Відкрити головне меню

Каденюк Леонід Костянтинович

Український космонавт

Леоні́д Костянти́нович Каденю́к (28 січня 1951, Клішківці, Хотинський район, Чернівецька область, Українська РСР — 31 січня 2018[1], Київ, Україна) — льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю.Федьковича[2].

Леонід Костянтинович Каденюк
Leonid Kadenyuk.jpg
Напередодні польоту у космос
Дата народження 28 січня 1951(1951-01-28)
Місце народження с. Клішківці
Дата смерті 31 січня 2018(2018-01-31) (67 років)
Місце смерті м. Київ
Країна: Україна Україна
Alma mater: Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків
Спеціальність: астронавт, льотчик-інженер
Військове звання: UA-OF6-BG-GSB-H(2015).png Генерал-майор
Місії: STS-87
Час у космосі: 15 діб 16 год. 35 хв. і 1 сек.
Установа: Державне космічне агентство України, NASA
Нагороди:
Герой України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль НАСА «За космічний політ»
Іменна вогнепальна зброя
Поштова марка Пошти України «Л.Каденюк — перший космонавт України» (№ 813, 12.04.2007)

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці, Хотинського району, Чернівецької області в сім'ї сільських вчителів.

1967 року після закінчення середньої школи зі срібною медаллю вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків (ЧВВАУЛ).

Після закінчення у 1971 році ЧВВАУЛ і отримання диплома льотчика-інженера за спеціальністю «Пілотування і експлуатація літальних апаратів» працював льотчиком-інструктором ЧВВАУЛ.

В серпні 1976 року був відібраний до загону радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи «Буран».

В 1977 році закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Отримав диплом і кваліфікацію «льотчик-випробувач».

У 1977–1979 роках пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію космонавта-випробувача.

З 1977 до 1983 року — космонавт-випробувач групи багаторазової космічної системи «Буран».

19841988 роки — льотчик-випробувач Державного науково-дослідного інституту Військово-повітряних сил СРСР.

1988–1996 роки — космонавт-випробувач, льотчик-випробувач багаторазової космічної системи «Буран».

1989 рік — закінчив Московський авіаційний інститут — літакобудівний факультет.

1988–1990 — пройшов інженерну та льотну підготовку за програмою «Буран» як його командир.

Брав участь у відпрацьовуванні глісади зниження за заходження на посадку космічного корабля «Буран» на літаках МіГ-31 та МіГ-25.

У період 1990–1992 років за повною програмою пройшов підготовку як командир транспортного корабля «Союз-ТМ».

Під час підготовки до космічних польотів та в процесі випробувальної роботи пройшов унікальні інженерну та льотну підготовку. Вивчив космічні кораблі «Союз», «Союз-ТМ», БТКК «Буран», Орбітальну станцію «Салют», частково орбітальний комплекс «Мир» та американський багаторазовий транспортний космічний корабель (БТКК) «Space Shuttle».

Брав участь у розробці та випробуванні авіаційно-космічних систем, у їх ескізному та макетному проектуванні, а також у льотних випробуваннях систем.

Літав на більше ніж 50 типах та модифікаціях літаків різного призначення, в основному — на винищувачах, а також на американському тренувальному літаку Northrop T-38.

За час підготовки до космічних польотів пройшов підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у найрізноманітніших напрямках: біологія, медицина, метрологія, екологія, дослідженні природних ресурсів Землі із космосу, геології, астрономії, геоботаніки.

1995 року відібраний до групи космонавтів Національного космічного агентства України.

Готуючись до польоту у космос, із квітня по жовтень 1996 року працював науковим співробітником відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України[3].

 
Каденюк з іншими астронавтами місії «STS-87» у «Johnson Space Center», вересень 1997 року

Пройшов підготовку в NASA до космічного польоту на американському космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія» місії STS-87 як спеціаліст з корисного навантаження.[4] Дублером Каденюка став Ярослав Пустовий.

В період з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87.

Під час польоту й пізніше, а саме — від жовтня 1997 по червень 2000 року та в грудні 2010 року — Леонід Каденюк був старшим науковим співробітником Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України[3].

З 1998 року — генерал-майор Збройних Сил України[5], заступник Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України з питань авіації і космонавтики[6].

Автор п'яти наукових праць[7].

Книга «Місія — Космос»[6], що вийшла 2009 року у видавництві «Пульсари», отримала перше місце на конкурсі «Книжка року 2009» в номінації «Обрії»[8] Книжку перевидано 2017 року видавництвом «Новий друк».

