Роберт I Пармський

Роберто І (італ. Roberto I di Parma; * 9 липня 1848 — † 16 листопада 1907) — герцог Парми з 1854 до приєднання своїх володінь до П'ємонту (Piemonte) y 1859; y результаті чого йому залишився лише титул.

Роберт I Пармський
італ. Roberto I Carlo Luigi Maria
Народився	9 липня 1848(1848-07-09) Флоренція, Італія
Помер	16 листопада 1907(1907-11-16) (59 років) Лукка, Тоскана, Італія
Громадянство (підданство)	Королівство Італія
Діяльність	аристократ
Титул	Герцог
Рід	Пармські Бурбони
Батько	Карло III
Мати	Марія-Луїза Бурбон-Франція
Брати, сестри	• Prince Henry, Count of Bardi[d], Маргарита Бурбон-Пармська[d] і Princess Alice of Parma[d]
У шлюбі з	Princess Maria Pia of Bourbon-Two Sicilies[d] і Марія Антонія Португальська
Діти	Марія-Луїза Бурбон-Пармська, Henry, Duke of Parma[d], Joseph[d], Elias, Duke of Parma[d], Prince Sixtus of Bourbon-Parma[d], Xavier of Bourbon-Parma[d], Prince Felix of Bourbon-Parma[d], Prince René of Bourbon-Parma[d], Prince Gaetano of Bourbon-Parma[d], Maria Antonia van Bourbon-Parma[d], Beatrice di Borbone-Parma[d], Louis de Bourbon-Parme[d], Maria Adelheid van Bourbon-Parma[d], Francisca van Bourbon-Parma[d], Зіта Бурбон-Пармська, Ferdinando, Prince of Piacenza[d], Luisa Maria Annunziata di Borbone, Principessa di Parma[d], Maria Immaculee di Borbone, Principessa di Parma[d], Maria Teresa Pia Luisa di Borbone, Principessa di Parma[d], Maria Pia Antoinetta di Borbone, Principessa di Parma[d], Maria Anastasia di Borbone, Principessa di Parma[d], Auguste di Borbone, Principe di Parma[d], Francesca Giuseppa di Borbone, Principessa di Parma[d], Maria Antonia Sofia di Borbone, Principessa di Parma[d], Isabella Maria Anna di Borbone, Principessa di Parma[d] і Henrietta Anna Maria di Borbone, Principessa di Parma[d]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі?

Біографія

Народився в Флоренції, Роберто був сином Карла ІІІ герцога Парми та Марії-Луїзі Бурбон-Франція. Успадкував трон після смерті батька у 1854.

Королівство

Йому було лише шість років, тому фактично трон дістався його матері Марії-Луїзі Бурбон-Франція, сестра чамбордського графа. Графиня відразу звільняє де-яких активних помічників свого покійного чоловіка (Карла ІІІ), але була зраджена мацініанами у липні 1854 e, що призвело до жорстокої репресивної політики, яка закінчилася Другою війною за незалежність Італії.

Роберто був скинутий з престолу в 1859, у одинадцятирічному віці, коли, у розпалі Другої війни за незалежність Італії, його мати віддала перевагу втечі до Ломбардо-Венетського королівства (Regno Lombardo-Veneto), щоб дочекатися результатів воєнних дій. У результаті підписання мирного договору Віллафранка (1860), до Парми приєдналися королівство Сардинія і Тоскана. Таким чином, герцогство Парми стало одним з найбільших у королівстві Італія.

Життя без корони

Після втрати трону, Роберто зі своєю сім'єю продовжують достатньо безбідне існування, користуючись фамільними багатствами. Подорожують приватними потягами до свого замку поблизу Відня, то до маєтку Пяноре в Тоскані, та до дивовижного замку Шамбор у Франції.

Роберто І помирає у Віареджо в 1907.

Сім'я

У 1869, у вигнанні, одружується з принцесою Марія Пія ді Бурбони-Дві Сицилії (Maria Pia di Borbone-Due Sicilie) (1849-1882), донька короля Двох Сицилій Фердинанда ІІ (Ferdinando II delle Due Sicilie). Марія Пія належала до королівської сім'ї двох Сицилій, і як чоловік походила з родини Бурбонів. Народила 12 дітей, померла під час пологів:

• Принцеса Марія-Луїза Бурбон-Парма(1870-1899). Дружина болгарського царя Фердінанда І.
• Принц Фердінанд (5 березня 1871 — 14 квітня 1871).
• Принцеса Луїза Марія (1872-1943). Була розумово відсталою.
• Принц Енріко І ді Парма (1873-1939). Герцог Парми 1907-1939. Був розумово відсталий, і з 1907 (дата смерті батька) його брат Еліас перейняв титул, не зважаючи на це, Енріко так і залишився відомий як Енріко І ді Парма. Тримає титул до смерті.
• Принцеса Марія Іммаколата (1874-1914). Була розумово відсталою.
• Принц Джузеппе І ді Парма (1875-1950). Герцог Парми 1939-1950. Він також був розумово відсталий; претендує на посаду герцога, як наступник Енріко І, але його брат Еліас продовжує тримати титул в своїх руках.
• Принцеса Марія Тереза (1876-1959). Була розумово відсталою.
• Принцеса Марія Пія (1877-1915). Була розумово відсталою.
• Принцеса Беатріче (1879-1946). Дружина графа П'єтро Лукезі Паллі.
• Принц Еліас I ді Парма, герцог Парми (1880-1959). Є головою герцогської сім'ї Парми (1950-1959), перейнявши титул герцога. Одружується з архігерцогинею австрійською Марією Анною.
• Принцеса Марія Анастасія (25 серпня 1881 — 7 вересня 1881).
• Принц Августо (22 вересня 1882). Помирає відразу після народження.

Після смерті першої дружини, Роберто І одружується в 1884 з португальською принцесою Марією Антонією (Maria Antonia di Braganza). Вона також народила 12 дітей:

• Принцеса Марія делле Неве Аделаіде (1885-1959). Є благословенною сестрою в монастирі Солесмес (Франція).
• Принц Сісто ді Бурбон-Парма (1886-1934).
• Принц Франческо Саверіо ді Бурбон (1889-1977). Одружений з Маддаленою ді Бурбон-Бузетто. Є претендентом на герцогство Парми під ім'ям Саверіо І ді Парма (1974-1977)
• Принцеса Франческа (1890-1978). Є благословенною сестрою в монастирі Солесмес (Франція).
• Принцеса Зіта ді Бурбон-Парма (Zita di Borbone-Parma) (1892-1989). Дружина австрійського імператора Карла І.
• Принц Феліче ді Бурбон-Парма (1893-1970). Одружується з люксембурзькою грангерцогинею Шарлоттою (Charlotte vu Lëtzebuerg), яка є його двоюрідною сестрою (їх матері були сестрами).
• Принц Ренато (1894-1962). Одружений з данською принцесою Маргаритою.
• Принцеса Марія Антонія (1895-1937). Є благословенною сестрою в монастирі Солесмес (Франція).
• Принцеса Ізабелла (1898-1984). Помирає не одружена.
• Принц Луіджі (1899-1967). Одружується з принцесою Марією Франческою ді Савоя.
• Принцеса Енрікетта (1903-1987). Помирає не одружена.
• Принц Гайтано (1905-1958). Одружується з принцесою Маргаритою ді Турн енд Таксіс (di Thurn and Taxis). У шлюбі народжується донька Діана. Був розлучений в Будапешті 24 січня 1940.