Відкрити головне меню

Тіа́гу Еміліа́ну да Сі́лва, відоміший як Тіагу Сілва (нар. 22 вересня, 1984, Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — бразильський футболіст, захисник збірної Бразилії та французького «ПСЖ».

Ф
Тіагу Сілва
20141118 1838 AUTBRA 4935.jpg
Особові дані
Повне ім'я порт. Thiago Emiliano da Silva
Народження 22 вересня 1984(1984-09-22) (34 роки)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 184 см
Вага 79 кг
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція Захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Франція «ПСЖ»
Номер 2
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2003–2004 Бразилія «Жувентуде» 28 (3)
2004–2005 Португалія «Порту» 0 (0)
2005–2006   Росія «Динамо» М 0 (0)
2006–2008 Бразилія «Флуміненсе» 81 (6)
2009–2012 Італія «Мілан» 93 (5)
2012– Франція «ПСЖ» 183 (9)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2008–2012 Бразилія Бразилія (ол.) 11 (0)
2008– Бразилія Бразилія 78 (6)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 3 червня 2019.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 3 червня 2019.

Зміст

Клубна кар'єраРедагувати

Ранні рокиРедагувати

У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за команду клубу «Жувентуде», в якій того року взяв участь у 28 матчах чемпіонату.

Зацікавив скаутів португальського «Порту» і 2004 року приєднався до цього клубу за 2,5 мільйони євро. Провівши 14 матчів за другу команду клубу з Порту, на початку 2005 року був відданий для отримання ігрової практики в оренду до московського «Динамо». Проте у московській команді так й не дебютував, оскільки під час медичного огляду в нього було діагностовано туберкульоз[1].

Після шестимісячного курсу лікування і ще півроку відновлення гравець, який збирався завершити кар'єру, отримав запрошення від свого колишнього тренера у «Жувентуде» Іво Вортманна приєднатися до його нової команди, «Флуміненсе». 14 січня 2006 року було оголошено про перехід Тіагу з «Порту» до цього бразильського клубу. За три роки у «Флуміненсе» став не лише ключовою фігурою в захисті команди, але й одним з найкращих оборонців чемпіонату Бразилії та трансферною ціллю провідних команд Європи.

«Мілан»Редагувати

Новим клубом гравця став італійський «Мілан», який сплатив за його перехід 10 мільйонів євро та уклав з ним чотирічний контракт наприкінці 2008 року. Тіагу не міг бути відразу заявлений за міланську команду і перші півроку в Італії лише тренувався та брав участь у контрольних матчах.

Проте із початком сезону 2009/10 сформував ефективний дует у центрі захисту з досвідченим Алессандро Нестою і відразу почав демонструвати надзвичайно високий рівень надійності гри в обороні і отримувати захоплені коментарі від тренерів, партнерів по команді та преси. За результатами сезону провідне італійське спортивне видання La Gazzetta dello Sport назвало Тіагу третім у рейтингу найкращих центральних захисників Серії A[2].

Наступного сезону став одним з важливих авторів тріумфу «Мілана» в національному чемпіонаті. Його особистий внесок у здобуття «скудетто» був високо оцінений усіма — уболівальниками, спортивними ЗМІ та колегами-футболістами. Дві третини вболівальників «Мілана» проголусовали саме за нього в опитуванні щодо «Гравця сезону» у клубі[3], La Gazzetta dello Sport визнала його Гравцем сезону в Серії A[4], він також став найкращим захисником сезону в італійському футболі за версіями італійської преси і гравців[5][6]. Наприкінці сезону бразилець уклав новий контракт з міланським клубом до червня 2016 року.

В сезоні 2011/12 був змушений пропустити декілька його відрізків через травми, які лише підкреслили його важливість для команди — з ним у складі «Мілан» здобував того сезону у середньому 2,37 очки за гру, а під час його відновлення від пожкоджень — лише 2,09 очки[7]. Попри пропущену частину сезону, а також програш «Мілана» у боротьбі за чемпіонство «Ювентусу», тогорічні виступи Тіагу були також високо оцінені, зокрема включенням до символічної збірної сезону Серії A, в якій він склав пару центральних захисників з лідером захисту туринського клубу Андреа Барцальї[8].

