Клубний чемпіонат світу з футболу

Клубний чемпіонат світу з футболу — головний клубний турнір планети, хоча і поступається популярністю Лізі чемпіонів УЄФА і Кубку Лібертадорес. Турнір є офіційним правонаступником Міжконтинентального кубка, що розігрувався з 1960 по 2004 роки. Перший розіграш турніру відбувся у 2000 році, але через банкрутство спонсора чемпіонату ISL другий розіграш стався лише через 5 років — у 2005 році. Чинним переможцем турніру є «Челсі» (Лондон).

Клубний чемпіонат світу з футболу
Interclubes.png
Засновано 2000 рік (2005 — новий формат)
Регіон ФІФА
Кількість команд 7
Поточний чемпіон Англія «Челсі» (Лондон) — 2
Найбільше перемог Іспанія «Реал Мадрид» — 4
Сайт http://www.fifa.com/clubworldcup/
Soccerball current event.svg 2020

Головним спонсором Кубка є Тойота.

ІсторіяРедагувати

Перший клубний чемпіонат світу, який відбувся в Бразилії, складався з восьми команд: шести континентальних чемпіонів, Міжконтинентального чемпіона і чемпіонів приймаючої країни. Турнір був дещо суперечливим, особливо в Англії, де «Манчестер Юнайтед» був змушений знятися з національного Кубка Англії, щоб взяти участь. Започаткування турніру сприймається багатьма як боротьба між ФІФА та УЄФА, які боролися за контроль над міжнародним клубним футболом: оскільки існуючий тоді Міжконтинентальний кубок виходив за рамки юрисдикції ФІФА. У фіналі змагалися два бразильські клуби, і переможцем став «Корінтіанс» з Сан-Паулу, який став першим клубним чемпіоном світу визнаним ФІФА.

Другий розіграш було заплановано провести в Іспанії в 2001 році, з участю 12 команд. Але він був скасований через низку факторів, найважливішим з яких був розпад ISL (маркетингового партнера ФІФА). Саме тоді планується проведення події в 2003 році, але цього також не сталося. ФІФА врешті-решт домовився про злиття Клубного чемпіонату світу з Міжконтинентальним кубком. Останній розіграш Міжконтинентального кубка був проведений у 2004 році, а перший відновлений Клубний чемпіонат світу відбувся в Японії в період з 11 грудня і по 18 грудня 2005 року.

 
«Корінтіанс» святкує свою другу перемогу в турнірі. 2012 рік

У 2005 році відновлена версія була коротшою, ніж у попередньому розіграші, для полегшення планування турніру через різницю сезонів на кожному континенті. У ньому взяли участь тільки шість континентальних чемпіонів, а чемпіони КОНМЕБОЛ і УЄФА одразу отримали місце у півфіналах турніру.

Змагання було згодом (в 2006 році) перейменовано в Клубний кубок світу ФІФА, який проводився щороку в Японії до 2008 року. Об'єднані Арабські Емірати приймали розіграш в 2009 році і також будуть в 2010 році. У 2007 був введений матч плей-офф між чемпіонами Океанії та чемпіоном приймаючої країни за участь в стадії чвертьфіналу з метою підвищення інтересу місцевих вболівальників в турнірі. Повторне введення матчу за п'яте місце у 2008 році, також викликало збільшення призового фонду на $ 500000 до загальної суми в 16,5 млн дол США.

У лютому 2008 був введений нагрудний значок FIFA Club World Cup Champions, який чемпіон мав право носити на формі до фіналу наступного чемпіонату. Спочатку всім чотирьом попереднім чемпіонам було дозволено носити значок до фіналу 2008 року, коли «Манчестер Юнайтед» отримав виключне право носити значок, вигравши трофей.

2012 року у фінальному матчі зустрілися лондонський «Челсі» та «Корінтіанс» з Сан-Паулу. Матч закінчився з рахунком 1:0 на користь південноамериканського клубу, гол на свій рахунок записав Паоло Герреро. Таким чином, «Корінтіанс» зрівнявся за кількістю титулів з «Барселоною».

2013 року у фінальному матчі зустрілися мюнхенська «Баварія» та «Раджа» з Касабланки. Матч закінчився з рахунком 2:0 на користь європейської команди. Голи на свій рахунок записали Данте і Тьяго Алькантара. Це була перша участь і перший титул «Баварії» в подібних турнірах. «Баварія» також стала першим німецьким клубом, який виграв цей трофей. Тренер німецької команди Жузеп Гвардіола став першим тренером, який виграв цей трофей з двома командами — з «Барселоною» (2009, 2011) і з «Баварією» (2013). Крім того Гвардіола став першим тренером в історії турнірів, що виграв трофей в третій раз.

2015 року іспанська «Барселона» у фіналі розгромила аргентинський «Рівер Плейт» і стала першою командою, що змогла тричі виграти турнір. Крім того, 5 з 6 голів команди на турнірі забив Луїс Суарес, ставши найрезультативнішим гравцем в історії турніру, зрівнявшись з аргентинцями Сесаром Дельгадо та Ліонелем Мессі, які також мали по 5 голів.

