Список губернаторів Каліфорнії

Губернатор штату Каліфорнія — головний посадовець штату Каліфорнія, до чиїх обов'язків входить підготовка звернення до Законодавчих зборів штату, подання проєкту бюджету і забезпечення дотримання законів штату. Губернатор є також головнокомандувачем для Національної гвардії Каліфорнії. Посада введена в 1849 році, до оголошення Каліфорнії штатом.

39 осіб були губернаторами протягом 40 каденцій, багато з них були впливовими на національному рівні у сферах, віддалених від політики. Восьмий губернатор Ліленд Стенфорд у 1891 році заснував Стенфордський університет. Тридцятий губернатор Ерл Воррен, який пізніше стане Головою Верховного суду США, переміг у виборах, бувши номінованим одразу трьома великими партіями, і таким чином став єдиним, хто отримав цю посаду по суті без суперництва. Рональд Рейган, який до губернаторства був головою Гільдії кіноакторів США, а після Президентом США, та Арнольд Шварценеггер обидва були популярними кіноакторами. Грей Девіс, 37-й губернатор, був лише другим за історію США губернатором, відкликаним із посади. Мілтон Латам мав найкоротшу каденцію довжиною всього у п'ять днів, після яких Законодавчі збори штату обрали його до Сенату США, щоб заповнити вакантне місце. Найдовше губернатором був Джеррі Браун, він був губернатором спочатку із 1975 до 1983, а потім ще раз із 2011 до 2019. Він поки що є єдиним губернатором, яким мав непослідовні терміни губернаторства. Він є сином іншого губернатора 1959-1967 років, Пета Брауна.

Губернатори до отримання статусу штату ред.

Докладніше: Список губернаторів Каліфорнії (до 1850)

Губернатори штату ред.

Територія, яка зараз є штатом Каліфорнія, була отримана Сполученими Штатами Америки від Мексики за договором Гвадалупе-Гідальго внаслідок поразки Мексики в Американо-мексиканській війні. На відміну від більшості інших штатів, Каліфорнія ніколи не була в статусі території США і стала 31-м штатом 9 вересня 1850 без цього проміжного етапу.

Початкова Конституція Каліфорнії 1849 року вимагала проведення виборів кожні два роки, без указання конкретних дат. Поправка, внесена в 1862 році, збільшила термін губернаторства з двох до чотирьох років,^[1] а Конституція 1879 року встановила початком терміну перший понеділок року, наступного після виборів.^{[п 1]} У 1990 році Пропозицію №140 щодо внесення змін до Конституції було схвалено.^[2] Вона запровадила обмеження на перебування на посаді у два терміни. До цього лише Ерл Воррен був губернатором понад два терміни. Джеррі Браун зміг бути обраним на третій термін у 2010 році, оскільки його перші два терміни були до введення поправки. Конституція 1849 року також запровадила посаду віцегубернатора (англ. Lieutenant Governor), який у разі вакантності посади губернатора обіймає цю посаду. Губернатор та віцегубернатор обираються окремо.

