Відкрити головне меню

Отто Франц Австрійський

австрійський ерцгерцог

Отто Франц Австрійський (нім. Otto Franz von Österreich, повне ім'я Отто Франц Йозеф Карл Людвіг Марія , нім. Otto Franz Josef Karl Ludwig Maria von Österreich; 21 квітня 1865 — 1 листопада 1906) — австрійський ерцгерцог з династії Габсбургів, син ерцгерцога Карла Людвіга Австрійського та сицилійської принцеси Марії Аннунціати, батько останнього імператора Австро-Угорщини Карла I. Мав прізвисько «Гарний ерцгерцог» («Der schöne Erzherzog»).

Отто Франц Австрійський
Otto Franz von Österreich
Erzherzog Otto.JPG
Отто бл.1895
Ім'я при народженні нім. Otto Franz Josef Karl Ludwig Maria von Österreich
Народився 21 квітня 1865(1865-04-21)
Грац, Австрійська імперія
Помер 1 листопада 1906(1906-11-01) (41 рік)
Відень, Австро-Угорська імперія
·сифіліс
Поховання Капуцинеркірхе
Підданство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Діяльність аристократ
Титул ерцгерцог Австрійський
Конфесія католицтво
Рід Габсбурги
Батько Карл Людвіг Австрійський
Мати Марія Аннунціата Неаполітанська
Брати, сестри
У шлюбі з Марія Йозефа Саксонська
Діти Карл Франц
Максиміліан Євгеній
Нагороди Орден Золотого руна
Вищий орден Благовіщення
Wappen Kaisertum Österreich 1815 (Klein).png

Зміст

БіографіяРедагувати

Отто Франц народився 21 квітня 1865 року у Граці. Він був другим сином в родині австрійського ерцгерцога |Карла Людвіга Австрійського та його другої дружини Марії Аннунціати. Мав старшого брата Франца Фердинанда, молодшого — Фердинанда Карла та сестру Маргариту Софію. Матір померла, коли йому було шість, і батько оженився втретє.

Хлопцем мав відкритий і довірливий характер і, не зважаючи на відсутність прагнень до знань, подобався вчителям більше за старшого брата. Батько теж віддавав йому перевагу. Це призвело до певної напруженості у стосунках із Францем Фердинандом.

Отто був красивим юнаком, за що і отримав прізвисько. Багато часу приділяв зовнішності та одягу. Вів розгульне життя та прославився як відомий бабій.

Для підтримання дружніх зв'язків із саксонськими сусідами, був організований його шлюб із Марією Йозефою Веттін, оскільки її старша сестра Матильда вже відмовила Францу Фердинанду. Весілля відбулося 2 жовтня 1886 року. У подружжя народилися двоє синів:

Шлюб не був щасливим, Отто продовжував заводити численних коханок. Одна з них, Марія Тереза Шлайнцер народила йому двох дітей, які носили прізвище Гортенау:

  • Альфред Йозеф (18921956) — був двічі одружений, мав доньку.
  • Гільдеґард (1894—?) — була одружена із Міхалом Кучором.

У 1896 році, після смерті батька від тифу, він став другим, після свого брата у лінії успадкування престолу. У зв'язку з цим Франц Йосиф I, дозволив Францу Фердинанду зберегти права на трон навіть після морганатичного союзу з Софією Хотек, не бажаючи оголошувати спадкоємцем таку скандальну персону, як Отто.

1900 року ерцгерцог захворів на сифіліс. Останні два роки життя майже не з'являвся на публіці. Певний час провів у Єгипті, де хвороба відступила, та, після повернення на батькіщину, знову загострилася. Останні місяці життя провів на віллі у Верінгу, де за ним віддано доглядала, під іменем сестри Марти, його остання коханка, оперна співачка Луїза Робінсон. 1 листопада 1906 він помер у себе вдома у присутності Луїзи, своєї мачухи Марії Терезії та віденського єпископа Готфріда Маршала. Похований в імператорському склепі Капуцинеркірхе у Відні.

ГенеалогіяРедагувати

Франц II
 
 
Марія Терезія Неаполітанська
 
 
Максиміліан I
 
 
Кароліна Баденська
 
 
Франциск I
 
 
Марія Ізабелла Іспанська
 
 
Карл Людвіг Австрійський
 
 
Генрієтта Нассау-Вайлбург
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франц Карл Австрійський
 
 
 
 
 
 
Софія Баварська
 
 
 
 
 
 
Фердинанд II
 
 
 
 
 
 
Марія Тереза Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Людвіг Габсбург
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Аннунціата Неаполітанська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Отто Франц
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

(англ.)

  • C. Arnold McNaughton: The Book of Kings: A Royal Genealogy, London, Garnstone Press, 1973, 1. kötet.
  • Hugh Montgomery-Massingberd (kiadó): Burke's Royal Families of the World, 1. kötet: Európa és Latin-Amerika, London, Burke's Peerage Ltd, 1977.

(нім.)

  • Richard Reifenscheid: Die Habsburger in Lebensbildern. Von Rudolf I. bis Karl I. Verlag Styria, Graz 1982, ISBN 3-222-11431-5
  • Friedrich Weissensteiner: Franz Ferdinand — Der verhinderte Herrscher. Österr. Bundesverlag, Wien 1983

ПосиланняРедагувати