З 2016 року тричі поспіль турнір вигравав іспанський «Реал Мадрид», встановивши рекорд за кількістю перемог поспіль у турнірі.

2019 року «Ліверпуль» з мінімальною перевагою виграв у фіналі у бразильського «Фламенгу» і перервав п'ятирічну іспанську гегемонію у турнірі. У 2020 році ФІФА прийняла рішення перенести турнір з грудня 2020 на лютий 2021 через глобальну пандемію, викликану вірусом COVID-19. Переможцем цього турніру стала мюнхенська «Баварія», яка обіграла у фіналі 1:0 мексиканський «УАНЛ Тигрес».

2021 року турнір мала приймати Японія, але у вересні 2021 року Японія відмовилася від проведення турніру через нову хвилю COVID-19. Турнір було вирішено перенести до іншої країни, його приймали ОАЕ. Також знову змінилися дати турніру, його знову було перенесено з грудня на лютий наступного року. У фіналі турніру зустрілися лондонський «Челсі» та бразильський «Палмейрас». З рахунком 2:1 перемогу у додатковий час здобув лондонський клуб.

Грошові преміїРедагувати

Грошова премія передбачена для кожної команди, що бере участь в турнірі. Переможці отримують 5 млн дол США, друге місце — 4 млн дол США, третє місце — 2,5 млн дол США, четверта команда — 2 мільйони доларів, п'ята — 1,5 млн дол США, шоста — $ 1 млн і сьома команда отримує $ 500 000.

ЧемпіониРедагувати

Наразі всі розіграші Клубного чемпіонату світу виграли клуби з Європи і Південної Америки. У 2000 вперше фінал відбувся без європейців (південноамериканський фінал), а у 2010 році в фіналі вперше не грав представник Південної Америки. В тому ж році до фіналу вперше пробився представник Африканського континенту. Команда із Азії вперше дойшла до фіналу в 2016 році. Найвищим досягненням представників Австралії та Океанії є третє місце, завойоване у 2014 році. До фіналу команди цієї частини світу ще не потрапляли.

Дивись також: Список клубних чемпіонів світу з футболу

Рік Фінал Третє місце Стадіон
Переможець Рахунок Фіналіст Третє місце Рахунок Четверте місце
2000
Детально
Корінтіанс   0:0 (дч)
(4:3 пен.)
  Васко да Гама Некакса   1:1 (д.ч.)
(4:3 пен.)
  Реал Мадрид   Маракана,
Ріо-де-Жанейро
2005
Детально
Сан-Паулу   1:0   Ліверпуль Сапрісса   3:2   Аль-Іттіхад   Міжнародний стадіон,
Йокогама
2006
Детально
Інтернасьонал   1:0   Барселона Аль-Ахлі   2:1   Америка   Міжнародний стадіон,
Йокогама
2007
Детально
Мілан   4:2   Бока Хуніорс Урава Ред Даймондс   2:2
(4:2 пен.)
  Етуаль дю Сахель   Міжнародний стадіон,
Йокогама
2008
Детально
Манчестер Юнайтед   1:0   ЛДУ Кіто Ґамба Осака   1:0   Пачука   Міжнародний стадіон,
Йокогама
2009
Детально
Барселона   2:1
(дч)
  Естудіантес Пхохан Стілерс   1:1
(4:3 пен.)
  Атланті   Шейх Заєд,
Абу-Дабі
2010
Детально
Інтернаціонале   3:0   ТП Мазембе Інтернасьйонал   4:2   Соннам Ільхва Чхонма   Шейх Заєд,
Абу-Дабі
2011
Детально
Барселона   4:0   Сантос Аль-Садд   0:0
(5:3 пен.)
  Касіва Рейсол   Міжнародний стадіон,
Йокогама
2012
Детально
Корінтіанс   1:0   Челсі Монтеррей   2:0   Аль-Ахлі   Міжнародний стадіон,
Йокогама
2013
Детально
Баварія (Мюнхен)   2:0   Раджа Атлетіку Мінейру   3:2   Гуанчжоу Евергранд   Марракеш,
Марракеш
2014
Детально
Реал Мадрид   2:0   Сан-Лоренсо Окленд Сіті   1:1
(4:2 пен.)
  Крус Асуль   Марракеш,
Марракеш
2015
Детально
Барселона   3:0   Рівер Плейт Санфречче Хіросіма   2:1   Гуанчжоу Евергранд   Міжнародний стадіон,
Йокогама
2016
Детально
Реал Мадрид   4:2
(дч)
  Касіма Антлерс Атлетіко Насьйональ   2:2
(4:3 пен.)
  Америка   Міжнародний стадіон,
Йокогама
2017
Детально
Реал Мадрид   1:0   Греміо Пачука   4:1   Аль-Джазіра   Заєд Спорт Сіті,
Абу-Дабі
2018
Детально
Реал Мадрид   4:1   Аль-Айн Рівер Плейт   4:0   Касіма Антлерс   Заєд Спорт Сіті,
Абу-Дабі
2019
Детально
Ліверпуль   1:0
(дч)
  Фламенгу Монтеррей   2:2
(4:3 пен.)
  Аль-Хіляль   Халіфа,
Доха
2020
Детально
Баварія   1:0   УАНЛ Тигрес Аль-Аглі (Каїр)   0:0
(3:2 пен.)
  Палмейрас   Ед'юкейшн Сіті Стедіум,
Ер-Райян
2021
Детально
Челсі   2:1
(дч)
  Палмейрас Аль-Аглі   4:0   Аль-Гіляль   Мохаммед бін Заєд,
Абу-Дабі