№	Губернатор		Початок каденції	Кінець каденції	Причина відставки	Рік виборів	Віцегубернатор
1	Пітер Хардман Бернетт	Демократ	20 грудня 1849^{[п 2]}^{[nga 1]}	9 січня 1851	за власним бажанням^{[п 3]}	1849		Джон Мак-Дугалл
2	Джон Мак-Дугалл	Демократ	9 січня 1851	8 січня 1852	не балотувався знову	Перейшов із посади віцегубернатора		Девід Бродерік (виконував обов'язки)
3	Джон Біглер	Демократ	8 січня 1852	9 січня 1856	програв вибори	1851		Семюел Парді
3	Джон Біглер	Демократ	8 січня 1852	9 січня 1856	програв вибори	1853		Семюел Парді
4	Джон Нілі Джонсон	Американська партія^[en]	9 січня 1856	8 січня 1858	не балотувався знову	1855		Роберт Андерсон
5	Джон Веллер	Демократ	8 січня 1858	9 січня 1860	не балотувався знову	1857		Джозеф Вокап
6	Мілтон Латам	Демократ	9 січня 1860	14 січня 1860	за власним бажанням^{[п 4]}^{[nga 2]}	1859		Джон Дауні
7	Джон Дауні	Демократ	14 січня 1860	10 січня 1862	не балотувався знову	Перейшов із посади віцегубернатора		Ісаак Квінн (виконував обов'язки)
7	Джон Дауні	Демократ	14 січня 1860	10 січня 1862	не балотувався знову	Перейшов із посади віцегубернатора		Пабло де ла-Гуерра (виконував обов'язки)
8	Ліленд Стенфорд	Республіканець	10 січня 1862	10 грудня 1863	не балотувався знову	1861		Джон Челліс
9	Фредерік Лоу	Республіканець	10 грудня 1863	5 грудня 1867	не балотувався знову	1863^{[п 5]}		Тім Мачін
10	Генрі Гантлі Гайт	Демократ	5 грудня 1867	8 грудня 1871	програв вибори	1867		Вільям Голден
11	Ньютон Бут	Республіканець	8 грудня 1871	27 лютого 1875	за власним бажанням^{[п 4]}^{[nga 3]}	1871		Ромуальдо Пачеко
12	Ромуальдо Пачеко	Республіканець	27 лютого 1875	9 грудня 1875	не балотувався знову	Перейшов з посади віцегубернатора		Вільям Ірвін (виконував обов'язки)
13	Вільям Ірвін	Демократ	9 грудня 1875	8 січня 1880	не балотувався знову	1875		Джеймс Джонсон
14	Джордж Клемент Перкінс	Республіканець	8 січня 1880	10 січня 1883	не балотувався знову	1879		Джон Менсфілд
15	Джордж Стоунмен	Демократ	10 січня 1883	8 січня 1887	не балотувався знову	1882		Джон Даггетт
16	Вашингтон Бартлетт	Демократ	8 січня 1887	12 вересня 1887	помер на посаді	1886		Роберт Вотермен
17	Роберт Вотермен	Республіканець	12 вересня 1887	8 січня 1891	не балотувався знову	Перейшов із посади віцегубернатора		Стівен Вайт (виконував обов'язки)
18	Генрі Маркгем	Республіканець	8 січня 1891	11 січня 1895	не балотувався знову	1890		Джон Реддік
19	Джеймс Бадд	Демократ	11 січня 1895	4 січня 1899	не балотувався знову	1894		Спенсер Міллард (помер 24 жовтня 1895)
19	Джеймс Бадд	Демократ	11 січня 1895	4 січня 1899	не балотувався знову	1894		Вільям Джетер
20	Генрі Ґейдж	Республіканець	4 січня 1899	7 січня 1903	не балотувався знову	1898		Джейкоб Нефф
21	Джордж Парді	Республіканець	7 січня 1903	9 січня 1907	не балотувався знову	1902		Одлен Андерсон
22	Джеймс Джилетт	Республіканець	9 січня 1907	3 січня 1911	не балотувався знову	1906		Воррен Портер
23	Хірам Джонсон	Республіканець	3 січня 1911	15 березня 1917	за власним бажанням^{[п 4]}^{[nga 4]}	1910		Альберт Джозеф Воллес
		Прогресивіст				1914		Джон Ешлман (помер 28 лютого 1916)
							Посада вакантна
								Вільям Стівенс
24	Вільям Стівенс	Республіканець	15 березня 1917	8 січня 1923	не балотувався знову	Перейшов з посади віцегубернатора	Посада вакантна
24	Вільям Стівенс	Республіканець	15 березня 1917	8 січня 1923	не балотувався знову	1918		Клемент Калгун Янг
25	Френд Річардсон	Республіканець	8 січня 1923	4 січня 1927	не балотувався знову	1922		Клемент Калгун Янг
26	Клемент Калгун Янг	Республіканець	4 січня 1927	6 січня 1931	програв номінацію	1926		Б'юрон Фіттс (відставка 30 листопада 1928)
							Посада вакантна
								Гершель Карнаган
27	Джеймс Рольф	Республіканець	6 січня 1931	2 червня 1934	помер на посаді	1930		Френк Мерріам
28	Френк Мерріам	Республіканець	2 червня 1934	2 січня 1939	програв вибори	Перейшов з посади віцегубернатора	Посада вакантна
28	Френк Мерріам	Республіканець	2 червня 1934	2 січня 1939	програв вибори	1934		Джордж Хетфілд
29	Калберт Олсон	Демократ	2 січня 1939	4 січня 1943	програв вибори	1938		Елліс Паттерсон
30	Ерл Воррен	Республіканець^{[п 6]}^[3]	4 січня 1943	5 жовтня 1953	за власним бажанням^{[п 7]}^{[nga 5]}	1942		Фредерік Хаузер
						1946		Ґудвін Найт
						1950		Ґудвін Найт
31	Ґудвін Найт	Республіканець	5 жовтня 1953	5 січня 1959	не балотувався знову^{[п 8]}^{[nga 6]}	Перейшов із посади віцегубернатора		Гарольд Пауерс
32	Пет Браун	Демократ	5 січня 1959	2 січня 1967	програв вибори	1958		Ґленн Андерсон
32	Пет Браун	Демократ	5 січня 1959	2 січня 1967	програв вибори	1963		Ґленн Андерсон
33	Рональд Рейган	Республіканець	2 січня 1967	6 січня 1975	не балотувався знову	1966		Роберт Фінч (відставка 8 січня 1969)
						1966		Едвін Райнеке (відставка 2 жовтня 1974)
						1970		Едвін Райнеке (відставка 2 жовтня 1974)
						1970		Джон Гармер
34	Джеррі Браун	Демократ	6 січня 1975	3 січня 1983	не балотувався знову	1974		Мервін Дималлі
34	Джеррі Браун	Демократ	6 січня 1975	3 січня 1983	не балотувався знову	1978		Майкл Керб
35	Джордж Докмеджян	Республіканець	3 січня 1983	7 січня 1991	не балотувався знову	1982		Лео МакКарті
35	Джордж Докмеджян	Республіканець	3 січня 1983	7 січня 1991	не балотувався знову	1986		Лео МакКарті
36	Піт Вілсон	Республіканець	7 січня 1991	4 січня 1999	обмеження термінів	1990		Лео МакКарті
36	Піт Вілсон	Республіканець	7 січня 1991	4 січня 1999	обмеження термінів	1994		Грей Девіс
37	Грей Девіс	Демократ	4 січня 1999	17 листопада 2003	відкликаний	1998		Круз Бустаманте
37	Грей Девіс	Демократ	4 січня 1999	17 листопада 2003	відкликаний	2002		Круз Бустаманте
38	Арнольд Шварценеггер	Республіканець	17 листопада 2003	3 січня 2011	обмеження термінів	2003 (позачергові)		Круз Бустаманте
						2006		Джон Ґараменді (відставка 3 листопада 2009)
								Мона Пасквіл (виконувала обов'язки)
								Абель Мальдонадо
39	Джеррі Браун	Демократ	3 січня 2011	7 січня 2019	обмеження термінів	2010		Абель Мальдонадо^{[п 9]}^[4]
						2010		Ґевін Ньюсом
						2014		Ґевін Ньюсом
40	Ґевін Ньюсом	Демократ	7 січня 2019	нині на посаді		2018		Елені Коуналакіс

