Карпатський економічний район

Карпатський економічний район
Розташування
Основні дані
Площа: 56,6 тис. км²
Населення: 6.12 млн.
Області: ·
  1. Закарпатська область
  2. Івано-Франківська область
  3. Львівська область
  4. Чернівецька область
Рельєф: Подільська височина, гори Карпати, Закарпатська низовина, Волинська височина, Прикарпатська височина
Клімат: помірно континентальний
Ґрунти: буроземні
Річки: Дністер, Прут, Стрий, Тиса, Західний Буг
Природні ресурси: найбагатший на водні та лісові ресурси район. Корисні копалини: нафта, газ, кам'яне вугілля, буре вугілля, сланці, поліметалічні руди, ртутні руди, алюміній, сірка, калійні солі, кухонна сіль, озокерит, золото, глина, вапняки, гіпс, кварцові піски, доломіти, мармур, мінеральні води.
Міста: Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород, Коломия, Мукачеве, Дрогобич
Проблеми: Головними проблемами сучасного розвитку Карпатського економічного району є зниження обсягів промислового виробництва , і як наслідок , високий рівень безробіття.

Серйозною проблемою є також стан довкілля. Останнім часом тут часто повторюються природні й техногенні аварії. За наявності інвестицій Карпатський економічний район може розвивати машинобудування та трудомісткі виробництва. Перспективним напрямком використання прикордонних територій є створення своєрідних економічних Єврорегіонів у Закарпатській, Львівській, і Чернівецькій областях. Перспективною галуззю в районі є рекреаційна , а тому залучення інвестицій може перетворити район у потужний регіон міжнародного туризму.


Карпа́тський економі́чний райо́н — розташований на заході України. До складу входять

Площа району становить 56,6 тис. км² (9,4 % території країни), з них Львівська область займає 21,8 тис. км², Івано-Франківська — 13,9 тис. км², Закарпатська — 12,8 тис. км², Чернівецька — 8,1 тис. км²

Карпатський район межує з Польщею, Румунією, Молдовою, Угорщиною і Словаччиною, що зумовлює вигідність його географічного положення. Зв'язки з західними сусідами простежуються як на виробничому рівні, так і в сфері культури, в особливостях національного складу району. Територією району проходять найважливіші транспортні шляхи.

ГеографіяРедагувати

Він забезпечений найрізноманітнішими природними ресурсами:

  • водними (найчисельніші і найменше забруднені, вони використовуються в основному для отримання гідроенергії на невеликих електростанціях, для потреб промисловості і комунального водопостачання),
  • лісовими (лісистість економічного району найвища в Україні),
  • мінеральними (нафта, газ, кам'яне і буре вугілля, калійні солі, торф, ртуть,самородна сірка, фосфорити, будівельний камінь (мармур, базальт), озокерит та ін.),
  • земельними (земельний фонд має найнижчі показники рівня сільськогосподарської освоєності, розораності та родючості ґрунтів).

Родовища деяких копалин наявні тільки тут і мають виняткову цінність для країни.

ПромисловістьРедагувати

Сільське господарствоРедагувати

Сільське господарство Карпатського соціально-економічного району спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, м'ясо-молочному і м'ясо-вовняному тваринництві. Серед зернових найбільше значення мають озима пшениця, ячмінь, кукурудза, вирощують також жито, овес, гречку, із зернобобових – сою, горох, вику та ін. Провідна технічна культура в подільській частині району – цукрові буряки, у передкарпатській – льон. Вирощують картоплю переважно у домашніх та підсобних господарствах. Важливими галузями сільськогосподарського виробництва у районі стало садівництво, виноградарство. Найбільша їх площа у Закарпатській і Чернівецькій областях. Тваринництво має такі основні напрямки – молочно-м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво, у гірській частині району розвинуте вівчарство м'ясо-вовняного напрямку. В Карпатах широкого розвитку набуло бджільництво, а показники продуктивності ставкового рибництва - одні з найвищих серед регіонів України.


ТранспортРедагувати

Провідні види транспорту: залізничний, автомобільний, трубопровідний. Густота залізниць і автошляхів є однією з найвищих в Україні. Найбільші залізничні вузли: Львів, Чоп, Стрий, Красне. У Львові,Чернівцях та Івано-Франківську є аеропорти. Через район проходить низка магістральних нафто- і газо- проводів з Росії до країн Європи. Є нафтопровід Одеса — Броди.

ДемографіяРедагувати

  • Населення краю становить за даними останнього перепису - 6 089,5 тис. осіб (Львівщина - 2 605,96; Івано-Франківщина - 1 406,13; Закарпаття - 1 254,61; Буковина - 919,03).
  • Співвідношення міського/сільського населення - 2 948,8/3 237,0 (Львівщина - 1 534,0/1 072,0; Івано-Франківщина - 586,1/820,0; Закарпаття - 460,4/794,2; Буковина - 368,3/550,8).
  • Територія - 56 600 км² (Львівщина - 21 800 км²; Івано-Франківщина - 13 900 км²; Закарпаття - 12 800 км²; Буковина - 8 100 км²).
  • Щільність населення - 103,3 особи на км². Район посідає друге місце (після Донецького) за щільністю населення.
  • Показники народжуваності та природного приросту є одними з найвищих у районі.

Урбанізована територія з великою кількістю міст і селищ міського типу. На території краю присутні урбанізовані скупчення міст і сіл: Львівська агломерація, Івано-Франківська агломерація, Ужгород-мукачевська агломерація, Чернівецька агломерація, Дрогобицька агломерація, Червоноградська агломерація, Самбірська агломерація, Стрийська агломерація, Коломийська агломерація, Хустська агломерація.

Львів - другий за значимістю український культурний центр після Києва.

