Користувач:Alex Blokha/Події згадані в Вікіпедії/1846
100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед -----
Назва:Альтані Іполит Карлович
-Знайдено: + Альтані Іполит Карлович (1846-1919) - український диригент, педагог; головний диригент Київської опери, Великого театру (Москва), директор Київського музичного училища.
Назва:Біликовський Іван Симеонович
-Знайдено: + Біликовський Іван Симеонович (1846—1922) — український композитор, педагог, музичний діяч.
Назва:Чечот Віктор
-Знайдено: + Чечот Віктор (1846 — 1917), муз. критик, піаніст і композитор родом з Могилева; муз. освіту здобув у Петербурзі. 1883 — 1907 учитель музики в Києві і співр. різних вид., у яких писав і про укр. музику. У Києві створив другу симфонію, муз. картину «Степ», струнний квартет та ін.
Назва:Ярошенко Микола Олександрович
-Знайдено: + Мико́ла Олекса́ндрович Яроше́нко (1846 — 98), маляр-жанрист родом з Полтави, за званням військ. ген.-майор; мистецьку освіту здобув вільним слухачем у Петербурзькій Академії Мистецтв (1867 — 74) і під час студійних подорожей до мист. центрів Західної Європи (1880 — 95), Палестини, Єгипту тощо; з 1874 часто бував на Кавказі. Ярошенко — активний член і один з визначніших представників т-ва «Передвижників», постійний учасник (з 1878) його пересувних виставок. Як портретист ЯЯрошенко створив цілу ґалерію портретів визначних людей культури, в тому числі М. Ґе, В. Короленка, В. Соловйова. Визначніші твори Ярошенка: «Кочегар», «В'язень», «Студент», «Курсистка», «Старе й молоде», «Причини невідомі». Твори на укр. теми: «Жид і українець», «Каліки під Києвом», «Жебраки з Києво-Печерської Лаври», «На колисці», «Всюди життя» та ін. Я. часто перебував на Україні, зокрема в останні роки життя — на Полтавщині й Чернігівщині. Лікувався на Кавказі й помер у Кисловодську. 1962 там створено музей його імени. Свою мистецьку спадщину Ярошенка передав Укр. мист. музеєві у Полтаві, але його твори зберігаються також у різних музеях СССР.
Назва:Яснопольський Микола
-Знайдено: + Яснопольський Микола (1846 — 1920?
Назва:Скадовський Микола
-Знайдено: + Скадовський Микола (1846 — 92), маляр родом з с. Білозерки на Херсонщині; закінчив Моск. училище живопису, скульптури й архітектури (1869), згодом учився в Академії Мистецтв у Дюссельдорфі; ініціатор і співзасновник Товариства періодичних виставок півд.-рос. художників в Одесі (1890). Жанрові картини: «Полювання» (1879), «Корчемний оратор» (1881), «Безпритульні» (1883), «Полювання його превосходительства» (1886), «Обід швачки», «По Володимирці» (1891), «Рекрути» та ін.; пейзажі: «Перед завірюхою» (1881), портрети. Твори С. зберігаються в ґалеріях Одеси, Москви й ін. м.
Назва:Снігур Лука
-Знайдено: + Снігур Лука (1846 — 1928), майстер дерев'яного будівництва і різьбар, родом з с. Погара на Бойківщині. Збудував бл. 35 дерев'яних церков бойківського типу; кращі з них у селах: Росохачі і Оряві (1882), Гусному Вижньому (1890), Маткові (1899), Кривому (1922), Климці (1925); іконостаси в Кривому, Радичі, Должках.
Назва:Стефурак Степан
-Знайдено: + Стефурак Степан (1846 — 1888), актор, один з визначних коміків гал. сцени, родом з с. Старого Угринова (Калущина), 20 pp. на сцені театру «Руської Бесіди» у Львові (1869 — 88). Кращі ролі: Орендар, війт Чопорій («Сільські пленіпотенти», «Підгоряни» І. Гушалевича), Земляніка і Жевакін («Ревізор», «Одруження» М. Гоголя), Нечипір («Пошились у дурні» М. Кропивницького), Старий козак («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Шельменко, Стецько («Шельменко — волосний писар», «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка) та ін.
Назва:Пуласький Казімір
-Знайдено: + Пуласький (Pułaski) Казімір (1846 — 1926), поль. історик: у працях П. «Szkiсе і poszukiwania historyczne» (5 тт., 1887-1909) і «Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia і Ukrainy» (1911) є чимало матеріалів до ранньої коз. доби.
Назва:Ревакович Тит
-Знайдено: + Тит Ревако́вич (1846—1919), суддя, громадський діяч, член-засновник НТШ, правний дорадник товариства «Просвіта» у Львові і його почесний член, організатор і голова філії «Просвіта» м. Львова з 1914, голова Товариства опіки для еміґрантів ім. св. Рафаїла, співредактор «Зорі» (1888); праці про О. Федьковича, Л. Кобилицю (ЗНТШ, т. CXXVI-CXXVII, 1918) та ін., ст. в пресі.