Див. також ред.

Нотатки ред.

↑ Правило про початок терміну губернаторства із першого понеділка року не виконувалось до 1939 року. Всі терміни між 1880 та 1931 роками, окрім 1923 року, починались іншого дня. Зазвичай зсув не перевищував двох днів. Невідомо, чому ці терміни не починались у правильний день до 1939 року і чому вони раптом почали дотримуватися правила в 1939 році.
↑ Уряд був сформований в кінці 1849 року і функціонував 10 місяців до отримання Каліфорнією офіційного статусу штату.
↑ Бернетт пішов у відставку, посилаючись на особисті причини: він був невдоволений законодавством і хотів мати більше часу, щоб займатись бізнесом.
↑ ^а ^б ^в Пішов у відставку, щоб зайняти місце в Сенаті США.
↑ Перший губернатор, обраний на чотирирічний термін, а не дворічний.
↑ Ерл Воррен номінувався від республіканської партії на перший і третів термін. На другий термін він отримав номінацію від одразу республіканської, демократичної та прогресивної партій.
↑ Пішов у відставку, щоб зайняти посаду Голови Верховного суду США.
↑ Найт натомість балотувався до Сенату США і був обраний туди.
↑ Ньюсом відклав свій вступ на посаду віцегубернатора, щоб завершити свій термін мера Сан-Франциско. Мальдонадо залишався віцегубернатором до того часу.

