Зарицька Катерина Миронівна
Катерина Миронівна Зарицька гербу Новина[2][3] (псевдо: «Монета»; 3 листопада 1914, Коломия — 29 серпня 1986, Волочиськ, Хмельницька область, УРСР) — член ОУН, зв'язкова Романа Шухевича, організатор і керівник Українського Червоного Хреста, дружина Михайла Сороки, дочка видатного математика Мирона Зарицького, мати художника Богдана Сороки.
| Катерина Зарицька | |
|---|---|
 Катерина Зарицька | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
3 листопада 1914 м. Коломия, нині Івано-Франківська область, Україна |
| Смерть |
29 серпня 1986 (71 рік) м. Волочиськ, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | |
| Alma Mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Псевдо | «Орися», «Калина», «Монета», «Легенда» |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Українська держава (1941) |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
 Зарицька Катерина Миронівна у Вікісховищі | |
ЖиттєписРедагувати
Народилася 3 листопада 1914 року в Коломиї (окупована Російською імперією Галичина, за російським адмінподілом місто входило у склад Галицько-Буковинського генерал-губернаторства, нині Івано-Франківської області, Україна). Батько — український учений-математик та педагог Мирон Зарицький. Мати Володимира Зарицька (Зафійовська).
У 1915—1919 роках проживала в Новому Селі поблизу Підволочиська. У 1924—1926 роках навчалася в гімназії в Тернополі, з 1926-го — у приватній гімназії сестер Василіянок у Львові (тепер лінгвістична гімназія), яку закінчила в 1932 році.[4] Згодом здобула диплом інженера геодезії у Львівській політехніці.
З 1930 року — діячка ОУН. Протягом 1931—1932 років входила до дівочої бойово-розвідувальної п'ятірки під керівництвом Марії Кос. До її складу входили також Дарія Гнатківська, Віра Свєнціцька та Олена Недзвєцька.
У 1935—1936 роках була заарештована й засуджена на Варшавському процесі до 8-ми років ув'язнення, однак апеляційний суд скоротив термін до 6-ти років, а на підставі амністії термін зменшено до 4-х. Згодом засуджена на Львівському процесі до 5-ти років тюрми, однак термін був скорочений на підставі амністії до 2,5 років.
Вийшла на волю в грудні 1938 року. 5 листопада 1939 року взяла шлюб у Соборі святого Юра з Михайлом Сорокою. У березні 1940 р. їх обох арештувало НКВС.
З березня 1940 року до червня 1941 року Катерина провела у в'язниці НКВС «Бригідки» у Львові, де народила сина Богдана.
Протягом 1941—1943 років — крайова провідниця жіночої мережі ОУН, з 1943 організаторка й керівниця Українського Червоного Хреста. З 1945 до 1947 року — зв'язкова Головного Командира УПА Романа Шухевича, працювала також у відділі пропаганди ОУН. 21 вересня 1947 року заарештована органами НКВС у Ходорові[5] та засуджена до 25-ти років ув'язнення.
Перебувала у Верхньоуральській та Владимирській тюрмах, у 1969 році переведена до табору суворого режиму в Мордовії[4]. Вийшла на волю 21 (22) вересня 1972 року із забороною проживати в Західній Україні. В зв'язку з цим поселилась у м. Волочиськ Хмельницької області.
Померла 29 серпня 1986 року. Перепохована на Личаківському цвинтарі. У вересні 1991 р., коли з Сибіру привезли останки чоловіка Михайла Сороки, останки Катерини Зарицької перепоховали в їхній спільній могилі.
З червня 2022 року її іменем названа вулиця у місті Волочиськ.
НагородиРедагувати
- Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/45 від 25.04.1945 р. референт УЧХ крайового проводу ОУН ЗУЗ Катерина Зарицька — «Калина» нагороджена Срібним хрестом заслуги УПА.
Вшанування пам'ятіРедагувати
- У місті Львові є курінь ч. 30 ім. Катрусі Зарицької. Заснований 26 березня 1995 року ст. пл. Лесею Онишко (зв'язкова) та гурточками «Мангусти», «Фіалки», «Хом'ячки» та «Проліски».
- На честь українського математика Мирона Зарицького та його дочки Катерини в 1991 році названа вулиця Зарицьких у Галицькому районі Львова (до 1991 р. — вул. Воровського); родина Зарицьких мешкала на цій вулиці в будинку № 27.[6]
- 14 жовтня 2017 р. від імені Координаційної ради з ушанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у Львові Срібний хрест заслуги УПА (№ 007) переданий Любі Сороці, невістці Катерини фон Зарицької-Сороки — «Калини».
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Личаківський некрополь — С. 365.
- ↑ Возняк Григорій, Осадча Олена, Сорока Люба.Мирон Зарицький — поет математичних формул [Архівовано 4 квітня 2017 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2009. — С. 5. — ISBN 978-966-10-0536-4.
- ↑ Богдан Сорока I. Родина. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
- ↑ а б Мельничук Б., Уніят В. Зарицька Катерина Миронівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 622. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Роман Шухевич — навічно з нами!. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
- ↑ Зарицьких вул. [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт «Прадідівська слава. Українські пам'ятки»
ДжерелаРедагувати
- Бондарук Л. Михайло Сорока. — Дрогобич : Відродження, 2001.
- Мельник І. Сторіччя Катерини Зарицької [Архівовано 30 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2014. — 3 литсопада.
- Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
- Онишко Л. В. Зарицька Катерина Миронівна [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.
ПосиланняРедагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Зарицька Катерина Миронівна |
- Катерина Зарицька // Портал «Таємна січ — Кампот» [Архівовано 26 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Катерина Зарицька // Бандерівець
- Трагічне кохання Катерини Зарицької та Михайла Сороки [Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.] // UaModna, 16 червня 2015
- Катерина Зарицька: про персональну зв'язкову Романа Шухевича у програмі «Ген українців» • 30 студія [Архівовано 9 жовтня 2021 у Wayback Machine.]