«Парі Сен-Жермен»Редагувати

Захисник, що з року в рік демонстрував стабільно високий рівень гри в одній з найсильніших футбольних ліг світу, викликав інтерес з боку найбагатших клубів. Найбільш предметну зацікавленість у послугах Сілви мав французький грант «Парі Сен-Жермен», чий спортивний директор бразилець Леонардо особливо наполягв на підписанні свого співвітчизника, з яким він встиг попрацювати протягом його першого сезону в «Мілані», очолюючи тренерський штаб італійської команди. Перша інформація про можливий перехід Сілви з «Мілана» до «ПСЖ» з'явилася у середині червня 2012 року і протягом наступного місяця то підтверджувалася, то спростовувался представниками обох клубів, доки 14 липня про трансфер не було оголошено офіційно. За неофіційними даними перехід Сілви до паризького клубу обійшовся останньому у 42 мільйони євро, що зробило бразильця найдорожчим захисником в історії футбольних трансферів.

Враховуючи статус новачка як «найсильнішого захисника світового футболу» (за визначенням менеджменту «ПСЖ»), його місце у стартовому складі парижан не піддавалося сумніву. Проте дебют у французькій команді був відтермінований травмою, яку гравець отримав ще до трансферу і яку продовжував заліковувати на початку свого першого сезону в ній. Врешті-решт дебютував за «Парі Сен-Жермен» 18 вересня 2012 року у грі групового етапу Ліги чемпіонів проти київського «Динамо» (перемога 4:1), в якій не лише успішно виконав оборонні функції, але й став автором другого голу у ворота киян.

Загалом від самого початку виступів у Франції почав виправдовувати видані при його переході аванси, регулярно отримуючи індивідуальні нагороди як найкращий гравець або найкращий захисник у різноманітних опитуваннях і рейтингах. Починаючи зі свого першого сезону у «ПСЖ», незмінно включається до символічної збірної сезону, що обирається Національним союзом професійних футболістів Франції. Після сезону 2016/17 став, разом з партнером по команді, італійським півзахисником Марко Верратті, першим, кого було включено до цієї символічної збірної уп'яте, до того ж поспіль. За результатами сезону 2017/18 пара гравців «ПСЖ» оновила своє досягнення, обравшись до цієї команди найкращих гравців Ліги 1 ушосте поспіль.

Виступи за збірніРедагувати

У складі олімпійської збірної Бразилії був учасником олімпійських футбольних турнірів 2008 і 2012 років, здобувши відповідно бронзові і срібні олімпійські нагороди.

Невдовзі після своєї першої Олімпіади, 12 жовтня 2008 року, дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії, вийшовши на заміну в другому таймі матчу відбору на чемпіонат світу 2010 року проти збірної Венесуели.

Згодом був включений до заявки бразильців для участі у фінальній частині ЧС-2010, проте залишився невикористаним запасним гравцем упродовж усієї турнірної дистанції, що тривала до поразки від нідерландців у чвертьфіналі.

Першим великим турніром для Сілви як гравця основного складу бразильської команди став Кубок Америки з футболу 2011, на якому він повністю провів на полі усі чотири матчі своєї збірної, яка не змогла подолати етап чвертьфіналів.

На домашньому для бразильців чемпіонаті світу 2014 року вже був не лише безумовним лідером оборони національної команди, але й її капітаном. Виводив господарів турніру на поле в усіх матчах групового етапу, на гру 1/8 фіналу та чвертьфінальну зустріч зі збірною Колумбії. В останній грі відкрив рахунок зустрічі, забивши гол, який врешті-решт допоміг його команді здобути перемогу з рахунком 2:1. Утім, у тій же зустрічі отримав попередження, яке стало для нього другим на мундіалі і, після відхилення апеляції, унеможливило його участь у півфінальній грі проти збірної Німеччини. Цей матч, програний з розгромним рахунком 1:7 бразильцями, які у попередніх п'яти матчах турніру пропустили чотири голи, став опосередкованим свідченням ролі, яку відігравав Сілва в оборонних побудовах команди. Згодом саме відсутність капітана команди неодноразово називалася серед основних причин такого сенсаційного результату гри[9][10][11]. Утім повернення Сілви до складу збірної не дозволило їй добитися позитивного результату в останній грі чемпіонату, якою для неї став матч за третє місце, що завершився поразкою 0:3 від збірної Нідерландів.

