Карл I (імператор Австро-Угорщини)

імператор Австро-Угорщини
(Перенаправлено з Карл І (імператор Австрії))

Карл I (нім. Karl Franz Joseph Ludwig Hubert Georg Otto Marie von Habsburg-Lothringen; 17 серпня 1887 — 1 квітня 1922) — імператор Австро-Угорщини, король Богемії (під ім'ям Карл III, чеськ. Karel III), король Угорщини (під ім'ям Карл IV, угор. IV. Károly) з династії Габсбургів.

Карл I (IV)
нім. Karl I.
Імператор Австрії
Правління 1916-1918
Коронація 30 грудня 1916
Попередник Франц Йосиф I
Наступник Титул скасовано
Інші титули Король Угорщини
Король Хорватії
Король Богемії
Король Галичини та Володимирії
Король Ломбардії та Венеції
Великий князь Кракова
Герцог Буковини
Біографічні дані
Імена нім. Karl Franz Josef Ludwig Hubert Georg Maria von Österreich
Релігія католицька церква
Народження 17 серпня 1887(1887-08-17)
Перзенбойг-Готсдорф
Смерть 1 квітня 1922(1922-04-01) (34 роки)
Фуншал
пневмонія
Поховання Мадейра, Португалія
Дружина Зіта Бурбон-Пармська
Діти Отто, Аделаїда, Роберт, Фелікс, Карл Людвіг, Рудольф, Шарлотта, Єлизавета
Династія Габсбург-Лотаринги
Батько Ерцгерцог Отто Франц
Мати Марія Йозефа Саксонська
Нагороди
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер ордена Золотого руна
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії
Королівський Вікторіанський орден
Коронаційна медаль Георга V
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден Святого Губерта
Орден Святого Губерта
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Орден Рутової корони
Орден Рутової корони
Великий хрест Військового ордена Святого Генріха
Великий хрест Військового ордена Святого Генріха
Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Великий хрест ордена Святого Йосипа Великий хрест особливого ступеня ордена Заслуг pro Merito Melitensi Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Орден Вендської корони
Орден Вендської корони
Орден дому Ліппе
Орден дому Ліппе
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Останній правитель династії Габсбургів, Карл належав до другорядної її гілки: за прямою лінією лише його прапрадід Франц II був імператором. Батьком Карла був ерцгерцог Отто (1865-1906 роки), племінник імператора Франца Йосифа I. При народженні Карл був п'ятим у черзі на престол, причому народження нових нащадків могло б віддалити його від корони ще сильніше. Однак Франц Йосиф пережив послідовно свого єдиного сина Рудольфа (загинув 1889 року, не залишивши синів), свого брата ерцгерцога Карла Людвіга (помер 1896 рік), молодшого племінника Отто (помер 1906 року від хвороб, що стали наслідком розгульної молодості) й нарешті, старшого племінника Франца Фердинанда (убитий 1914 року у Сараєві), діти якого, народжені від морганатичного шлюбу, не мали права на престол. Після цього, одночасно з початком Першої світової війни, 27-річний ерцгерцог Карл став черговим спадкоємцем свого 84-річного двоюрідного діда.

Смерть Франца Йосифа 21 листопада 1916 року звела Карла I на престоли Австрії та Угорщини. До того часу військове та внутрішньополітичне становище країни було вкрай тяжким. Імператор Карл особисто взяв на себе командування військами, прагнучи заручитись підтримкою угорців, коронувався в Будапешті наприкінці грудня 1916 року, незважаючи на воєнний час.

За правління Карла І Австро-Угорська імперія як член Четверного союзу продовжувала брати участь у Першій світовій війні.

 
Після успішного контрнаступу в Галичині. Карл I відвідав Тернопільщину. Зокрема село Озерна (Тернопільський район) (фото 30 липня 1917 р.)

За Карла І Австро-Угорщина 19 січня 1918 року визнала незалежність Української Народної Республіки і 27 січня 1918 року уклала разом з іншими членами австро-німецького блоку Берестейський мир. Уряд Карла І не виконав таємної статті договору про виділення української частини Галичини і Буковини в окремий коронний край у складі імперії, а 4 липня 1918 року анулював цю таємну угоду. За правління Карла І в листопаді 1918 року на західноукраїнських землях відбулася національно-демократична революція, що завершилася утворенням Західно-Української Народної Республіки. Під час революції Карл I був змушений 11 листопада 1918 року зректися влади в Австрії, а 13 листопада — в Угорщині. При цьому імператор оголосив, що «відстороняється від управління державою», підкреслюючи, що це не є зреченням від престолу. 3 квітня 1919 року австрійський парламент позбавив династію Габсбургів права на престол.

