Каміль Піссарро
Камі́ль Піссарро́ (фр. Jacób Abrahám Camílle Pissarró; 10 липня 1830 — 12 листопада 1903) — французький художник єврейського походження, представник імпресіонізму. Малював пейзажі, натюрморти, іноді побутові картини і портрети.
БіографіяРедагувати
Народився на острові Сент-Томас, що поблизу Америки. За походженням єврей. Первинне художнє навчання здобув ще на Сент Тома у Ф. Мельбі. До 12 років жив з батьками, потім перебрався до Парижа. Як і всі молоді люди, шукав свого місця у світі, переїздив на Сент Тома й навіть до Венесуели.
Від 1855 року постійно мешкав у Франції.
У 1855–1861 роках навчався в Академії Сюіса в Парижі. Серед учнів Сюїса в той час був і Каміль Коро. На художню манеру вплинули картини Франсуа Мілле, Клода Моне. У період франко-пруської війни разом із Клодом Моне перебрався до Лондона, тому що захищати інтереси буржуазної Франції не хотів.
У Паризькому Салоні виставлявся з 1859 року.
Серед імпресіоністів був найстарішим за віком, але вельми обдарованим майстром. Піссарро надав великий та сильний вплив на імпресіоністів, самостійно розробивши багато принципів, що лягли в основу їх стилю живопису. Він дружив з такими художниками, як Едґар Деґа, Поль Сезанн і Поль Гоген. Піссарро — єдиний учасник всіх 8 виставок імпресіоністів.
Мав велику родину. П'ять його синів теж стали художниками.
АвтопортретиРедагувати
Чудовий пейзажист Каміль Піссарро був невдалим портретистом. Він мало брався за створення портретів, хоча намалював і декілька автопортретів, що непогано передали тільки його зовнішність. Людська психологія йому мало вдавалась. Значно повніше особу небагатого художника з великою родиною передав малюнок художника Фелікса Валлотона. Фінансовий стан художника трохи поліпшився після продажу декількох картин Піссарро в США ще за життя митця. Але Франція втратила багато видатних творів художника, що були вивезені в Британію, США, Російську імперію.
Неповний перелік картин. Ранішні твориРедагувати
- Дві жінки біля моря, 1856, Вашингтон.
- У Монморансі, 1859, д'Орсе
- Ля Варен де Сен Хілар, 1863, Будапешт.
- Дорога, 1864, Нью-Йорк.
- Береги річки Марна, 1864.
- Пагорби Понтуаза, 1867, Метрополітен-музей
- Ермітаж у Понтуазі, 1867.
- Шлях у Понтуазі, 1868, Відень
- Лувенсьєн, шлях на Версаль, 1869, Художній музей Волтерс, Балтимор, США
- Каштанові дерева в Лувенсьєні, 1870, д'Орсе
- Лувенсьєн, дорога на Версаль, 1870, Цюрих
- Поштовий діліжанс у Лувенсьєні, 1870, д'Орсе
- Шлях, 1870, д'Орсе
- Шлях на Версаль, Музей Ван Гога, Амстердам.
- Старий міст Челсі, 1871
- Біля пагорба Сіденхем, Лондон, 1871, Кембел Арт Мьюзеум, Техас
- Натюрморт з яблуками, молочником і чаркою, 1872,Метрополітен-музей
- Фруктовий сад, 1872, Вашингтон
- Село Вуазен, 1872, д'Орсе
- Сніг у Лувенсьєні, 1872, приватна збірка
- Лувенсьєн, дорога, 1872, д'Орсе
- Пральня в Понтуазі, 1872, д'Орсе
- Каштанові дерева в Осні, 1873
- Автопортрет, 1873, д'Орсе
- Зимовий краєвид, 1873, Токіо
- Міст у Понтуазі, 1873
ІмпресіонізмРедагувати
- Селянка з візком у пейзажі, 1874, Стокгольм
- Понтуаз, краєвид, 1874, Вінтертур
- Портрет Сезанна, 1874, Лондон
- Понтуаз, маленький місток, 1875, Мангейм
- Пейзаж з великими деревами, 1875, Копенгаген
- Березневе сонце, 1875, Бремен
- Човни. Понтуаз, 1876, Метрополітен-музей
- Жнива, 1876, д'Орсе
- Червоні дахи, 1877, д'Орсе
- Фруктовий сад, весна, 1877, д'Орсе
- Поштовий диліжанс в Еннері, 1877, д'Орсе
- Понтуаз, приватний садок, 1877
- Понтуаз, веселка над полем, 1877, Отерло, Крьоллер Мюллер, Голландія
- Сад потопає у квітах, 1877
- Гай біля Понтуаза, 1878, Метрополітен-музей
- Понтуаз, похмурий день, 1878, д'Орсе
- Збирач хмизу, 1878, д'Орсе
- Праля, 1880, Метрополітен-музей
- Примхливий Фелікс, 1881, Лондон
- Сільська дівчинка з хворостиною, 1881
- Дві селянки біля тину, 1881, Токіо
- Жнива, 1882, Токіо
- Понтуаз, залізничний міст, 1883
- Вазінкур, Прекрасна вежа, 1885, Сент Луїс, Міссурі
Відхід від імпресіонізмуРедагувати
На період середини 1880-х відчував невдоволення методою імпресіоністів з їх безсюжетністю і милуванням мінливостями реальності. Розпочався його відхід від технологій імпресіонізму. У 1885 він познайомився з Полем Сіньяком та Жоржем Сьора. Обидва спирались на реналітничну методу, але суху і помітно наукову, методу створення зображень малими мазками як у мозаїках. Засіб отримав назву пуантилізм. Засіб не настільки відрізнявся від технологій імпресіонізму, щоби називати його революційним чи доволі відмінним. Для Піссарро він здався цікавим і в 1885—1888 художник провів у його вивченні і запровадженні у власну художню практику.
