Діжонський музей образотворчого мистецтва

Діжонський музей образотворчого мистецтва (фр. Musée des Beaux-Arts de Dijon) — художній музей у Діжоні, столиці Бургундії. Один з найстаріших музеїв Франції, заснований в 1799 році. У фондах музею твори мистецтва від часів єгипетських фараонів до сучасності. Основу колекції становлять твори бургундського мистецтва пізнього Середньовіччя, французький живопис XVII, XVIII та XIX століть, а також твори місцевих майстрів.

Діжонський музей образотворчого мистецтва Pictogram infobox palace.png
Dijon - Musee des Beaux arts.jpg
47°19′17″ пн. ш. 5°02′33″ сх. д. / 47.32160000002777167° пн. ш. 5.04267000002777799° сх. д. / 47.32160000002777167; 5.04267000002777799Координати: 47°19′17″ пн. ш. 5°02′33″ сх. д. / 47.32160000002777167° пн. ш. 5.04267000002777799° сх. д. / 47.32160000002777167; 5.04267000002777799
Тип художня галерея
Частина від Палац герцогів Бургундських
Країна Flag of France.svg Франція
Розташування Палац герцогів Бургундських
Адреса 21033 Діжон, Франція
Засновано 1799
Фонд живопис і скульптура 15-20 ст., давньоєгипетська колекція
Відвідувачі 153 000 осіб (2018)
141 861 осіб (2012)[1]
157 511 осіб (2007)[1]
163 381 осіб (2015)[1]
154 164 осіб (2017)[1]
155 692 осіб (2016)[1]
147 832 осіб (2002)[1]
155 099 осіб (2003)[1]
150 533 осіб (2005)[1]
193 733 осіб (2014)[1]
143 431 осіб (2011)[1]
154 127 осіб (2010)[1]
184 934 осіб (2009)[1]
160 263 осіб (2008)[1]
166 347 осіб (2001)[1]
139 420 осіб (2006)[1]
211 531 осіб (2004)[1]
171 237 осіб (2013)[1]
Сайт Musée des Beaux-Arts de Dijon – офіційний сайт
Діжонський музей образотворчого мистецтва. Карта розташування: Франція
Діжонський музей образотворчого мистецтва
Діжонський музей образотворчого мистецтва (Франція)
Нагороди

CMNS: Діжонський музей образотворчого мистецтва у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Музей образотворчого мистецтва разом з міською ратушею займає колишній Палац герцогів Бургундських та Палац Бургундських штатів. Палац герцогів був побудований за часів Філіпа Хороброго, який переселився до нього в 1364 році. За розпорядженням Філіпа Доброго до палацу була прибудована 52-метрова вежа, яка сьогодні носить його ім'я. З герцогських часів у палаці збереглися кухні, що сьогодні є чудовим зразком світської готичної архітектури. 1477 року Бургундія перейшла у підпорядкування до французького короля й палац використовувався для королівських потреб. У кінці XVII століття Жуль Ардуен-Мансар провів велику перебудову й розширення палацу. У 1787 році Франсуа Девожем у палаці була заснована Діжонська школа малюнку. А музей уперше відкрився для публіки в 1799 році. Тоді музей складався лише з двох залів: залу скульптур та «салону Конде», в якому були виставлені живописні роботи. За часів Наполеона музей поповнився новими експонатами. Тож незабаром музей довелося розширити. 1827 року надгробки герцогів Бургундських було перевезено з монастиря Шанмоль до палацу. Музей одержав численні дари від відомих колекціонерів, особливо значущими були колекції Трімоле, Жоліє та Ґранвіля.

ФондиРедагувати

Через брак приміщення музей має можливість виставити на огляд лише незначну частку своїх колекцій.

Окрім вже згаданих надгробків герцогів з монастиря Шанмоль до музею було також перевезено два великі вівтарі, над одним з яких працював фламанський художник Мельхіор Брудерлам. У музеї зберігається один з найважливіших творів німецького художника Конрада Віца «Імператор Август та Сивілла Тібурська». Нідерландський художник Робер Кампен представлений полотном «Різдво Христове».

Італійські митці представлені творими Лоренцо Лотто, Паоло Веронезе, Якопо Понтормо, Якопо Бассано, Гвідо Рені.

Фламандський і нідерландський живопис окрім вже згаданих майстрів репрезентують Пітер Пауль Рубенс, Ян Брейгель старший, Франс Галс.

Серед шедеврів французького живопису слід згадати роботу Майстра школи Фонтенбло «Пані за туалетом». У музеї також зберігаються полотна таких митців, як Філіп де Шампань, Шарль Лебрен, Жан-Марк Натьє, Жан-Батіст Грез, Юбер Робер, Жан-Батіст Удрі. Вплив Караваджо на французьке малярство демонструє полотно «Хлопчик дмухає в лампу» Жоржа де Латура.

З місцевих майстрів вирізняються роботи Жана Тасселя та Філіпа Кантена, а також барокового художника Жана Дюбуа.

Французький живопис XIX століття представлений такими іменами: Теодор Жеріко, Гюстав Моро, Адольф Вільям Бугро, Джеймс Тіссо. З імпресіоністів тут виставлені Клод Моне, Альфред Сіслей, Едуар Мане (4 полотна). Кубізм представлений роботами француза Жоржа Брака та іспанця Хуана Гріса. XX століття представляють Жорж Руо та Нікола де Сталь.

У музей виставлена велика колекція малюнків, зокрема і представників Джонської школи малюнка Жака-Андре Нежона та П'єра Поля Прюдона.

У 1998 році в музеї створено великий зал мистецтва Давнього Єгипту, де виставлено численні статуї, саркофаг та особливо цінні єгипетські портрети III ст. н. е.

Сторожова залаРедагувати

Найвідомішим приміщенням музею є «Сторожова зала», де розташовані надгробки герцогів бургундських Філіпа II, Жана де Марвіля, Клода Слютера та Клоса де Верв. Особливо вартісними є аркади з 41 скульптурним зображенням плакальників (фр. pleurants).

ГалереяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Emmanuel Starcky, Sophie Barthélémy, Rémi Cariel: Le Musée des Beaux-Arts de Dijon. Paris 2002 ISBN 2-7118-4472-2
  • Sophie Jugie et Emmanuel Starcky, L'art des collections, bicentenaire du musée des beaux-arts de Dijon, Musée des beaux-arts de Dijon, 2000, 431 p. (ISBN 2-911404-62-9)
  • Ausstellungskatalog L’ art à la cour de Bourgogne : le mécénat de Philippe Le Hardi et de Jean sans Peur (1360—1420) : les princes des fleurs de lis. Paris 2004 ISBN 2-7118-4728-4
  • Loïc Vadelorge, Les musées de province dans leur environnement, Rouen, Presse Universitaire de Rouen, Cahiers du GRHIS, 4, 1996, 97 p. (ISBN 2-87775-207-0)
  • Pierre Quarré et Monique Geiger, Musée des Beaux-Arts de Dijon, Catalogues des peintures françaises, Musée des beaux-arts de Dijon, 1960

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Міністерство культури Франції Fréquentation des Musées de FranceМіністерство культури Франції.