Цікаві факти з життяРедагувати

Про підготовку до космічних польотівРедагувати

Стрибок з парашутом розглядається як певний вид тренажера — засіб психологічної підготовки космонавтів. Леонід Каденюк розповідає «Відверто кажучи, палкої любові до стрибків у мене так і не виникло. Я робив їх тому, що це вимагалось»[9].

Про космічний корабель «Колумбія»Редагувати

Будівництво «Колумбії» розпочалося 1975 року.

  • За період свого існування «Колумбія» здійснила 28 польотів:
  • 1-й політ відбувся 12 квітня 1981 року;
  • 24-й політ відбувся за участі Леоніда Каденюка 19 листопада 1997 року;
  • 28-й політ був останнім — сталася катастрофа під час повернення на Землю, руйнування шатлу та загибель екіпажу — 1 лютого 2003 року.[10]

Політ на «Колумбії»Редагувати

Запуск космічного шатлу відбувся 19 листопада 1997 року з космічного центру ім. Джона Кеннеді, що знаходиться у штаті Флорида. У лабораторному модулі «Spacelab» проводилися наукові експерименти у галузях астробіології, фізики та матеріалознавства, також було заплановано виходи космонавтів у відкритий космос.[11]

Під час польоту на БТКК «Колумбія» виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського наукового дослідження з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. Основна мета проведення експериментів — вивчення впливу стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і ріпи, на вміст фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводневий метаболізм та ультраструктуру клітин паростків сої, на процес ураження паростків сої патогенним грибом фітофтори.

Крім цих експериментів у космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики «Людина і стан невагомості».

Цікаво, що на 27 листопада — 9 добу польоту був запланований перший зв'язок з Україною. Вперше з космосу громадянин України вів діалог саме зі своєю державою[12].

Зі спогадів космонавта: «За 7 діб до старту з метою запобігти інфекційним захворюванням для нашого екіпажу було введено особливий режим — карантин. Він передбачає виключення можливості перебування астронавтів у громадських місцях та будь-яких сторонніх контактів. Нас ізолювали і від сімей. При цьому астронавти знаходяться не лише під пильним наглядом медиків, але й спостереженням психологів»[13].

Леонід Костянтинович згадує: «Кожну вільну хвилину я і мої колеги використовували для спостереження і фотографування Землі та космосу. Такі заняття були найулюбленішими, а я вважав їх ще одним вражаючим і надзвичайно цікавим експериментом на борту „Колумбіі“»[14].

День в Україні починається з Гімну. Тому Леонід Костянтинович замовив його для сигналу пробудження екіпажу, який транслювався із Центру управління польотом на борт «Колумбії». Кожен член екіпажу обирав мелодію за власним вподобанням. Таким чином Гімн нашої держави два рази пролунав у космосі над всією планетою[15].

ПоглядиРедагувати

"Стан невагомості — це фізичний стан, який в умовах постійної дії сили земного тяжіння створити чи змоделювати в якомусь тренажері певний тривалий час практично неможливо. В літаючих літаках-лабораторіях він може бути створений протягом 25-30 секунд. В орбітальному польоті він постійний.

«Було враження, що йде боротьба двох сил: сили природи, яке представляло собою земне тяжіння і утримувало корабель і не давало відірватись, та сили людського розуму, представлену потужністю ракети» , — цитати взято з інтерв'ю у книжці Ігоря Шарова.

НагородиРедагувати

СмертьРедагувати

Раптово помер 31 січня 2018 року під час традиційної ранкової пробіжки в районі Царського Села в Києві, ще до приїзду карети швидкої допомоги.[20] За попередньою інформацією Леонід Костянтинович помер від серцевого нападу.[21]

Прощальна церемоніяРедагувати

Відбулася 2 лютого 2018 року в Києві у приміщенні Клубу Кабінету міністрів України.[22]

ПохованняРедагувати

Похований на Байковому кладовищі у Києві.[23][24]

Офіційні співчуттяРедагувати

Офіційні співчуття висловили Президент України Петро Порошенко[25], Голова Верховної Ради України[26], Прем'єр-Міністр України[1], Рада національної безпеки і оборони України[27], Національна академія наук України[28], Чернівецька обласна державна адміністрація[29], Національний університет «Львівська політехніка»[30], Київський міський голова-Голова КМДА[31][32], Чернівецька міська Рада[33], Хотинська райдержадміністрація[34], Міський голова Львова[35][36], Клішковецька об'єднана територіальна громада (на території громади було оголошено триденний траур)[37].

Вшанування пам'ятіРедагувати

У місті Миколаєві є Вулиця Леоніда Каденюка.

