Відкрити головне меню
Вікіпедія

Каміль Піссарро

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Піссарро (значення).

Камі́ль Піссарро́ (фр. Jacób Abrahám Camílle Pissarró; 10 липня 1830 — 12 листопада 1903) — французький художник єврейського походження, представник імпресіонізму. Малював пейзажі, натюрморти, іноді побутові картини і портрети.

Каміль Піссарро
фр. Jacob Abraham Camille Pissarro
Pissarro-portrait.jpg
Худ. Фелікс Валлотон, портрет Каміля Піссарро, 1896
Народження 10 липня 1830(1830-07-10)
острів Сент-Томас
Смерть 12 листопада 1903(1903-11-12) (73 роки)
  Париж
  • сепсис
    • Поховання
    Пер-Лашез : 
    зображення місця поховання
    Національність французький єврей
    Громадянство Франція Франція
    Жанр пейзажі, жанрові картини, портрети
    Навчання Париж
    Діяльність художник, митець
    Напрямок імпресіонізм
    Роки творчості 1854—1902
    Вплив Франсуа Мілле, Клод Моне
    Вплив на імпресіонізм
    Вчитель Франсуа Піко[1], Isidore Dagnan[d][1], Henri Lehmann[d][1] і Fritz Melbye[d]
    Твори View of the Village of Éragny[d], Boulevard Montmartre, soleil après-midi[d], Hoar-Frost at Ennery[d], Two Women Chatting by the Sea, St. Thomas[d], Пагорб Жалле, Понтуаз[d], Road to Versailles at Louveciennes (The Snow Effect)[d], La Guaira[d], Panoramic View of Caracas[d], New Road, La Guaira[d], Inlet and sailboat[d], Les Couseses[d] і Maiquetia River[d]
    Автограф Deux femmes causant au bord de la mer, Saint Thomas (Camille Pissarro) – NGA 1985.64.30 – Signature.jpg
    Каміль Піссарро у Вікісховищі?

    Зміст

    БіографіяРедагувати

    Народився на острові Сент-Томас, що поблизу Америки. За походженням єврей. Первинне художнє навчання здобув ще на Сент Тома у Ф. Мельбі. До 12 років жив з батьками, потім перебрався до Парижа. Як і всі молоді люди, шукав свого місця у світі, переїздив на Сент Тома й навіть до Венесуели.

    Від 1855 року постійно мешкав у Франції.

    У 1855–1861 роках навчався в Академії Сюіса в Парижі. Серед учнів Сюїса в той час був і Каміль Коро. На художню манеру вплинули картини Франсуа Мілле, Клода Моне. У період франко-пруської війни разом із Клодом Моне перебрався до Лондона, тому що захищати інтереси буржуазної Франції не хотів.

    У Паризькому Салоні виставлявся з 1859 року.

    Серед імпресіоністів був найстарішим за віком, але вельми обдарованим майстром. Піссарро надав великий та сильний вплив на імпресіоністів, самостійно розробивши багато принципів, що лягли в основу їх стилю живопису. Він дружив з такими художниками, як Едґар Деґа, Поль Сезанн і Поль Гоген. Піссарро — єдиний учасник всіх 8 виставок імпресіоністів.

    Мав велику родину. П'ять його синів теж стали художниками.

    АвтопортретиРедагувати

    Чудовий пейзажист Каміль Піссарро був невдалим портретистом. Він мало брався за створення портретів, хоча намалював і декілька автопортретів, що непогано передали тільки його зовнішність. Людська психологія йому мало вдавалась. Значно повніше особу небагатого художника з великою родиною передав малюнок художника Фелікса Валлотона. Фінансовий стан художника трохи поліпшився після продажу декількох картин Піссарро в США ще за життя митця. Але Франція втратила багато видатних творів художника, що були вивезені в Британію, США, Російську імперію.