Наступного року був учасником Кубка Америки 2015 в Аргентині, де взяв участь у двох матчах групового етапу, зокрема відкривши рахунок у грі проти Венесуели (2:1), а також у чвертьфіналі проти Парагваю, в якому став опосередкованим винуватцем поразки бразильців у післяматчевих пенальті — після його гри рукою у власному карному майданчику було призначено пенальті, релізація якого дозволил суперникам зрівняти рахунок основного часу зустрічі (1:1).

У травні 2018 року був включений до заявки збірної Бразилії для участі у тогорічному чемпіонаті світу.

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2004   «Жувентуде» A 28 3 КБ 1 0 - - - - - - 29 3
2004-січ. 2005   «Порту Б» СЛ 14 0 - - - - - - - - - 14 0
2005   «Динамо» М ПЛ 0 0 - - - - - - - - - 0 0
2006   «Флуміненсе» ЛК+A 4+31 0 КБ 8 0 ПК 4 0 - - - 47 0
2007 ЛК+A 11+30 0+5 КБ 12 3 - - - - - - 53 8
2008 ЛК+A 14+20 3+1 - - - КЛ 12 2 - - - 46 6
Усього за «Флуміненсе» 29+81 3+6 20 3 16 2 - - 146 14
2009–10   «Мілан» A 33 2 КІ 0 0 ЛЧ 7 0 - - - 40 2
2010–11 A 33 1 КІ 3 0 ЛЧ 6 0 - - - 42 1
2011–12 A 27 2 КІ 2 0 ЛЧ 7 1 СІ 1 0 37 3
Усього за «Мілан» 93 5 5 0 20 1 1 0 119 6
2012–13   «ПСЖ» Л1 22 0 КФ+КЛ 1+2 0+1 ЛЧ 9 2 - - - 34 3
2013–14 Л1 28 3 КФ+КЛ 2+4 0 ЛЧ 7 0 СФ 1 0 42 3
2014–15 Л1 26 1 КФ+КЛ 5+3 0 ЛЧ 6 1 СФ 0 0 40 2
2015–16 Л1 30 1 КФ+КЛ 4+2 0 ЛЧ 9 0 СФ 1 0 46 1
2016–17 Л1 27 3 КФ+КЛ 3+3 1+2 ЛЧ 7 0 СФ 0 0 40 6
2017–18 Л1 24 1 КФ+КЛ 3+2 0+0 ЛЧ 6 0 СФ 1 0 36 0
2018–19 Л1 25 0 КФ+КЛ 4+2 0+0 ЛЧ 7 0 СФ 1 0 39 0
Усього за «ПСЖ» 183 9 40 4 51 3 4 0 277 15
Усього за кар'єру 427 25 65 7 87 6 5 0 584 39