- " Будинок глухої жінки та дзвіниця в Ераньї ", 1886, Музей мистецтв Індіанаполіса, США
- «Селянські будинки, Ераньї», 1887, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Сідней
- «Село Ераньї, врожай яблук», 1888, Даллас
- «Косовиця в Ераньї», 1889
Пізні твориРедагувати
- Лондон, Гайд Парк, 1890
- Париж, пляс дю Гавр, 1893, Художній інститут Чикаго
- Схід сонця в лютому, 1893,Отерло, Крьоллер Мюллер, Голландія
- Ераньї, заквітчане дерево сливи,1894,
- Міст у Руані. Дощовий день ,1896, Художня галерея Онтаріо, Торонто
- Бульвар Монмартр, Париж, Ермітаж, Петербург
- Бульвар Монмартр,1897, Єрусалим, музей Ізраїля
- Руан, вулиця Епісері, 1898,приватна збірка
- Руан, вулиця Епісері. Ефект сонячного освітлення, 1898,Метрополітен-музей
- Автопортрет в береті, 1898, Нью-Йорк
- Краєвид у Руані, 1898, Гонолулу
- Сад Тюїльрі взимку,1899, Метрополітен-музей
- Натовп у саду Тюїльрі взимку, 1899, МЕТ
- Селянки ворошать сіно, 1901, Онтаріо, Оттава.
- Лувр. Ранок, 1901, Сент Луїс, Міссурі
- Лувр. Ранок, зимове сонце,1901, Гонолулу
- Понт Неф (Новий міст у Парижі), 1902, Будапешт
- Автопортрет в окулярах, 1903,Лондон
Картини без позначки рокуРедагувати
- «Панорама Лувенсьєна», Лондон
- «Корова на пасовиську», музей д'Орсе
- «Пагорби Понтуаза»
- «Норвуд»
- «Ваза з квітами», Амстердам
- «Обмолот зерна машиною»
- «Провінційний вокзал»
- «Площа Французького театру»
- «Жінка в зеленій хустині»
- «Базар на пласа Майор», Каракас.
ПортретиРедагувати
Самопортрет, 1898, Музей мистецтв, Даллас, Техас, США
«Самопортрет»
«Самопортрет»
«Портрет Поля Сезанна»
«Портрет Дженні Піссарро»
,_1872.jpg)
КраєвидиРедагувати
«Село Вуазен», Музей д'Орсе, 1872, Париж
Каштани в Лувесьєні, близько 1870, Париж, Музей Орсе
«Париж. Площа Французького театру».
Вулиця Епісері, Руан, 1898, Норман (Оклахома), Музей мистецтв Фреда Джонса Молодшого
«Селянські будинки, Ераньї», 1887
«Церква в Ераньї», 1884, Художній музей Волтерс, США
«Бульвар Монмартр. Після опівдні, сонячно», 1897, Ермітаж
Бульвар Монмартр весною, 1897, Єрусалим, Ізраїльський музей
Врожай, Понтуаз, 1880, приватна колекція
Старий міст Челсі
Пастушка. Зазивання овець, 1886, Норман (Оклахома), Музей мистецтв Фреда Джонса Молодшого
Внутрішня гавань Гавра - Сонце з ранку, почався приплив, 1902, Гавр, Музей сучасного мистецтва Андре Мальро
Лоцманський пірс в Гаврі, 1903, Гавр, Музей сучасного мистецтва Андре Мальро
Селянка з візком, 1874 (Будинок Рондес, Понтуаз). Стокгольм, Національний музей Швеції
Червоні дахи в кутку села взимку, 1877 (Кот-Сен-Дені, Понтуаз). Париж, Музей Орсе
Фруктовий сад в Понтуазе, 1877, приватна колекція
Врожай, 1882, Токіо, Художній музей Бриджстоун
.jpg)
_636.jpg)
Метрополітен-музейРедагувати
«Сад Тюїльрі взимку». Метрополітен-музей
«Бульвар Монмартр. Зимовий ранок»
«Натюрморт з яблуками і глечиком»
«Праля»
.jpg)
НатюрмортиРедагувати
«Хризантеми в китайській вазі», 1873
,_Chrysanthemums_in_a_Chinese_Vase,_1870.jpg)
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в https://www.kulturarv.dk/kid/VisWeilbach.do?kunstnerId=1297&wsektion=uddannelse
- ↑ Fahy E., Розенберг П. Jacob Camille Pissarro // The Wrightsman Pictures — Музей мистецтва Метрополітен, 2005. — С. 426. — ISBN 978-1-58839-144-5
Джерела і посиланняРедагувати
- Юденич И. В., Пейзажи Писсарро в Эрмитаже. Л., 1963; (рос.)
- Камиль Писсарро. Письма. Критика. Воспоминания современников (пер. с франц.; вступ. ст., сост. и примеч. К. Г. Богемской), М,, 1974; (рос.)
- Pissarro L. R., Venturi L., Camille Pissarro, son art, son œuvre, v. 1-2, P., 1940; (фр.)
- Rewald J., Camille Pissarro, N. Y., 1963. (фр.)
- Каміль Піссарро. Віртуальна галерея робіт (рос.)