Рафаель Сантос Борре

колумбійський футболіст

Рафаель Сантос Борре (ісп. Rafael Santos Borré, нар. 15 вересня 1995, Барранкілья) — колумбійський футболіст, нападник німецького «Айнтрахта» і збірної Колумбії. На умовах оренди грає за бременський «Вердер».

Ф
Рафаель Борре
Рафаель Борре
Рафаель Борре
Особисті дані
Повне ім'я Рафаель Сантос Борре Морі
Народження 15 вересня 1995(1995-09-15) (28 років)
  Барранкілья, Колумбія
Зріст 174 см
Вага 71 кг
Громадянство Колумбія Колумбія
Позиція центральний нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Німеччина «Вердер»
Номер 19
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2015 Колумбія «Депортіво Калі» 26 (14)
2015–2017 Іспанія «Атлетіко» 0 (0)
2015–2016   Колумбія «Депортіво Калі» 20 (6)
2016–2017   Іспанія «Вільярреал» 17 (2)
2017–2021 Аргентина «Рівер Плейт» 62 (22)
2021– Німеччина «Айнтрахт» (Франкфурт) 63 (10)
2023–   Німеччина «Вердер» 15 (4)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2014–2015 Колумбія Колумбія U-20 15 (4)
2016 Колумбія Колумбія (ол.) 1 (0)
2019– Колумбія Колумбія 30 (5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 22 січня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 21 листопада 2023.

Клубна кар'єра

ред.

У дорослому футболі дебютував 2013 року виступами за команду клубу «Депортіво Калі», в якій провів три з половиною сезони, взявши участь у 46 матчах чемпіонату. У складі «Депортіво Калі» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,43 голу за гру першості. Останній рік грав за рідну команду на умовах оренди з іспанського «Атлетіко» (Мадрид), з яким у серпні 2015 року уклав шестирічний контракт.

Влітку 2016 року все ж перебрався до Іспанії, але дебютував у Ла-Лізі не в складі «Атлетіко», а за «Вільярреал», до якого був також відданий в оренду.

Влітку 2017 року, так й не дебютувавши за «Атлетіко», повернувся до Південної Америки, ставши гравцем аргентинського «Рівер Плейт». У своєму дебютному сезоні він допоміг клубу завоювати Кубок та Суперкубок Аргентини, а згодом допоміг команді здобути перемогу у Кубку Лібертадорес 2018 року, забивши три м'ячі, що дозволило їй стати учасником тогорічного Клубного чемпіонату світу. На цьому турнірі взяв участь в обох іграх південноамериканської команди, відзначившись дублем у програному в серії пенальті півфіналі проти еміратського «Аль-Айна» та реалізувавши пенальті у грі за третє місце проти японського «Касіма Антлерс» (перемога 4:0). Завдяки цьому з трьома забитими голами став найкращим бомбардиром турніру (разом з валлійцем Гаретом Бейлом з «Реал Мадрид»). Згодом отримав «бронзовий м'яч» як третій найкращий гравець змагання. У 2019 році він вдруге став володарем Кубка Аргентини, а в 2020 році Борре став найкращим бомбардиром чемпіонату Аргентини, забивши 12 голів.

5 липня 2021 року Борре повернувся до Європи, підписавши контракт із німецьким «Айнтрахтом» на правах вільного агента. Угода розрахована терміном до літа 2025 року[1]. 25 вересня в поєдинку проти «Кельна» Рафаель забив свій перший гол за «Айнтрахт»[2]. За підсумками сезону 2021/22 Борре виграв з «Айнтрахтом» Лігу Європи УЄФА, зігравши в тому числі і у фінальному матчі, де провів на полі усі 120 хвилин, забивши гол на 69 хвилині, а потім реалізувавши останній вирішальний післяматчевий пенальті[3][4].

Виступи за збірні

ред.

Протягом 2014—2015 років залучався до складу молодіжної збірної Колумбії, посівши друге місце на молодіжному чемпіонаті Південної Америки 2015 року в Уругваї . На турнірі він взяв участь у 7 матчах і у поєдинку проти перуанців та чилійців забив по голу. Влітку того ж року Борре взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу у Новій Зеландії. На турнірі він зіграв у 4 матчах і у поєдинку проти португальців Рафаель забив гол. Загалом на молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 4 голи.

2016 року провів одну гру за олімпійську збірну Колумбії.

7 вересня 2019 року в товариському матчі проти збірної Бразилії Борре дебютував за збірну Колумбії[5]. У 2021 році Рафаель у складі збірної взяв участь у Кубку Америки у Бразилії. На турнірі він зіграв у пяти матчах і став з командою бронзовим призером турніру.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.

Станом на 1 червня 2022 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2013   «Депортіво Калі» A 2 0 - - - - - - - - - 2 0
2014 A 7 3 КК 6 1 - - - - - - 13 4
2015 A 26 11 КК 5 5 - - - - - - 31 16
2016 A 11 6 КК 2 0 КЛ 3 0 - - - 16 6
Усього за «Депортіво Калі» 46 20 13 6 3 0 - - 62 26
2016–17   «Вільярреал» ПД 17 2 КІ 4 0 ЛЧ+ЛЄ 2[6]+7 0+2 - - - 30 4
2017–18   «Рівер Плейт» ПД 23 6 КА 5 2 КЛ 10 3 38 11
2018–19 ПД 19 4 КА 6 2 КЛ 11 3 КЧС 2 3 38 12
2019–20 ПД 20 12 КА+КЛ 2+8 0+2 КЛ 11 7 - - - 41 21
2021 ПД 0 0 КЛ 11 8 КЛ 4 0 - - - 15 8
Усього за «Рівер Плейт» 62 22 32 14 36 15 2 3 132 54
2021–22   «Айнтрахт» БЛ 31 8 КН 1 0 ЛЄ 13 4 - - - 45 12
Усього за кар'єру 156 52 50 20 52 19 2 3 260 96

Статистика виступів за збірну

ред.
Станом на 9 вересня 2021 року
 Статистика матчів і голів за збірну —   Колумбія

Титули і досягнення

ред.

Командні

ред.
«Депортіво Калі»: 2014
«Депортіво Калі»: 2015 А
«Рівер Плейт»: 2017, 2019
«Рівер Плейт»: 2017, 2019
«Рівер Плейт»: 2018
«Рівер Плейт»: 2019
«Айнтрахт»: 2021/22

Особисті

ред.

Примітки

ред.
  1. Borré joins the Eagles. Eintracht Frankfurt (англ.). Процитовано 21 травня 2022.
  2. Eintracht Frankfurt vs. FC Cologne - 25 September 2021 - Soccerway. int.soccerway.com. Процитовано 21 травня 2022.
  3. Rangers lose Europa final to Eintracht on penalties — через www.bbc.com.
  4. UEFA.com (18 травня 2022). Frankfurt 1-1 Rangers (aet, Frankfurt win 5-4 on penalties): Trapp seals shoot-out success. UEFA.com (англ.). Процитовано 19 травня 2022.
  5. Brazil vs. Colombia - Football Match Report - September 6, 2019 - ESPN. ESPN.com (англ.). Процитовано 21 травня 2022.
  6. У кваліфікаційному раунді.

Посилання

ред.