Статистика виступів за збірнуРедагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —   Бразилія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
12-10-2008 Сан-Крістобаль Венесуела   0 – 4   Бразилія Відбір до ЧС 2010 -   46'
15-10-2008 Ріо-де-Жанейро Бразилія   0 – 0   Колумбія Відбір до ЧС 2010 -   66'
19-11-2008 Гама Бразилія   6 – 2   Португалія товариський матч -
10-02-2009 Лондон Бразилія   2 – 0   Італія товариський матч -   78'
14-11-2009 Доха Бразилія   1 – 0   Англія товариський матч -
17-11-2009 Маскат Оман   0 – 2   Бразилія товариський матч -
02-06-2010 Хараре Зімбабве   0 – 3   Бразилія товариський матч -
10-08-2010 Іст-Ратерфорд США   0 – 2   Бразилія товариський матч -
07-10-2010 Абу-Дабі Бразилія   3 – 0   Іран товариський матч -   79'
11-10-2010 Дербі Бразилія   2 – 0   Україна товариський матч -
17-11-2010 Доха Аргентина   1 – 0   Бразилія товариський матч -
09-02-2011 Сен-Дені Франція   1 – 0   Бразилія товариський матч -
27-03-2011 Лондон Бразилія   2 – 0   Шотландія товариський матч -
04-06-2011 Гоянія Бразилія   0 – 0   Нідерланди товариський матч -
03-07-2011 Ла-Плата (місто) Бразилія   0 – 0   Венесуела Копа Америка 2011 - 1-й етап -   37'
09-07-2011 Кордова Бразилія   2 – 2   Парагвай Копа Америка 2011 - 1-й етап -
13-07-2011 Кордова Бразилія   4 – 2   Еквадор Копа Америка 2011 - 1-й етап -
17-07-2011 Ла-Плата (місто) Бразилія   0 – 0 д.ч.
(0-2 п.п.)
  Парагвай Копа Америка 2011 - чвертьфінал -
10-08-2011 Штутгарт Німеччина   3 – 2   Бразилія товариський матч -
05-09-2011 Лондон Бразилія   1 – 0   Гана товариський матч -
07-10-2011 Сан-Хосе Коста-Рика   0 – 1   Бразилія товариський матч -
11-10-2011 Торреон Мексика   1 – 2   Бразилія товариський матч -
10-11-2011 Лібревіль Габон   0 – 2   Бразилія товариський матч -   86'
14-11-2011 Ер-Райян (муніципалітет) Бразилія   2 – 0   Єгипет товариський матч - кап.
28-02-2012 Санкт-Галлен Боснія і Герцеговина   1 – 2   Бразилія товариський матч - кап.
26-05-2012 Гамбург Бразилія   3 – 1   Данія товариський матч - кап.
30-05-2012 Іст-Ратерфорд США   1 – 4   Бразилія товариський матч 1 кап.
03-06-2012 Арлінгтон Бразилія   0 – 2   Мексика товариський матч - кап.   68'
15-08-2012 Стокгольм Швеція   0 – 3   Бразилія товариський матч - кап.   40'
11-10-2012 Мальме Бразилія   6 – 0   Ірак товариський матч - кап.
16-10-2012 Вроцлав Японія   0 – 4   Бразилія товариський матч - кап.
14-11-2012 Іст-Ратерфорд Бразилія   1 – 1   Колумбія товариський матч - кап.
25-03-2013 Лондон Бразилія   1 – 1   Росія товариський матч - кап.
02-06-2013 Ріо-де-Жанейро Бразилія   2 – 2   Англія товариський матч - кап.
09-06-2013 Порту-Алегрі Бразилія   3 – 0   Франція товариський матч - кап.
15-06-2013 Бразиліа Бразилія   3 – 0   Японія Кубок Конфедерацій - кап.
19-06-2013 Форталеза Бразилія   2 – 0   Мексика Кубок Конфедерацій - кап.   44'
22-06-2013 Салвадор (Бразилія) Італія   2 – 4   Бразилія Кубок Конфедерацій - кап.
26-06-2013 Белу-Оризонті Бразилія   2 – 1   Уругвай Кубок Конфедерацій - кап.
30-06-2013 Ріо-де-Жанейро Бразилія   3 – 0   Іспанія Кубок Конфедерацій - кап.
14-08-2013 Базель Швейцарія   1 – 0   Бразилія товариський матч - кап.
07-09-2013 Бразиліа Бразилія   6 – 0   Австралія товариський матч - кап.
10-09-2013 Фоксборо (Массачусетс) Бразилія   3 – 1   Португалія товариський матч 1 кап.
19-11-2013 Торонто Бразилія   2 – 1   Чилі товариський матч - кап.   74'
05-03-2014 Йоганнесбург ПАР   0 – 5   Бразилія товариський матч - кап.
06-06-2014 Сан-Паулу Бразилія   1 – 0   Сербія товариський матч - кап.
12-06-2014 Сан-Паулу Бразилія   3 – 1   Хорватія ЧС 2014 - 1-й етап - кап.
17-06-2014 Форталеза Бразилія   0 – 0   Мексика ЧС 2014 - 1-й етап - кап.   79'
23-06-2014 Бразиліа Камерун   1 – 4   Бразилія ЧС 2014 - 1-й етап - кап.
28-06-2014 Белу-Оризонті Бразилія   1 – 1 д.ч.
(3-2 п.п.)
  Чилі ЧС 2014 - 1/8 фіналу - кап.
04-07-2014 Форталеза Бразилія   2 – 1   Колумбія ЧС 2014 - чвертьфінал 1 кап.   64'
12-07-2014 Бразиліа Бразилія   0 – 3   Нідерланди ЧС 2014 - матч за 3-тє місце - кап.   2'
18-11-2014 Відень Австрія   1 – 2   Бразилія товариський матч -   28'
26-03-2015 Сен-Дені Франція   1 – 3   Бразилія товариський матч -
29-03-2015 Лондон Бразилія   1 – 0   Чилі товариський матч -   19'
10-06-2015 Порту-Алегрі Бразилія   1 – 0   Гондурас товариський матч -   46'
17-06-2015 Сантьяго Бразилія   0 – 1   Колумбія Копа Америка 2015 - 1-й етап -
21-06-2015 Сантьяго Бразилія   2 – 1   Венесуела Копа Америка 2015 - 1-й етап 1   83'
27-06-2015 Консепсьйон Бразилія   1 – 1
(3–4 п.п.)
  Парагвай Копа Америка 2015 - чвертьфінал -
11-11-2016 Белу-Оризонті Бразилія   3 – 0   Аргентина Відбір до ЧС 2018 -   87'
28-3-2017 Сан-Паулу Бразилія   3 – 0   Парагвай Відбір до ЧС 2018 -   46'
9-06-2017 Мельбурн Бразилія   0 – 1   Аргентина товариський матч -
13-6-2017 Мельбурн Австралія   0 – 4   Бразилія товариський матч 1   78'
31-8-2017 Порту-Алегрі Бразилія   2 – 0   Еквадор Відбір до ЧС 2018 -   46'
5-10-2017 Ла-Пас Болівія   0 – 0   Бразилія Відбір до ЧС 2018 -   29'
10-11-2017 Лілль Японія   1 – 3   Бразилія товариський матч -
23-3-2018 Москва Росія   0 – 3   Бразилія товариський матч - кап.
27-3-2018 Берлін Німеччина   0 – 1   Бразилія товариський матч -
3-06-2018 Ліверпуль Бразилія   2 – 0   Хорватія товариський матч -
10-06-2018 Відень Австрія   0 – 3   Бразилія товариський матч -
17-06-2018 Ростов-на-Дону Бразилія   1 – 1   Швейцарія ЧС 2018 - 1-й етап -
22-06-2018 Санкт-Петербург Бразилія   2 – 0   Коста-Рика ЧС 2018 - 1-й етап - кап.
27-06-2018 Москва Сербія   0 – 2   Бразилія ЧС 2018 - 1-й етап 1
2-07-2018 Самара Бразилія   2 – 0   Мексика ЧС 2018 - 1/8 фіналу - кап.
6-07-2018 Казань Бразилія   1 – 2   Бельгія ЧС 2018 - чвертьфінал -
8-09-2018 Іст-Ратерфорд США   0 – 2   Бразилія товариський матч -   80'
26-03-2019 Прага Чехія   1 – 3   Бразилія товариський матч -
Усього Матчів 78 Голів 6

ДосягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Thiago Silva: Brazil Captain and TB Survivor. 13 червня 2014. Процитовано 30 травня 2018.  (англ.)
  2. Milito, il Principe Sorpresa Yepes. 18 травня 2010. Процитовано 30 травня 2018.  (італ.)
  3. Who is AC Milan’s Player of the Season?. 10 травня 2011. Процитовано 30 травня 2014.  (італ.)
  4. IL MURO Thiago Silva Il professore ha rianimato la difesa super. 8 травня 2011. Процитовано 30 травня 2014.  (італ.)
  5. THIAGO SILVA WINS ARMANDO PICCHI AWARD. 15 квітня 2011. Процитовано 30 травня 2014.  (англ.)
  6. Oscar del Calcio Awards 2011 Winners. 24 січня 2012. Процитовано 30 травня 2014.  (англ.)
  7. Serie A Team of the Season 2011-12. 15 травня 2012. Процитовано 30 травня 2014.  (англ.)
  8. Gran Gala del Calcio 2012 – Winners. 28 січня 2013. Процитовано 30 травня 2014.  (англ.)
  9. Brazil's defense falls apart without Thiago Silva. 8 липня 2014. Процитовано 30 травня 2014.  (англ.)
  10. David Luiz Must Be Held Accountable for Brazil's Embarrassing World Cup Defeat. 8 липня 2014. Процитовано 30 травня 2014.  (англ.)
  11. Brazil can't adapt without Thiago Silva. 8 липня 2014. Процитовано 30 травня 2014.  (англ.)

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тіагу Сілва