Відкрити головне меню

Клубний чемпіонат світу з футболу 2000 року — перший клубний чемпіонат світу, що проходив у Бразилії з 5 по 14 січня 2000 року. У розіграші взяли участь вісім команд. Вони були розподілені по двох групах з подальшим фіналом і матчем за третє місце. Одна група проводила свої матчі у Сан-Паулу на стадіоні «Морумбі», інша — в Ріо-де-Жанейро на «Маракані», де пройшли і обидва заключні поєдинки. Командам було дозволено заявити по 23 гравця.

Клубний чемпіонат світу з футболу 2000
Campeonato Mundial de Clubes da FIFA Brasil 2000
Деталі турніру
Господар Бразилія Бразилія
Дата 5 — 14 січня 2000 року
Кількість команд (з 6 конфедерацій)
Стадіони 2
Призери
Переможець Gold medal blank.svg Бразилія «Корінтіанс» (1-й титул)
Фіналіст Silver medal blank.svg Бразилія «Васко да Гама»
3-є місце Bronze medal blank.svg Мексика «Некакса»
4-е місце Іспанія «Реал Мадрид»
Статистика турніру
Матчів зіграно 14
Голів забито 43 (3.07 за матч)
Глядачів 514 000 (36 714 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Бразилія Ромаріо
Франція Ніколя Анелька
(по 3 голи)
Найкращий гравець Бразилія Еділсон
2001

Два представники країни господарки «Корінтіанс» та «Васко да Гама» виграли свої групи і зустрілись у фіналі, де перемогу святкував у серії пенальті клуб із Сан-Паулу.

Зміст

Перед турніромРедагувати

Відбір учасниківРедагувати

Склад учасників формувався наступним чином: по одному представнику від кожної з шести конфедерацій, «Реал Мадрид» як переможець Міжконтинентального кубка 1998 року (таким чином цей турнір як би інтегрувався в клубний чемпіонат світу) і найкращий клуб країни-організатора.

Коли приймалося рішення про те, хто візьме участь у чемпіонаті як найкращий клуб Бразилії, ще не було ясно, як складеться хід боротьби в національній першості 1999 року, тому путівка була віддана чемпіону 1998 року «Корінтіанс». У грудні 1999 року він знову виграв чемпіонат, підтвердивши тим самим своє право на участь у клубному чемпіонаті світу. В підсумку «Корінтіанс» став і переможцем мундіалю.

Що стосується інших місць, то вони, як правило, віддавалися діючим переможцям кубків чемпіонів. Тільки Південна Америка чомусь вирішила делегувати клуб «Васко да Гама», який виграв Кубок Лібертадорес у 1998 році. «Палмейрас», який виграв цей турнір в 1999 році, з невідомих причин був позбавлений права взяти участь у чемпіонаті світу.

Океанія залишалася єдиним регіоном, де не проводився кубок чемпіонів. З метою визначення свого представника на світовому форумі Конфедерація футболу Океанії прийняла рішення провести перший розіграш Кубка чемпіонів Океанії у вересні-жовтні 1999 року на Фіджі. Організований нашвидкуруч турнір супроводжувався безліччю негараздів і скандалів. Всього за тиждень до його початку було змінено кількість учасників (з 8 до 9) і перекроєний весь календар. У фіналі австралійський «Саут-Мельбурн» без зусиль розправився з місцевим клубом «Наді». Єдиним суперником, з яким австралійцям довелося поборотися на шляху до фіналу, став клуб з Соломонових Островів «Малайта Іглз» (австралійці виграли 2:1 тільки за рахунок двох голів, забитих в останні п'ять хвилин матчу).

Оригінальне рішення ухвалила Азіатська конфедерація футболу. На чемпіонат світу поїхав не переможець кубка чемпіонів, а володар Суперкубка і Кубку кубків Азії «Аль-Наср». Велику роль в успіху «Аль-Насра» зіграв болгарський легіонер Христо Стоїчков, якого клуб за 200 тис. доларів орендував у 1998 році на два тижні. Футболісту належало взяти участь лише в трьох матчах: двох півфіналах і фіналі Кубка кубків. Але саме він забив переможний рік у ворота південнокорейського клубу «Самсунг Блювінгз» у фіналі. Спеціально для участі у чемпіонаті світу клуб хотів запросити Ромаріо, однак переговори не увінчалися успіхом, і бразильський футболіст взяв участь у змаганні в складі «Васко да Гами».

Проблеми європейських клубівРедагувати

Обидва європейських клуби прибули до Бразилії не в найкращому стані. «Реал» показував в національному чемпіонаті надзвичайно погані результати. У результаті сталася зміна тренера: валлійця Джона Тошака змінив Вісенте Дель Боске, який приїхав на клубний чемпіонат світу в ролі виконувача обов'язків головного тренера. У своєму останньому матчі перед турніром «Реал» зазнав розгромної поразки від «Сарагоси» на своєму полі «Сантьяго Бернабеу» 1:5 вже при Дель Боске.

У 1999 році «Манчестер Юнайтед» виграв безліч турнірів. Для того, аби взяти участь у цьому змаганні команда відмовилася від боротьби за Кубок Англії, чим викликала невдоволення серед вболівальників, для яких національний трофей значив набагато більше. Це призвело до падіння популярності президента клубу Мартіна Едвардса та його подальшої відставки.