Назва:Анафема
-Знайдено: + Ана́фе́ма (грец. αναθημα — проклятий, відлучений, вигнаний) — відлучення від церкви, прокляття. Служителі культу багатьох віросповідань використовують А. як засіб реліг. і політ. залякування віруючих, для боротьби з наукою і передовими суспільними рухами. В 1846 папою римським була оголошена А. комунізму, і з того часу вона неодноразово поновлювалася. На Ватіканському соборі 1870 було осуджено матеріалізм і атеїзм.
Назва:Роман (жанр)
Підзаголовок:==
Знайдено: + В Україні роман з'явився пізніше, ніж в інших країнах Європи, що було зумовлено культурно-політичною ситуацією, гострою цензурою, що переслідувала все українське. Спочатку українські романи писалися російською мовою (Г. Квітка-Основ'яненко, Є. Гребінка, П. Куліш).
Першим романом українською мовою є «Чорна рада» П. Куліша (1846). Значно розвинув український реалістиний роман Панас Мирний («Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Назва:Савич Олександр
-Знайдено: + Савич (псевд. Іван Тарасенко) Олександр (1846 — 1902), письм., правник, чл. Лубенського окружного суду. Автор зб. віршів «На Україні» (1889) поеми «Ганнуся» (1891), «Кирило. Світова поема» (1896) й віршів та оп., друкованих в альманахах «Перша Ластівка» (1905) й «Арґо» (1914).
Назва:Літопис Самовидця
-Знайдено: + САМОВИДЦЯ ЛІТОПИС, визначний історисний твір, одне з важливіших джерел до історії України XVII ст. Літопис Самовидця складається із вступу, який оповідає про стан України перед Хмельниччиною, і двох гол. частин: перша присвячена часам Хмельниччини й Руїни (до 1676 включно) й написана, правдоподібно, значно пізніше описуваних подій; і друга — доведена до 1702 включно, становить Літопис у стислому розумінні цього слова, написаний на Лівобережжі, найповніше (з уваги на льокальні новини) у Стародубі. Літопис Самовидця писаний доброю українською мовою того часу, близькою до народної. Автор Літопису документально не відомий, належав до коз. старшини й посідав якийсь час видатне становище в українському уряді. Дослідники віддавна намагалися встановити його ім'я. Це стало можливе після праць В. Модзалевського про Р. Ракушку-Романовського. У 1920-их pp. низка авторів (В. Романовський; О. Оглоблин і особливо М. Петровський) незалежно один від одного, на підставі аналізи автобіографічного матеріалу в Літописі, прийшли до висновку (втім, вперше висловленого ще в 1846 істориком-аматором Д. Сєрдюковим), що автором Літопису Самовидця найправдоподібніше був Роман Ракушка-Романовський, ген. підскарбій за Брюховецького, а в останні десятиліття свого життя — священник у Стародубі. Ця думка була прийнята більшістю істориків (Д. Багалій, М. Грушевський, Д. Дорошенко, І. Крип'якевич та ін. й зокрема новітня історіографія), але деякі автори називали ін. кандидатів на авторство Іван Биховець, військовий канцелярист (Л. Окіншевич), Федір Кандиба, полковник корсунський (М. Андрусяк, М. Возняк) та ін. Ориґінал Літопису не дійшов до нас. Збереглося кілька колій, зроблених у XVIII ст. або й пізніше. Найдавніші й найповніші — це списки Г. Іскрицького (перша половина XVIII ст.) й Козельського (друга пол. XVIII ст.), які й покладено в основу наук. публікації цього пам'ятника. Вперше, діставши його від П. Куліша (від нього й назва Літопису Самовидця), опублікував Літопис, О. Бодянський (1846); більш наук. підготоване вид. Київ. Археографічної Комісії за ред. і вступною ст. О. Левицького (1878), перевидане Ін-том історії АН УРСР (1971) і «Harvard Series in Ukrainian Studies» 1972).
Назва:Атбасар
-Знайдено: + |засноване=1846
-Знайдено: + Засноване в 1846 році як козача станиця.
Назва:Плеве В'ячеслав Костянтинович
-Знайдено: + Пле́ве В'ячесла́в Костянти́нович (1846—1904) — один із найбільш реакційних діячів царської Росії, З 1881 р. - директор департаменту поліції, в 1884 - 1894 рр. - сенатор; з 1902 р. міністр внутрішніх справ. Жорстоко придушував селянські рухи в Україні, організовував жидівські погроми, проводив політику русифікації. Убитий есерами.
Назва:Борковський Григорій Максимович
-Знайдено: + Григо́рій Макси́мович Борко́вський (1846—1890) — український драматург. Його історична драма «Маруся Чурай» написана 1887 p., надрукована 1888 р. Високу оцінку драмі дав Іван Франко.