    Неповний перелік картин. Ранішні твориРедагувати

    • Дві жінки біля моря, 1856, Вашінгтон.
    • У Монморансі, 1859, д'Орсе
    • Ля Варен де Сен Хілар, 1863, Будапешт.
    • Дорога, 1864, Нью-Йорк.
    • Береги річки Марна, 1864.
    • Пагорби Понтуаза, 1867, Метрополітен-музей
    • Ермітаж у Понтуазі, 1867.
    • Шлях у Понтуазі, 1868, Відень
    • Лувенсьєн, шлях на Версаль, 1869, Художній музей Волтерс, Балтимор, США
    • Каштанові дерева в Лувенсьєні, 1870, д'Орсе
    • Лувенсьєн, дорога на Версаль, 1870, Цюрих
    • Поштовий діліжанс у Лувенсьєні, 1870, д'Орсе
    • Шлях, 1870, д'Орсе
    • Шлях на Версаль, Музей Ван Гога, Амстердам.
    • Старий міст Челсі, 1871
    • Біля пагорба Сіденхем, Лондон, 1871, Кембел Арт Мьюзеум, Техас
    • Натюрморт з яблуками, молочником і чаркою, 1872,Метрополітен-музей
    • Фруктовий сад, 1872, Вашінгтон
    • Село Вуазен, 1872, д'Орсе
    • Сніг у Лувенсьєні, 1872, приватна збірка
    • Лувенсьєн, дорога, 1872, д'Орсе
    • Пральня в Понтуазі, 1872, д'Орсе
    • Каштанові дерева в Осні, 1873
    • Автопортрет, 1873, д'Орсе
    • Зимовий краєвид, 1873, Токіо
    • Міст у Понтуазі, 1873

    ІмпресіонізмРедагувати

    • Селянка з візком у пейзажі, 1874, Стокгольм
    • Понтуаз, краєвид, 1874, Вінтертур
    • Портрет Сезанна, 1874, Лондон
    • Понтуаз, маленький місток, 1875, Мангейм
    • Пейзаж з великими деревами, 1875, Копенгаген
    • Березневе сонце, 1875, Бремен
    • Човни. Понтуаз, 1876, Метрополітен-музей
    • Жнива, 1876, д'Орсе
    • Червоні дахи, 1877, д'Орсе
    • Фруктовий сад, весна, 1877, д'Орсе
    • Поштовий диліжанс в Еннері, 1877, д'Орсе
    • Понтуаз, приватний садок, 1877
    • Понтуаз, веселка над полем, 1877, Отерло, Крьоллер Мюллер, Голландія
    • Сад потопає у квітах, 1877
    • Гай біля Понтуаза, 1878, Метрополітен-музей
    • Понтуаз, похмурий день, 1878, д'Орсе
    • Збирач хмизу, 1878, д'Орсе
    • Праля, 1880, Метрополітен-музей
    • Примхливий Фелікс, 1881, Лондон
    • Сільська дівчинка з хворостиною, 1881
    • Дві селянки біля тину, 1881, Токіо
    • Жнива, 1882, Токіо
    • Понтуаз, залізничний міст, 1883
    • Вазінкур, Прекрасна вежа, 1885, Сент Луїс, Міссурі

    Відхід від імпресіонізмуРедагувати

    На період середини 1880-х відчував невдоволення методою імпресіоністів з їх безсюжетністю і милуванням мінливостями реальності. Розпочався його відхід від технологій імпресіонізму. У 1885 він познайомився з Полем Сіньяком та Жоржем Сьора. Обидва спирались на реналітничну методу, але суху і помітно наукову, методу створення зображень малими мазками як у мозаїках. Засіб отримав назву пуантилізм. Засіб не настільки відрізнявся від технологій імпресіонізму, щоби називати його революційним чи доволі відмінним. Для Піссарро він здався цікавим і в 1885—1888 художник провів у його вивченні і запровадженні у власну художню практику.

    Пізні твориРедагувати

    Картини без позначки рокуРедагувати

    • «Панорама Лувенсьєна», Лондон
    • «Корова на пасовиську», музей д'Орсе
    • «Пагорби Понтуаза»
    • «Норвуд»
    • «Ваза з квітами», Амстердам
    • «Обмолот зерна машиною»
    • «Провінційний вокзал»
    • «Площа Французького театру»
    • «Жінка в зеленій хустині»
    • «Базар на пласа Майор», Каракас.

    ПортретиРедагувати

    • Самопортрет, 1898, Музей мистецтв, Даллас, Техас, США

    • «Самопортрет»

    • «Самопортрет»

    • «Портрет Поля Сезанна»

    • «Портрет Дженні Піссарро»

    КраєвидиРедагувати

    Метрополітен-музейРедагувати

    НатюрмортиРедагувати

    • «Хризантеми в китайській вазі», 1873

    ПриміткиРедагувати

    Джерела і посиланняРедагувати

    • Юденич И. В., Пейзажи Писсарро в Эрмитаже. Л., 1963; (рос.)
    • Камиль Писсарро. Письма. Критика. Воспоминания современников (пер. с франц.; вступ. ст., сост. и примеч. К. Г. Богемской), М,, 1974; (рос.)
    • Pissarro L. R., Venturi L., Camille Pissarro, son art, son œuvre, v. 1-2, P., 1940; (фр.)
    • Rewald J., Camille Pissarro, N. Y., 1963. (фр.)
    • Каміль Піссарро. Віртуальна галерея робіт (рос.)
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каміль_Піссарро&oldid=25621595