Примітки ред.

↑ Henning, W.F. (1899). Constitution of the State of California. C.W. Palm Company. Процитовано 1 квітня 2020.
↑ California Ballot Propositions 1990-1999. Los Angeles County Law Library. Архів оригіналу за 7 жовтня 2010. Процитовано 2 серпня 2010.
↑ Biography of Earl Warren. Earl Warren College. Процитовано 1 квітня 2020.
↑ Upton Oot, John (7 січня 2011). Newsom's Dual Role Raises Legal Quandary. The Bay Citizen. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 6 вересня 2015.

Національна спілка губернаторів

↑ Peter Hardeman Burnett. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
↑ Milton Slocum Latham. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
↑ Newton Booth. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
↑ Hiram Warren Johnson. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
↑ Earl Warren. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
↑ Goodwin Jess Knight. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Список губернаторів Каліфорнії

Офіційний сайт Губернатора Каліфорнії
Governors of California. California State Library. Official Site of the State of California. Архів оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 18 липня 2007.
Former California Governors. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
Sobel, Robert (1978). Biographical directory of the governors of the United States, 1789-1978, Vol. I. Meckler Books. ISBN 9780930466015. Процитовано 10 липня 2019.
Chronology of California's Lieutenant Governors. Office of the Lieutenant Governor. Процитовано 10 серпня 2007.
Constitution of the State of California. Legislative Counsel of California. 1879. Процитовано 20 липня 2008.
Constitution of the State of California. California Secretary of State. 1849. Архів оригіналу за 28 січня 2010. Процитовано 27 лютого 2010.
Melendy, H. Brett, and Benjamin F. Gilbert. The Governors of California: From Peter H. Burnett to Edmund G. Brown. Georgetown, CA: Talisman Press, 1965.

[2] Правило про початок терміну губернаторства із першого понеділка року не виконувалось до 1939 року. Всі терміни між 1880 та 1931 роками, окрім 1923 року, починались іншого дня. Зазвичай зсув не перевищував двох днів. Невідомо, чому ці терміни не починались у правильний день до 1939 року і чому вони раптом почали дотримуватися правила в 1939 році.

[4] Уряд був сформований в кінці 1849 року і функціонував 10 місяців до отримання Каліфорнією офіційного статусу штату.

[6] Бернетт пішов у відставку, посилаючись на особисті причини: він був невдоволений законодавством і хотів мати більше часу, щоб займатись бізнесом.

[senate-7] а ^б ^в Пішов у відставку, щоб зайняти місце в Сенаті США.

[9] Перший губернатор, обраний на чотирирічний термін, а не дворічний.

[12] Ерл Воррен номінувався від республіканської партії на перший і третів термін. На другий термін він отримав номінацію від одразу республіканської, демократичної та прогресивної партій.

[14] Пішов у відставку, щоб зайняти посаду Голови Верховного суду США.

[16] Найт натомість балотувався до Сенату США і був обраний туди.

[18] Ньюсом відклав свій вступ на посаду віцегубернатора, щоб завершити свій термін мера Сан-Франциско. Мальдонадо залишався віцегубернатором до того часу.

[1] Henning, W.F. (1899). Constitution of the State of California. C.W. Palm Company. Процитовано 1 квітня 2020.

[3] California Ballot Propositions 1990-1999. Los Angeles County Law Library. Архів оригіналу за 7 жовтня 2010. Процитовано 2 серпня 2010.

[13] Biography of Earl Warren. Earl Warren College. Процитовано 1 квітня 2020.

[19] Upton Oot, John (7 січня 2011). Newsom's Dual Role Raises Legal Quandary. The Bay Citizen. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 6 вересня 2015.

[5] Peter Hardeman Burnett. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.

[8] Milton Slocum Latham. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.

[10] Newton Booth. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.

[11] Hiram Warren Johnson. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.

[15] Earl Warren. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.

[17] Goodwin Jess Knight. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.

[1]

[п 1]

[2]

[п 2]

[nga 1]

[п 3]

[п 4]

[nga 2]

[п 5]

[nga 3]

[nga 4]

[п 6]

[3]

[п 7]

[nga 5]

[п 8]

[nga 6]

[п 9]

[4]