Назва:Бадені Казимир
-Знайдено: + Казими́р Ба дені (1846—1909) — граф, польський політик, у 1888—95 — намісник Галичини, у 1895—97 — прем'єр Австрії і міністр внутрішніх справ. Інсинував тяжкі зловживання при виборах Галицького сейму (1895), терор під час парламентських виборів (1897) — так звані «криваві баденівські вибори», коли з 63 послів від Галичини було обрано лише 3-х українців.
Назва:Гладилович Дем'ян
-Знайдено: + Дем'ян Гладило́вич (1846—1892) — громадсько-політичний діяч. Очолював Товариство імені Шевченка у Львові, був співзасновником «Діла» і товариства «Дністер».
Назва:Історія Русів
-Знайдено: + "Істо́рія Ру́сів" — найвизначніший твір української національно-політичної думки кінця XVIII — поч. XIX ст., де подано яскраво, часом у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів до другої половини XVIII ст. Багато уваги приділено Козаччині, Хмельниччині, Гетьманщині. Історична концепція твору продовжує традиції козацьких літописів. По суті, це перша політична історія України. З огляду на цензуру, багато своїх власних думок автор ховає між рядками або приписує їх неіснуючим історичним особам минулого. Автор твору невідомий. Група дослідників схилялася до думки, що ним був архієпископ Г. Кониський, інші — Г. Полетика, ще інші — князь О. Безбородько. Одначе, очевидно, твір вийшов з кіл Новгородсіверського патріотичного гуртка 80 —90 рр. XVIII ст., тісно зв'язаних з кн. О. Безбородьком. Перша згадка про «Історію Русів» є з 1825 р. Цей твір добре знали кирило-мефодіївці, і насамперед, Тарас Шевченко. Вперше «Історія Русів» видана О. Бодянським в Москві в 1846 в «Чтениях Общества Истории и Древностей Российских», а також окремим виданням.
-Знайдено: + * Перша публікація: Исторія Русовъ, или Малой Россіи. Москва, 1846
Назва:Молінезія
-Знайдено: + Молінезія (Poecilia sphenops Valenciennes 1846, раніше вдіома як Mollinesia latipinna Lesueur 1821) — популярна акваріумна риба. На волі проживає у водоймах Мексики і Колумбії.
Назва:Бадені Казімір
-Знайдено: + Казімі́р Баде́ні (1846—†1909) — австрійський реакційний державний діяч, польський поміщик, володів у Галичині 10 600 га землі.
Назва:Заячківський Тит Йосипович
-Знайдено: + Тит Йо́сипович Заячкі́вський (1846 — 1926) — український діяч у Галичині.
Назва:Хірургія
-Знайдено: + Хірургія є однією з найбільш давніх галузей медицини, але її широке застосування стало можливим з XIX століття, після запровадження антисептичної і асептичної техніки (Лістер Джозеф, 1867) і наркозу (1846—1847).
Назва:Тетрада Фалло
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + |bgcolor=#efefef|1846
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + |Англійський лікар Томас Пікок (Thomas Bevill Peacock) при аутопсії пацієнта писав: «У цьому випадку виражене звуження гирла легеневої артерії, в сполученні з дефектом у міжпередсердній перетинці, та аортою, що частково відходить від правого шлуночка… Серце було взяте у дитини у віці 2 років 5 місяців, яка проявляла дуже виражені симптоми ціанозу, що з'явилися через 3 місяці після народження.» [1]
Зобр:2шт.
Назва:Біликовський Іван
-Знайдено: + Іва́н Білико́вський (1846—†1922) — український музичний діяч і композитор-самоук.
Назва:Батталья Гвідо
-Знайдено: + Батталья Гвідо — (Батталія) — (*бл. 1846 — † після 1913) — польський критик і журналіст. Народився в Україні. Навчався в Львівському університеті. Учасник польського визвольного повстання 1863—1864.
Назва:Ў
Підзаголовок:==Історія==
Знайдено: + Вперше у сучасній білоруській мові літера ў з'явилася наприкінці 19 століття, в латинці – ŭ. Її вжито у краківському виданні Францішка Багушевича «Dudka Białaruskaja» 1891 року. До Багушевича її використовували Вінсент Дунін-Марцінкевич і Ян Чачот. Її можна знайти у віршованій брошурі Яна Чачота «Da milych mužyczkoú», котру видано 1846 року, але в цьому виданні літера ў виглядала як u з рискою - ú. І вже тількі у Багушевича вона набуває свого сучасного вигляду (ŭ).
Зобр:3шт.
Назва:Анна Павловна
-Знайдено: +
Анна Павловна (нід. Anna Paulowna) — назва муніципалітету та його центрального міста в провінції Північна Голландія (Нідерланди). Муніципалітет отримав це ім'я від польдеру Анна Павловна, котрий був осушений в 1846 році, під час правління короля Віллема ІІ, і названий на честь його дружини, королеви Анни Павлівни (доньки російського імператора Павла І).
Зобр:1шт.
100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед -----
Роки, згадані у Вікіпедії
Примітки ред.
- ↑ Thomas Bevill Peacock Trans Path Soc London. 1846-7; 1:25