не балотувався знову 1879   Джон Менсфілд
15   Джордж Стоунмен   Демократ 10 січня 1883 8 січня 1887 не балотувався знову 1882   Джон Даггетт
16   Вашингтон Бартлетт Демократ 8 січня 1887 12 вересня 1887 помер на посаді 1886   Роберт Вотермен
17   Роберт Вотермен   Республіканець 12 вересня 1887 8 січня 1891 не балотувався знову Перейшов з
посади
віцегубернатора
  Стівен Вайт
(виконував обов'язки)
18   Генрі Маркгем Республіканець 8 січня 1891 11 січня 1895 не балотувався знову 1890   Джон Реддік
19   Джеймс Бадд   Демократ 11 січня 1895 4 січня 1899 не балотувався знову 1894 Спенсер Міллард
(помер 24 жовтня 1895)
  Вільям Джетер
20   Генрі Ґейдж   Республіканець 4 січня 1899 7 січня 1903 не балотувався знову 1898   Джейкоб Нефф
21   Джордж Парді Республіканець 7 січня 1903 9 січня 1907 не балотувався знову 1902 Одлен Андерсон
22   Джеймс Джилетт Республіканець 9 січня 1907 3 січня 1911 не балотувався знову 1906 Воррен Портер
23   Хірам Джонсон Республіканець 3 січня 1911 15 березня 1917 за власним бажанням[п 4][nga 4] 1910 Альберт Джозеф Воллес
  Прогресивіст 1914   Джон Ешлман
(помер 28 лютого 1916)
Посада вакантна
  Вільям Стівенс
24   Вільям Стівенс   Республіканець 15 березня 1917 8 січня 1923 не балотувався знову Перейшов з
посади
віцегубернатора
Посада вакантна
1918   Клемент Калгун Янг
25   Френд Річардсон Республіканець 8 січня 1923 4 січня 1927 не балотувався знову 1922 Клемент Калгун Янг
26   Клемент Калгун Янг Республіканець 4 січня 1927 6 січня 1931 програв номінацію 1926 Б'юрон Фіттс
(відставка 30 листопада 1928)
Посада вакантна
  Гершель Карнаган
27   Джеймс Рольф Республіканець 6 січня 1931 2 червня 1934 помер на посаді 1930 Френк Мерріам
28   Френк Мерріам Республіканець 2 червня 1934 2 січня 1939 програв вибори Перейшов з
посади
віцегубернатора
Посада вакантна
1934   Джордж Хетфілд
29   Калберт Олсон   Демократ 2 січня 1939 4 січня 1943 програв вибори 1938   Елліс Паттерсон
30   Ерл Воррен   Республіканець[п 6][3] 4 січня 1943 5 жовтня 1953 за власним бажанням[п 7][nga 5] 1942   Фредерік Хаузер
1946 Ґудвін Найт
1950
31   Ґудвін Найт Республіканець 5 жовтня 1953 5 січня 1959 не балотувався знову[п 8][nga 6] Перейшов з
посади
віцегубернатора
Гарольд Пауерс
32   Пет Браун   Демократ 5 січня 1959 2 січня 1967 програв вибори 1958   Ґленн Андерсон
1963
33   Рональд Рейган   Республіканець 2 січня 1967 6 січня 1975 не балотувався знову 1966   Роберт Фінч
(відставка 8 січня 1969)
Едвін Райнеке
(відставка 2 жовтня 1974)
1970
Джон Хармер
34   Джеррі Браун   Демократ 6 січня 1975 3 січня 1983 не балотувався знову 1974   Мервін Дималлі
1978   Майкл Кьорб
35   Джордж Докмеджян   Республіканець 3 січня 1983 7 січня 1991 не балотувався знову 1982   Лео МакКарті
1986
36   Піт Вілсон Республіканець 7 січня 1991 4 січня 1999 обмеження термінів 1990 Лео МакКарті
1994 Грей Девіс
37   Грей Девіс   Демократ 4 січня 1999 17 листопада 2003 відкликаний 1998 Круз Бустаманте
2002
38   Арнольд Шварценеггер   Республіканець 17 листопада 2003 3 січня 2011 обмеження термінів 2003
(позачергові)
Круз Бустаманте
2006 Джон Ґараменді
(відставка 3 листопада 2009)
Мона Пасквіл
(виконувала обов'язки)
  Абель Мальдонадо
39   Джеррі Браун   Демократ 3 січня 2011 7 січня 2019 обмеження термінів 2010 Абель Мальдонадо[п 9][4]
  Ґевін Ньюсом
2014
40   Ґевін Ньюсом Демократ 7 січня 2019 нині на посаді 2018 Елені Коуналакіс

Див. такожРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Правило про початок терміну губернаторства із першого понеділка року не виконувалось до 1939 року. Всі терміни між 1880 та 1931 роками, окрім 1923 року, починались не коли це мало б бути. Зазвичай зсув не перевищував двох днів. Не відомо чому ці терміни не починались в правильний день до 1939 року і чому вони раптом почали слідувати правилу в 1939 році.
  2. Уряд був сформований в кінці 1849 року і функціонував 10 місяців до отримання Каліфорнією офіційного статусу штату.
  3. Бьорнетт пішов у відставку посилаючись на особисті причини: він був невдоволений законодавством і хотів мати більше часу щоб займатись бізнесом.
  4. а б в Пішов у відставку щоб зайняти місце в Сенаті США.
  5. Перший губернатор обраний на чотирирічний термін, а не дворічний.
  6. Ерл Воррен номінувався від республіканської партії на перший і третів термін. На другий термін він отримав номінацію від одразу республіканської, демократичної та прогресивної партій.
  7. Пішов у відставку щоб зайняти посаду Голови Верховного суду США.
  8. Найт натомість балотувався до Сенату США і був обраний туди.
  9. Ньюсом відклав свій вступ на посаду віцегубернатора щоб завершити свій термін мера Сан-Франциско. Мальдонадо залишався віцегубернатором до того часу.

ПриміткиРедагувати

  1. Henning, W.F. (1899). Constitution of the State of California. C.W. Palm Company. Процитовано 1 квітня 2020. 
  2. California Ballot Propositions 1990-1999. Los Angeles County Law Library. Архів оригіналу за 7 жовтня 2010. Процитовано 2 серпня 2010. 
  3. Biography of Earl Warren. Earl Warren College. Процитовано 1 квітня 2020. 
  4. Upton Oot, John (7 січня 2011). Newsom's Dual Role Raises Legal Quandary. The Bay Citizen. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 6 вересня 2015. 
Національна спілка губернаторів
  1. Peter Hardeman Burnett. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020. 
  2. Milton Slocum Latham. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020. 
  3. Newton Booth. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020. 
  4. Hiram Warren Johnson. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020. 
  5. Earl Warren. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020. 
  6. Goodwin Jess Knight. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020. 

ПосиланняРедагувати