НагородиРедагувати

Рік Золотий м'яч Срібний м'яч Бронзовий м'яч Найкращий бомбардир Нагорода Fair Play Тренер-переможець
2000   Еділсон   Едмунду   Ромаріо   Ніколя Анелька (3)
  Ромаріу (3)
  Аль-Наср   Освалдо де Олівейра
2005   Рожеріо Сені   Стівен Джеррард   Крістіан Боланьйос   Марсіо Аморозо (2)
  Пітер Крауч (2)
  Альваро Саборіо (2)
  Мохаммед Нур (2)
  Ліверпуль   Паулу Аутуорі
2006   Деку   Іарлей   Роналдінью   Мохаммед Абутріка (3)   Барселона   Абел Брага
2007   Кака   Кларенс Зеєдорф   Родріго Паласіо   Вашингтон (3)   Урава Ред Даймондз   Карло Анчелотті
2008   Вейн Руні   Кріштіану Роналду   Даміан Мансо   Вейн Руні (3)   Аделаїда Юнайтед   Алекс Фергюсон
2009   Ліонель Мессі   Хуан Себастьян Верон   Хаві   Денілсон (4)   Атланте   Жузеп Гвардіола
2010   Самюель Ето'о   Діоко Калуїтука   Андрес Д'Алессандро   Мауріціо Моліна (3)   Інтернаціонале   Рафаель Бенітес
2011   Ліонель Мессі   Хаві   Неймар   Ліонель Мессі (2)
  Адріано (2)
  Барселона   Жузеп Гвардіола
2012   Кассіо Рамос   Давід Луїз   Паоло Герреро   Хісато Сато (3)
  Сесар Дельгадо (3)
  Монтеррей   Тіте
2013   Франк Рібері   Філіпп Лам   Мухсін Іажур   Сесар Дельгадо (2)
  Роналдінью (2)
  Даріо Конка (2)
  Мухсін Іажур (2)
  Баварія   Жузеп Гвардіола
2014   Серхіо Рамос   Кріштіану Роналду   Іван Віцеліч   Херардо Торрадо (2)
  Гарет Бейл (2)
  Серхіо Рамос (2)
  Реал Мадрид   Карло Анчелотті
2015   Луїс Суарес   Ліонель Мессі   Андрес Іньєста   Луїс Суарес (5)   Барселона   Луїс Енріке
2016   Кріштіану Роналду   Лука Модрич   Гаку Сібасакі   Кріштіану Роналду (4)   Касіма Антлерс   Зінедін Зідан
2017   Лука Модрич   Кріштіану Роналду   Хонатан Урретабіская   Кріштіану Роналду
  Маурісіо Антоніо
  Ромаріньйо (2)
  Реал Мадрид   Зінедін Зідан
2018   Гарет Бейл   Кайо   Рафаель Сантос Борре   Гарет Бейл
  Рафаель Сантос Борре (3)
  Реал Мадрид   Сантьяго Соларі
2019   Мохаммед Салах   Бруно Енріке   Карлос Едуардо   Багдад Бунеджах
  Хамду Ельхуні (3)
  Есперанс   Юрген Клопп
2020   Роберт Левандовський   Андре-П'єр Жиньяк   Йозуа Кімміх   Андре-П'єр Жиньяк (3)   Ад-Духаїль   Ганс-Дітер Флік
2021   Тіагу Сілва   Дуду   Даніло   Ромелу Лукаку (2)
  Рафаел Вейга (2)
  Яссер Ібрагім (2)
  Абдулай Діабі (2)
  Челсі   Томас Тухель

БомбардириРедагувати

7 голів
6 голів
5 голів
4 голи
3 голи

Цікаві фактиРедагувати

  • У 2009 році гравець «Барселони» Педро Родрігес, забивши на турнірі, став першим футболістом, який забивав у шести різних клубних змаганнях протягом одного року.
  • У 2011 році гравець «Барселони» Ліонель Мессі, забивши на турнірі, став другим футболістом, який забивав у шести різних клубних змаганнях протягом одного року.

ПосиланняРедагувати