Відкрити головне меню

Марія Тереза Португальська

ерцгерцогиня Австрійська

Марія Тереза Португальська також Марія Тереза Браганса (порт. Maria Teresa de Bragança; 24 серпня 1855 — 12 лютого 1944) — донька скинутого короля Португалії Мігеля I та німецької принцеси Адельгейди Льовенштайн-Вертгайм-Розенберг, дружина ерцгерцога Австрійського Карла Людвіга.

Марія Тереза Португальська
Maria Teresa de Bragança
Archduchess Maria Teresa of Portugal.jpeg
Марія Тереза на фото Адель Перлмуттер
Ім'я при народженні Марія Тереза де Імакулата Консесео Фернанда Еулалія Леопольдіна Аделаїда Ізабелла Кароліна Мікаела Рафаела Ґабріела Франциска де Асіз де Паула Ґонзаґа Інес Софія Бартоломью дос Аньйос
Псевдо Марія Тереза Браганса
Народилася 24 серпня 1855(1855-08-24)
Кляйнгойбах, Королівство Баварія
Померла 12 лютого 1944(1944-02-12) (88 років)
Відень, Німецька імперія
Поховання Імператорський склеп Капуцинеркірхе
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність аристократ
Титул ерцгерцогиня Австрійська
Конфесія католицтво
Рід Браганса, Габсбурги
Батько Мігель I Узурпатор
Мати Адельгейда Льовенштайн-Вертгайм-Розенберг
Брати, сестри
У шлюбі з Карл Людвіг Габсбург
Діти Єлизавета Амалія, Марія Аннунціата
Автограф Assinatura Maria Teresa, Arquiduquesa de Áustria.svg
Нагороди Орден Зіркового хреста

Кронпринцеса Австро-Угорщини у 18891896 роках.[1]

БіографіяРедагувати

Марія Тереза народилась 24 серпня 1855 року у Кляйнгойбаху в Баварії. Вона була третьою дитиною та другою донькою в родині колишнього короля Португалії Мігеля I та його дружини Адельгейди Льовенштайн-Вертгайм-Розенберг. Її матір доводилася старшою сестрою князю Льовенштайн-Вертхайм-Розенберзькому Карлу I та родичалася із домом Ліхтенштейнів.

Дівчинка мала старшу сестру Марію даш Невеш та брата Мігеля. Згодом у неї з'явилося ще четверо молодших сестер. Проживало сімейство в Баварії.

Батька не стало, коли Марії Терезі було 11. Матір всіляко намагалася якнайкраще влаштувати подальшу долю дітей. Всі вони отримали типове католицьке виховання. Мешкали надалі у замку Льовенштайн у Кляйнгойбаху.

 
Фото Марії Терези із пасинками

Марію Терезу змальовували як одну з найкрасивіших наречених Європи. Вона мала кілька залицяльників, серед яких був і кронпринц Рудольф.

У віці 17 років принцеса взяла шлюб із 40-річним австрійським ерцгерцогом Карлом Людвігом. Весілля відбулося 23 липня 1873 у Кляйнгойбаху. Вінчання провів майнцький єпископ Вільгельм фон Кеттелер. Наречений був двічі удівцем і мав четверо малолітніх дітей від попереднього шлюбу. Шлюб не був щасливим через постійний мобінг з боку Карла Людвіга. Проте для пасинків принцеса стала доброю та люблячою мачухою.

У подружжя народилося двоє спільних доньокː

  • Марія Аннунціата (18761961) — принцеса-настоятелька Терезіанського інституту шляхтянок у Празі у 18941918 роках, була заручена із герцогом Зігфрідом Баварським, але шлюб не відбувся. Дітей не мала.
  • Єлизавета Амалія (18781960) — дружина принца фон унд цу Ліхтенштейн Алоїза, мала восьмеро дітей.

Ерцгецогиня мала художній смак і полюбляла фотографувати. Листувалася із баварським та португальським дворами.[2]

Після того як імператриця Сіссі віддалилася від двору, а особливо після смерті кронпринца Рудольфа у 1889 році, Марія Тереза, ставши новою кронпринцесою, часто грала роль першої леді на офіційних церемоніях та прийомах у Гофбурзі. У цьому статусі вона перебувала до травня 1896 року, коли помер Карл Людвіг.

 
Марія Тереза на фото Адель Перлмуттер

Спадкоємцем трону після цього став її пасинок Франц Фердинанд. Вона продовжувала зберігати свій вплив, хоча, згідно церемоніалу, брала менше активної участі у придворному житті. Зиму зазвичай вона проводила у Відні, а літній час  —у Рейхштадтському замку в Богемії. Певний час ходили плітки про її можливе одруження із графом Чавріані, проте вони виявилися неправдивими. Після смерті імператриці подейкували про її можливий шлюб із Францем Йосифом I.

Марія Тереза мала теплі стосунки із пасинком Францем Фердинандом, турбувалася про його одужання від сухот, всіляко підтримувала у прагненні побратися із коханою жінкою, клопоталася за нього перед імператором Францем Йосифом I, організовувала весілля та наполягла на проведенні вінчання в її приватній каплиці. Після вбивства ерцгерцога влітку 1914 року, турбувалася про подальшу долю його дітей, забезпечивши їм фінансову незалежність.

Під час Першої світової війни працювала медсестрою.[3] Активно взаємодіяла із Червоним Хрестом.[2] На службі користувалася іменем сестра Мікаела.[4][5]

Восени 1918 розпалася Австро-Угорська імперія. Останній імператор Карл I з родиною був висланий за межі країни. Марія Тереза супроводжувала їх на Мадейру, однак згодом повернулася до Відня, де і провела решту життя.

Померла 12 лютого 1944 у віці 88 років. Похована у крипті Фердинанда в імператорському склепі Капуцинеркірхе у Відні.[6]

НагородиРедагувати

ГенеалогіяРедагувати

Педру III
 
 
Марія I
 
 
Карл IV
 
 
Марія Луїза Пармська
 
 
Карл Томас Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг
 
 
Софія Віндіш-Грец
 
Карл Людвіг Гогенлое-Лангенбург
 
 
Амалія Генрієтта Сольмс-Барутська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Жуан VI
 
 
 
 
 
 
Карлота Жоакіна Іспанська
 
 
 
 
 
 
Костянтин цу Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг
 
 
 
 
 
 
Агнеса Гогенлое-Лангенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мігель I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адельгейда Льовенштайн-Розенберг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Тереза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Як дружина кронпринца Карла Людвіга.
  2. а б Нерухомість ерцгерцогині Марії Терезії [1] Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine. (нім.)
  3. Фото Йозефа Сінека від 29 липня 1917 року [2] (нім.)
  4. Сестра Мікаела. Фото [3]
  5. Форум, присвячений Австро-Угорщині [4] (пол.)
  6. Імператорський склеп Капуцинеркірхе [5] (англ.)
  7. Hof- und Staats-Handbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie - 1912, pt. 01 [6][недоступне посилання з квітень 2019] (нім.)

ЛітератураРедагувати

  • Hamannová, Brigitte. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha : BRÁNA, Knižní klub, 1996. 408 s. ISBN 80-85946-19-X. стор. 315
  • Norbert Nemec: Marie Therese von Braganza (1855–1944). Der gute Geist im Hause Habsburg. 2., verbesserte Auflage. Edition Praesens, Wien 2000, ISBN 3-901126-44-9.
  • Radziwill Catherine The Austrian Court From Within, Cassell and Company. 1916.

ПосиланняРедагувати