Після двох невдалих спроб повернути угорський престол у 1921 році його було 19 листопада того ж року інтерновано Антантою на острів Мадейра, який було визначено йому як місце заслання. У березні 1922 року внаслідок переохолодження захворів на запалення легенів і 1 квітня помер.

Тіло імператора, крім серця, поховане у Монте на Мадейрі, незважаючи на численні спроби перенести його останки до Імператорського склепу у Відні. Його серце разом з серцем його дружини поховане в Абатстві Мурі у Швейцарії.

2004 року беатифіковано (долучено до блаженних) Католицькою церквою. Після цього його могила стала приваблювати багатьох туристів, тому португальська влада відмовляється давати дозвіл на його перепоховання[1].

Родина та нащадки

ред.

Карл I був одружений з 1911 року з принцесою Зітою Бурбон-Пармською, дочкою останнього пармського герцога Роберта I. Вона надовго пережила чоловіка й померла 1989 року. Шлюб був багатодітним: у них народилось п'ять синів і три дочки.

Сини імператора: Отто (1912—2011), Роберт (1915—1996), Фелікс (1916—2011 роки), Карл Людвіг (1918—2007), Рудольф (1919—2010). Дочки: Аделаїда (1914—1971), Шарлотта (1921—1989), Єлизавета (1922—1993).

Старший син Отто (1912—2011 роки) — голова австрійського імператорського дому (при цьому мав демократично-республіканські переконання), був депутатом Європарламенту.

Нащадки Карла I, який прожив лише 35 років, відзначаються багатодітністю й довголіттям. У Карла I 13 онуків й 23 правнуки лише за прямою чоловічою лінією, завдяки чому дім Габсбургів є однією з найбільших за чисельністю представників династією в Європі, поступаючись тільки Бурбонам.

Військові звання

ред.

Нагороди

ред.

Австро-Угорщина

ред.

Британська імперія

ред.

Королівство Пруссія

ред.

Королівство Баварія

ред.

Королівство Саксонія

ред.

Болгарське царство

ред.

Інші країни

ред.

Родовід

ред.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франц II
 
 
 
 
 
 
 
Франц Карл Австрійський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська
 
 
 
 
 
 
 
Карл Людвіг Габсбург
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан I
 
 
 
 
 
 
 
Софія Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
Отто Франц Австрійський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франциск I
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Ізабелла Іспанська
 
 
 
 
 
 
 
Марія Аннунціата Бурбон-Сицилійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Тешенський
 
 
 
 
 
 
 
Марія Тереза Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька
 
 
 
 
 
 
 
Карл I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан Саксонський
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна Пармська
 
 
 
 
 
 
 
Георг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан I
 
 
 
 
 
 
 
Амалія Авґуста Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
Марія Йозефа Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд Саксен-Кобург-Заальфельдський
 
 
 
 
 
 
 
Фернанду II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Антонія Кохарі
 
 
 
 
 
 
 
Марія-Анна Браганса-Кобурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Педру I
 
 
 
 
 
 
 
Марія II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Леопольдіна Австрійська
 
 
 
 
 
 

Примітки

ред.
  1. Mayr, Walter (19 лютого 2010). Politics of the Crypt: Facing the Future with the Habsburg Dead. Der Spiegel. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2023. (англ.)

Джерела та література

ред.

Література

ред.
  • «The Last Empress, The Life & Times of Zita of Austria-Hungary 1892—1989» by G.Brook-Shepherd 1991,ISBN 0-00-215861-2. (англ.)
  • Flavia Foradini, «Otto d'Asburgo. L'ultimo atto di una dinastia», mgs press, Trieste, 2004. ISBN 88-89219-04-1 (італ.)

Посилання

ред.
Попередник
Франц Йосиф I
  Імператор Австрії
1916-1918
  Наступник
Утворення Німецької Австрії
Попередник
Франц Йосиф I
  Король Угорщини
1916-1918
  Наступник
Міклош Горті
регент
Попередник
Франц Йосиф I
  Король Богемії
1916-1918
  Наступник
Утворення Чехословаччини
Попередник
Франц Йосиф I
  Король Галичини та Володимирії
1916-1918
  Наступник
Василь Вишиваний
Попередник
Франц Йосиф I
  Герцог Буковини
1916-1918
  Наступник
Василь Вишиваний
Попередник
Франц Йосиф I
  Великий князь Кракова
1916-1918
  Наступник
він сам як Король Польщі
Попередник
він сам як Великий князь Кракова
  Король Польщі
1916-1918
  Наступник
Карл Стефан Габсбург
Попередник
Франц Йосиф I
  Король Єрусалиму
1916-1922
титулярний
  Наступник
Отто фон Габсбург