Дам'єн Шазель

Американський режисер
(Перенаправлено з Демієн Шазелл)

Дам'єн Сер Шазель (фр. Damien Sayre Chazelle, 19 січня 1985, Провіденс, Род-Айленд, США) — американський режисер, сценарист французького походження. Його найуспішніший фільм «Ла-Ла Ленд» (2016) здобув 7 нагород «Золотий глобус» та 6 статуеток «Оскар».

Дам'єн Шазель
Damien Chazelle
Зображення
Зображення
Дата народження19 січня 1985(1985-01-19) (39 років)
Місце народженняПровіденс, Род-Айленд, США
ГромадянствоСША США
Alma materГарвардський університет і Princeton High Schoold
Професіярежисер, сценарист
Кар'єра2008 — зараз
ЧленствоГільдія письменників Західної Америкиd
НагородиОскар (2017), Золотий глобус (2017), BAFTA (2017), Toronto International Film Festival (2016), Directors Guild of America Award (2016), Critics' Choice Movie Awards (2016)
IMDbID 3227090
CMNS: Дам'єн Шазель у Вікісховищі

Біографія

ред.

Дам'єн Шазель народився у столиці штату Род-Айленд, Провіденсі, в родині вчителів французького походження — Селі та Бернарда. Його сестра Анна є акторкою. З дитинства вільно володіє французькою мовою.[1][2]

У середній школі Дам'єн мріяв стати джазовим ударником, але, як сам запевняє, не мав необхідних для цього навичок.[3] Тому вступив до Гарвардського університету на факультет мистецтв і наук[en], який закінчив у 2007 році.[4] У Гарварді він жив разом з композитором Джастіном Гурвіцем, який здобув популярність як автор музики до фільму «Ла-Ла Ленд» (2016). Вони були одними з оригінальних учасників інді-поп-групи Chester French[en], створеної на першому курсі.[5]

Свій перший фільм «Гай і Мадлен у парку на лавочці»[en] Шазель створив як свій дипломний проєкт. Прем'єра фільму відбулася на кінофестивалі «Трайбека»[6] у 2009 році, де той отримав різноманітні нагороди та визнання критиків, а потім був обраний компанією Variance Films[en] для обмеженого випуску.[7]

Після закінчення школи Шазель переїхав до Лос-Анджелеса, щоб привернути увагу продюсерів до свого мюзиклу «Ла-Ла Ленд».[8] У Лос-Анжелесі він працював «сценаристом за наймом» у Голлівуді; серед його авторських заслуг — «Останнє вигнання диявола: Друге пришестя» (2013) і «Урочистий фінал» (2013). Американська компанія Дж. Дж. Абрамса Bad Robot Productions також залучала його до переписання чорнового сценарію Вулиця Монстро, 10 (2016), з подальшим наміром зробити Дам'єна режисером картини, але він зрештою вирішив зняти «Одержимість» (2014).[9]

Спочатку Шазель описав написання сценарію фільму «Одержимість» як реакцію на те, що ніяк не міг написати сценарій до іншого проєкту: «Я просто подумав, що це (інший сценарій - прим.) не виходить, я відкладу його і напишу цю річ про те, як це, бути джазовим барабанщиком у старшій школі». Він заявив, що спочатку не хотів показувати сценарій, оскільки він здавався надто особистим. Коли Шазель перебував у студійному гурті у Пристонській середній школі, то мав досить суворого вчителя музики, який став натхненням для персонажа Дж. К. Сіммонса.[3]

Хоча спочатку ніхто не був зацікавлений у продюсуванні фільму,[10] його сценарій у 2012 році потрапив до Чорного списку як один із найкращих незнятих фільмів того року. Зрештою проєктом зацікавилися Right of Way Films і Blumhouse Productions, які запропонували Шазелю зняти за частиною свого сценарію короткометражний фільм для підтвердження всієї концепції. 18-хвилинний короткометражний фільм показали на кінофестивалі «Санденс» у 2013 році, де його добре прийняли.[11] Вже у 2014 році було випущено повнометражну картину. На фільм надзвичайно позитивно відреагували критики.[12] Фільм «Одержимість» отримав численні нагороди на фестивалях[13][14] і отримав п'ять номінацій на «Оскар», у тому числі «Найкращий адаптований сценарій». На 87-й церемонії вручення премії «Оскар» картина виграла три премії: за найкращу чоловічу роль другого плану (Дж. К. Сіммонс), найкращий монтаж фільму та найкраще зведення звуку.[15]

Завдяки великому успіху «Одержимості» Шазель зміг залучити фінансистів до свого мюзиклу «Ла-Ла Ленд»[16]. Фільм відкрив Венеціанський міжнародний кінофестиваль 31 серпня 2016 року та почав обмежений прокат у Сполучених Штатах 9 грудня 2016 року, а ширший прокат відбувся 16 грудня 2016 року.[17][18] Він отримав схвальні відгуки критиків і численні нагороди.[19] Шазелл отримав особливу оцінку за свою роботу над фільмом і отримав кілька найвищих нагород, у тому числі «Золотий глобус» і премію «Оскар» за найкращу режисуру, що зробило Шазелла наймолодшим режисером, який отримав кожну нагороду, у віці 32 років.[20]

Фільмографія

ред.