Територія краю охоплює Галичину, Буковину і Закарпаття. В гірських районах живуть самобутні групи української нації: Бойки, гуцули і частково лемки.

Трудові ресурсиРедагувати

Район є трудонадлишковим і характеризується значною еміграцією населення, особливо молоді, яка зумовлена обмеженістю місць прикладання робочої сили. За національним складом переважають українці - близько 90%, але район є багатонаціональним.

Рекреаційне значенняРедагувати

В районі функціонує рекреаційний комплекс загальнодержавного значення. Рекреаційні ресурси: м'який клімат, гірські ландшафти, різноманітні джерела мінеральних вод, лікувальні грязі. В районі 93 санаторії і 10 будинків відпочинку.

Основні курорти: у Львівській області - Трускавець, Моршин, Немирів, в Івано-Франківській області - Яремче, Верховина, Ворохта.

Природоохоронні територіїРедагувати

Природоохоронні території: 1424 території та об'єкти природозаповідного фонду (211,8 тис. га). Створений Карпатський національний природний парк.

Об'єкти місцевого значення: 65 заказників, 815 пам'ятників природи, 123 парки — пам'ятники садово-паркового мистецтва, 315 заповідних урочищ.


Особливості розвитку господарстваРедагувати

За економічним спрямуванням Карпатський економічний район є аграрно-індустріальним. Частка валової продукції промисловості Карпатського економічного району становить 4.0% загальнодержавного обсягу, а сільського господарства - понад 12%. У галузевій структурі господарства району переважають матеріаломісткі та енергоємні галузі: гірничо-хімічна, лісохімічна й деревообробна, хімічна (кислоти, добрива, хім. волокна, поліетилен), фармацевтична, цукрова, спиртова, виноробна, овоче-консервна, м'ясна, молочна, сироварна, борошномельна, круп'яна. Представлені також трудомісткі галузі машинобудування.

Проблеми та перспективи розвиткуРедагувати

Головними проблемами сучасного розвитку Карпатського економічного району є зниження обсягів промислового виробництва, і як наслідок, високий рівень безробіття. Серйозною проблемою є також стан довкілля. Останнім часом тут часто повторюються природні й техногенні аварії. За наявності інвестицій Карпатський економічний район може розвивати машинобудування та трудомісткі виробництва. Перспективним напрямком використання прикордонних територій є створення своєрідних економічних Єврорегіонів у Закарпатській, Львівській, і Чернівецькій областях. Перспективною галуззю в районі є рекреаційна , а тому залучення інвестицій може перетворити район у потужний регіон міжнародного туризму.

ЛітератураРедагувати

  • Заболоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка. — К., 2002.
  • Карпатський регіон: актуальні проблеми та перспективи розвитку : монографія : у 8 т. Т. 1. Екологічна безпека та природно-ресурсний потенціал / В. С. Кравців, Ю. І. Стадницький, П. В. Жук, О. І. Гулич, І. А. Колодійчук, В. О. Полюга, О. Р. Бегень, В. В. Гаврилюк, Н. О. Гуляєва, Г. В. Горин, Т. В. Морська, І. С. Почтарук, О. В. Шмигельська; ред.: В. С. Кравців; НАН України, Ін-т регіон. дослідж. - Л., 2013. - 336 c. - Бібліогр.: с. 322-336.
  • Карпатський регіон: актуальні проблеми та перспективи розвитку : монографія  : у 8 т. Т. 2. Соціально-демографічний потенціал / Інститут регіональних досліджень НАН України; наук. ред. В. С. Кравців; відп. ред. У. Я. Садова. – Львів, 2013. – 454 с.
  • Карпатський регіон: актуальні проблеми та перспективи розвитку : монографія : у 8 т. Т. 3. Промисловий потенціал / ред.: С. Л. Шульц; НАН України, Ін-т регіон. дослідж. - Львів, 2013. - 292 c. - Бібліогр.: с. 283-292.
  • Карпатський регіон: актуальні проблеми та перспективи розвитку : монографія : у 8 т. Т. 4. Сільські території / НАН України, Ін-т регіон. дослідж. - Л., 2013. - 344 c. - Бібліогр.: с. 296-315.
  • Карпатський регіон: актуальні проблеми та перспективи розвитку : монографія  : у 8 т. Т. 5. Малі міста / Інститут регіональних досліджень НАН України; наук. ред. В. С. Кравців; відп. ред. Л. Т. Шевчук. – Львів, 2013. – 284 с.
  • Карпатський регіон: актуальні проблеми та перспективи розвитку : монографія : у 8 т. Т. 6. Фінансовий потенціал / І. Сторонянська, М. Козоріз, С. Давимука, Г Возняк, Л. Беновська, І. Музика, Л. Ключник, І. Жук, В. Карпінець; ред.: В. С. Кравців; НАН України, Ін-т регіон. дослідж. - Л., 2013. - 300 c. - Бібліогр.: с. 288-300.
  • Карпатський регіон: актуальні проблеми та перспективи розвитку : монографія : у 8 т. Т. 7. Інвестиційна діяльність / С. О. Іщук, Т. В. Кулініч, О. М. Кушнірчук-Ставнича, Л. Й. Ситар, Л. В. Сотнікова, Г. С. Стефанишин, С. М. Ткач; ред.: В. С. Кравців; НАН України, Ін-т регіон. дослідж. - Л., 2013. - 204 c. - Бібліогр.: с. 150-160.
  • Карпатський регіон: актуальні проблеми та перспективи розвитку : монографія : у 8 т. Т. 8. Транскордонне співробітництво / ред.: Н. А. Мікула; НАН України, Ін-т регіон. дослідж. - Львів, 2013. - 372 c.