Катеринівка (селище)
Катеринівка (до 2016 року — Ювілейне) — селище в Україні, у Луганській міській громаді Луганського району Луганської області. З 2014 року є окупованим.
селище Катеринівка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Луганська область | ||
Район | Луганський район | ||
Тер. громада | Луганська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA44060010030086858 | ||
Основні дані | |||
Засновано | 1955 | ||
Статус | із 2024 року | ||
Площа | 2,83 км² | ||
Населення | ▲16 948 (01.01.2011)[1] | ||
Густота | 5988 осіб/км²; | ||
Поштовий індекс | 91493 | ||
Телефонний код | +380 642 | ||
Географічні координати | 48°33′11″ пн. ш. 39°10′27″ сх. д.H G O | ||
Висота над рівнем моря | 84 м
| ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | Луганськ | ||
До станції: | 8 км | ||
До райцентру: | |||
- автошляхами: | 12,2 км | ||
До обл. центру: | |||
- автошляхами: | 12,2 км | ||
Селищна влада | |||
Карта | |||
Катеринівка у Вікісховищі |
Загальні відомості
ред.Населення 13 600 меш. (1984), 15 830 меш. (2001), 16 948 (2014). Селище належить до міста Луганська та знаходиться на відстані менше 1 км на захід. У Ювілейному знаходиться одне з луганських тролейбусних депо (селище сполучається з центральною частиною міста тролейбусом № 57), Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка, школи № 53 і 54, ліцей № 3 та своя інфраструктура. Більшість мешканців селища працюють на шахті чи в центральній частині міста Луганськ. У селищі працює Групова збагачувальна фабрика “Луганська”.
Історія
ред.Цей розділ не містить посилань на джерела. (листопад 2017) |
Війна на сході України
ред.Повідомлялося, що 19 липня 2014 року збройні сили України — регулярні частини та добровольчі батальйони — зайняли селище Ювілейне та встановили в центрі селища державний прапор України. За іншими даними, українські сили до Ювілейного не увійшли, а зайняли Веселу Тарасівку, що на заході від Ювілейного, та вели обстріл селища, позбавивши таким чином загони ЛНР прямого транспортного сполучення з містами Перевальськ та Донецьк. Повідомлялось, що 20 липня терористи застрелили оперуповноваженого райвідділу міліції майора Татаренка Тараса Валерійовича.
26 липня з'явилася уточнююча інформація, що селище Ювілейне не знаходиться під контролем підрозділів ЗСУ або добробатів. Внаслідок обстрілів селища загинули місцеві мешканці — повідомив журналіст Всеволод Філімоненко; за його словами, близько 11-ї години терористи провели обстріл селища, артилерійський вогонь вівся з копра шахти Мащенська: «біля магазину „АТБ“ багато вбитих і поранених місцевих жителів. Прибула швидка, але терористи не дають медиками забрати поранених і тіла загиблих, оскільки спочатку бойовики чекають приїзду знімальної групи каналу „Росія 24“». За словами працівників місцевої швидкої допомоги (у селищі знаходиться станція швидкої допомоги), які кожен день виїжджали на виклики до поранених та на огляд та підтвердження смерті загиблих, обстріли тривали понад 40 днів поспіль без жодного дня без обстрілів (весь цей час ЗСУ жодного разу до селища не входили), у наслідок чого ушкоджено багато інфраструктурних будівель та багатоповерхових будинків, вбито та поранено декілька мешканців селища.[джерело?]
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 12758 | 80.59% |
українська | 2990 | 18.89% |
білоруська | 31 | 0.20% |
вірменська | 14 | 0.09% |
польська | 7 | 0.04% |
румунська | 4 | 0.03% |
грецька | 2 | 0.01% |
інші/не вказали | 24 | 0.15% |
Усього | 15830 | 100% |
Примітки
ред.Посилання
ред.- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Сили АТО взяли під контроль селище Ювілейне. На околицях Луганська майорить український прапор [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Терористи знову взяли під контроль Ювілейне та почали геноцид місцевих мешканців, — ЗМІ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Татаренко Тарас Валерійович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]