Фільми

ред.
Рік Назва Зазначений як Прим.
Режисер Сценарист Продюсер
2009 Гай і Мадлен у парку на лавочці Так Так Так
2013 Одержимість Так Так Ні короткометражний фільм
Останнє вигнання диявола: Друге пришестя Ні Так Ні
Grand Piano Ні Так Ні
2014 Одержимість Так Так Ні
2016 Вулиця Монстро, 10 Ні Так Ні
Ла-Ла Ленд Так Так Ні
2018 Перша людина Так Ні Так
2022 Вавилон Так Так Ні

Телебачення

ред.
Рік Назва Зазначений як Прим.
Режисер Сценарист Виконавчий продюсер
2020 The Eddy Так Ні Так 2 епізоди

Примітки

ред.
  1. Damien Chazelle sous le charme de Jacques Demy et Romain Duris. Europe 1 (фр.). Процитовано 26 січня 2023.
  2. Damien Chazelle : "La La Land est exactement le film que je voulais faire" | Ghostarchive. ghostarchive.org. Процитовано 26 січня 2023.
  3. а б Myers, Scott (27 жовтня 2016). Interview [Video]: Damien Chazelle (“Whiplash”). Medium (англ.). Процитовано 26 січня 2023.
  4. Дика, божевільна поїздка Дам'єна Шазеля до Оскарів з фільмом «Одержимість» [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] Los Angeles Times. 13.02.2015 (англ.)
  5. Chester French Songs, Albums, Reviews, Bio & More. AllMusic (англ.). Процитовано 26 січня 2023.
  6. 2009 Кінофестиваль Трайбека оголошує наративно-документальний конкурс, відбір фільмів для відкриття та нові пакети квитків [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] binside.typepad.com 03.2009 (англ.)
  7. Knegt, Peter; Knegt, Peter (11 березня 2010). Fest Fave “Guy and Madeline” Lands at Variance. IndieWire (англ.). Процитовано 26 січня 2023.
  8. Ford, Rebecca; Ford, Rebecca (3 листопада 2016). How ‘La La Land’ Went From First-Screening Stumbles to Hollywood Ending. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 26 січня 2023.
  9. WATCH: J.J. Abrams and WHIPLASH's Damien Chazelle Secretly Made a CLOVERFIELD Sequel. Tribeca. Процитовано 26 січня 2023.
  10. Stern, Marlow (24 січня 2014). ‘Whiplash’ Is Sundance’s Hottest Film, A Music-Themed Drama Starring Miles Teller and J.K. Simmons. The Daily Beast (англ.). Процитовано 26 січня 2023.
  11. Bahr, Lindsey (14 травня 2013). 'Whiplash': Sundance-winning short to become full-length feature -- BREAKING. https://web.archive.org (Англійська) . Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2023.
  12. Whiplash, процитовано 28 січня 2023
  13. Sundance 2014 winners: 'Whiplash' wins big. Los Angeles Times (амер.). 26 січня 2014. Процитовано 30 січня 2023.
  14. Richford, Rhonda; Richford, Rhonda (13 вересня 2014). ‘Whiplash’ Takes Top Prize in Deauville. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 30 січня 2023.
  15. 2015 Oscar Nominations - Rotten Tomatoes. web.archive.org. 19 січня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 30 січня 2023.
  16. Ford, Rebecca; Ford, Rebecca (3 листопада 2016). How ‘La La Land’ Went From First-Screening Stumbles to Hollywood Ending. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 30 січня 2023.
  17. Ford, Rebecca; Ford, Rebecca (9 липня 2015). J.K. Simmons to Reunite With ‘Whiplash’ Director for ‘La La Land’ (Exclusive). The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 30 січня 2023.
  18. Vivarelli, Nick; Vivarelli, Nick (17 червня 2016). Damien Chazelle’s ‘La La Land’ to Open Venice Film Festival in Competition. Variety (амер.). Процитовано 30 січня 2023.
  19. Staff, Heather Ciras Globe; August 31; 2016; Comments, 1:01 p m Share on Facebook Share on TwitterView. Emma Stone and Ryan Gosling’s ‘La La Land’ gets rave reviews in Venice - The Boston Globe. BostonGlobe.com (амер.). Процитовано 30 січня 2023.
  20. Who's The Youngest Best Director Winner In Golden Globes History? 'La La Land' Director Damien Chazelle Could Break The Record. Bustle (англ.). Процитовано 30 січня 2023.

Посилання

ред.