У квітні 2018 року у селі Новомиколаївка Мелітопольського району Запорізької області вулиця Островського перейменована на честь Леоніда Каденюка[38].

11 квітня 2018 у селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області, на фасаді школи, у якій він навчався, відкрито меморіальну дошку[39].

19 червня 2018 Верховна Рада України прийняла постанову «Про увічнення пам'яті першого космонавта України, Героя України Леоніда Каденюка»[40].

20 червня 2018 на черговій сесії Чернівецької міської ради ухвалено рішення про перейменування міського клубу юних техніків «Кварц» на Чернівецький центр юних техніків та присвоєння йому імені Леоніда Костянтиновича Каденюка[41].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Помер космонавт Леонід Каденюк. BBC Україна. 31 січня, 2018 рік.
  2. Cайт Чернівецького Національного університету
  3. а б Пам’яті першого українського космонавта, Героя України Леоніда Костянтиновича Каденюка (uk-UA). Процитовано 2018-02-05. 
  4. Помер перший український космонавт Леонід Каденюк life.pravda.com.ua 31.01.2018
  5. Указ Президента України № 33/98 від 20 січня 1998 року «Про присвоєння Л. Каденюку військового звання»
  6. а б Завершена космічна місія Леоніда Каденюка. BBC Україна. 31 січня, 2018 рік.
  7. О. Н. Кубальський. Каденюк Леонід Костянтинович
  8. Лідери рейтингу «Книга року 2009». — 2010. — 12 лютого.
  9. Місія — Космос, 2017, с. 79–80
  10. Шатл Колумбія. 
  11. Rbc.ua. Леонід Каденюк: що відомо про космічну місію першого космонавта України (раритетні фото і відео). РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-02-01. 
  12. Місія — Космос, 2017, с. 244
  13. Місія — Космос, 2017, с. 44
  14. Місія — Космос, 2017, с. 372
  15. Місія — Космос, 2017, с. 289
  16. Указ Президента України № 1526/99 від 3 грудня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Герой України“»
  17. Указ Президента України № 450/2011 від 12 квітня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України»
  18. Указ Президента України № 26/98 від 19 січня 1998 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За мужність“»
  19. Указ Президента України № 48/2001 від 25 січня 2001 року «Про нагородження відзнакою „Іменна вогнепальна зброя“»
  20. Помер космонавт Леонід Каденюк /Укрінформ, 31.01.2018/
  21. «Під час пробіжки, він…»: Стало відомо чому помер Леонід Каденюк
  22. У Києві попрощалися з першим космонавтом незалежної України Леонідом Каденюком /УТ-1, 02.02.2018/
  23. У Києві попрощалися з Леонідом Каденюком /ВВС-Украіна, 02.02.2018/
  24. У Києві попрощалися з першим українським космонавтом Леонідом Каденюком /5 канал, 02.02.2018/
  25. Сторінка Петра Порошенка у Фейсбук, 31.01.2018
  26. Cайт Верховної Ради України, 31.01.2018
  27. Cайт РНБОУ, 31.01.2018
  28. Cайт Національної академії наук України, 01.02.2018
  29. Сайт Чернівецької ОДА, 31.01.2018
  30. Cайт НУ «Львівська політехніка», 31.01.2018
  31. Главком, 31.01.2018
  32. Сайт КМДА, 31.01.2018
  33. Cайт Чернівецької міськради
  34. Сайт Хотинської РДА
  35. Cайт Львівської міської Ради, 31.01.2018
  36. Львів у журбі з приводу смерті Леоніда Каденюка. zik.ua (ua). Процитовано 2018-01-31. 
  37. Некролог на сайті Клішковецької ОТГ, 31.01.2018
  38. У Мелітопольському районі триває декомунізація // www.0619.com.ua. — 2018. — 6 квітня (рос.)
  39. Відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки першому космонавту України Леоніду Каденюку НКАУ
  40. Постанова Верховної Ради України від 19 червня 2018 року № 2466-VIII «Про увічнення пам'яті першого космонавта України, Героя України Леоніда Каденюка»
  41. Центр юних техніків носитиме ім'я Леоніда Каденюка Офіційний веб-портал Чернівецької міської ради

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Каденюк, Леонід. Місія — Космос. — К. : Новий друк, 2017. — ISBN 978-617-635-102-3.
Попередник: Герой Україникавалер Ордена «Золота Зірка»
№ 4
3 грудня 1999
Наступник:
Герасимов Іван Олександрович М'ялиця Анатолій Костянтинович