УчасникиРедагувати

Призовий фондРедагувати

  • За перше місце — 6 млн доларів.
  • За друге місце — 5 млн доларів.
  • За третє місце — 4 млн доларів.
  • За четверте місце — 3 млн доларів.
  • За місця з п'ятого по восьме — за 2,5 млн доларів.

СтадіониРедагувати

Ріо-де-Жанейро
Місця проведення турніру
«Маракана»
Місткість: 100.000
 
Сан-Пауло
«Морумбі»
Місткість: 80.000
 

СкладиРедагувати

Кожна команда могла заявити по 23 футболісти, (три з яких мають бути воротарями), принаймні за 10 днів до початку турніру. Всі гравці отримали номери від 1 до 23, незалежно від їх стандартного номера в команді. Спочатку заявити можна було лише гравців, що виступали за свої клуби до 15 листопада 1999 року, однак згодом ця дата була посунута до 20 грудня[2].

СуддіРедагувати

Нижче представлений список суддів та помічників суддів, призначених на матчі турніру[3]:

Конфедерація Арбітр Асистент
АФК   Саад Мане   Сергій Уфімцев
КАФ   Дауда Ндоє   Алі Томусанг
КОНКАКАФ   Вільям Маттус   Хасіб Мохаммед
КОНМЕБОЛ   Орасіо Елісондо
  Оскар Руїс
  Мігель Г'якомуцці
  Фернандо Кресці
ОФК   Дерек Рагг   Лаветала Сюамое
УЄФА   Стефано Браскі
  Дік Йол
  Йенс Ларсен
  Яцек Поцігель

ТурнірРедагувати

Груповий етапРедагувати

Група АРедагувати

Клуб І В Н П ГЗ ГП РГ О
  Корінтіанс 3 2 1 0 6 2 +4 7
  Реал Мадрид 3 2 1 0 8 5 +3 7
  Аль-Наср 3 1 0 2 5 8 −3 3
  Раджа 3 0 0 3 5 9 −4 0

05/01/2000
21:15
  Корінтіанс 2 – 0   Раджа
(Звіт)
Морумбі, Сан-Паулу
Глядачів: 23,000
Суддя: Стефано Браскі (Італія)

07/01/2000
18:45
  Реал Мадрид 2 – 2   Корінтіанс
(Звіт)
Еділсон   29'   63'
Морумбі, Сан-Паулу
Глядачів: 55,000
Суддя: Вільям Маттус (Коста-Рика)



10/01/2000
21:15
  Аль-Наср 0 – 2   Корінтіанс
(Звіт)
Морумбі, Сан-Паулу
Глядачів: 31,000
Суддя: Дік Йол (Нідерланди)

Група БРедагувати

Клуб І В Н П ГЗ ГП РГ О
  Васко да Гама 3 3 0 0 7 2 +5 9
  Некакса 3 1 1 1 5 4 +1 4
  Манчестер Юнайтед 3 1 1 1 4 4 0 4
  Саут-Мельбурн 3 0 0 3 1 7 −6 0

06/01/2000
20:45
  Васко да Гама 2 – 0   Саут-Мельбурн
(Звіт)
Маракана, Ріо-де-Жанейро
Глядачів: 66,000
Суддя: Дік Йол (Нідерланди)




Матч за 3-е місцеРедагувати

    Пенальті  
Самюель Ето'о  
Іван Ельгера  
Стів Макманаман  
Фернандо Морієнтес  
Хав'єр Дорадо  
3 – 4   Серхіо Васкес
  Сальвадор Кабрера
  Луїс Ернесто Перес
  Алекс Агінага
  Агустін Дельгадо
 

ФіналРедагувати

    Пенальті  
Ромаріо  
Алекс Олівейра  
Жілберту  
Віола  
Едмундо  
3 – 4   Фредді Рінкон
  Фернандо Бая
  Луїзао
  Еду Гаспар
  Марселіньйо Каріока
 

Статистика турніруРедагувати

Положення командРедагувати

Поз. Команда І В Н П ГЗ ДП РГ О
1   Корінтіанс 4 2 2 0 6 2 +4 8
2   Васко да Гама 4 3 1 0 7 2 +5 10
3   Некакса 4 1 2 1 6 5 +1 5
4   Реал Мадрид 4 2 2 0 9 6 +3 8
5   Манчестер Юнайтед 3 1 1 1 4 4 0 4
6   Аль-Наср 3 1 0 2 5 8 −3 3
7   Раджа 3 0 0 3 5 9 −4 0
8   Саут-Мельбурн 3 0 0 3 1 7 −6 0

Примітка: Матчі, що завершилися в додатковий час, вважаються як перемоги або поразки, тоді як матчі, що завершилися післяматчовими пенальті, вважаються як нічиї.

НагородиРедагувати

Золотий м'яч Срібний м'яч Бронзовий м'яч
  Еділсон
(«Корінтіанс»)
  Едмундо
(«Васко да Гама»)
  Ромаріо
(«Васко да Гама»)
Приз за чесну гру
  «Аль-Наср»

ПриміткиРедагувати

  1. З 2003 року команда представляє місто Аґуаскальєнтес
  2. News. P Gasston. Архів оригіналу за 3 квітень 2016. Процитовано 28 April 2015. 
  3. Officials. FIFA. с. 33. Процитовано 28 April 2015. 

ПосиланняРедагувати