Фердинанд II (король Обох Сицилій)

Фердинанд II (італ. Ferdinando II; 12 січня 1810, Палермо, Королівство Обох Сицилій — 22 травня 1859, Казерта, Королівство Обох Сицилій) — король Обох Сицилій в 1830–1859, з династії Бурбонів. З 1825 — герцог Калабрійський, після відходу австрійських військ у 1827 році з королівства — головнокомандувач армією Обох Сицилій.

Фердинанд II
ісп. Ferdinand II.
Прізвисько Bomba
Народився 12 січня 1810(1810-01-12)[1][4][…]
Палермо, Королівство Італія
Помер 22 травня 1859(1859-05-22)[1][2][…] (49 років)
Казерта, Кампанія, Італія
Поховання Базиліка Санта-К'яраd
Країна  Іспанія
Діяльність політик
Знання мов іспанська
Magnum opus Tempio di San Francescod
Посада Король Неаполя[d] і King / Queen of the Kingdom of the Two Siciliesd
Конфесія католицька церква
Рід Неаполітанські Бурбони
Батько Франциск I
Мати Марія Ізабелла Іспанська
Брати, сестри Марія Кароліна Бурбон-Сицилійська, Марія Амалія Бурбон-Сицилійська, Тереза Кристина Бурбон-Сицилійська, Марія Кароліна Бурбон-Сицилійська, Марія Антонія Бурбон-Сицилійська, Луїза Карлота Бурбон-Сицилійська, Карло Фердинандоd, Леопольдоd, Луї Аквілійськийd, Франческо Бурбон-Сицилійськийd, Антоніо Леччеd і Марія-Крістіна Бурбон-Сицілійська
У шлюбі з Марія Крістіна Савойська і Марія Тереза Австрійська
Діти Франциск II, Луїджі Бурбон-Сицилійськийd, Альфонсо Бурбон-Сицилійський, Марія Аннунціата Бурбон-Сицилійська, Марія Іммакулата Бурбон-Сицилійська, Гаетано Бурбон-Сицилійськийd, Марія Пія де Бурбонd, Паскале ді Баріd, Марія Луїза Бурбон-Сицилійська, Дженаро Бурбон-Сицилійськийd, Альберто Бурбон-Сицилійськийd[2], Джузепе ді Бурбонd[2] і Вінсенцо ді Бурбонd[2]
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Олександра Невського Орден Золотого руна орден Слона кавалер ордена Святого Духа лицар ордена святого Михайла

Вступаючи на престол після смерті батька Франциска I, пообіцяв ліберальні реформи, але на практиці намагався зміцнити абсолютизм. Повстання в Палермо, що стало початком революції 1848 в Італії, змусило Фердинанда проголосити конституцію. У результаті перевороту в Неаполі в травні 1848 йому вдалося відновити абсолютистську владу. Розправляючись з повстанцями, піддав бомбардуванню в 1849 місто Мессіна (Сицилія), за що отримав прізвисько «король-бомба». Один з ініціаторів інтервенції проти Римської республіки. В 1860, вже за його наступника, експедиція «тисячі» Джузеппе Гарібальді та втручання П'ємонту поклали край пануванню Бурбонів в Неаполі.

У Волтрі, 21 листопада 1832, він одружився з Марією Христиною Савойською (1812—1836), донькою Віктора Еммануїла I, короля П'ємонту та Сардинії. Вона померла під час пологів першої дитини, Франциска (1836—1894), (майбктнього короля Обох Сицилій)

Овдовівши, він одружився вдруге в Неаполі, 27 січня 1837, з Марією Терезією Австрійською, донькою Карла Людвіга Австрійського.

Діти ред.

Примітки ред.

Джерело ред.

Попередник
Франциск I
  Король Єрусалиму
1830-1859
титулярний
  Наступник
Франциск II