Вікіпедія

Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України

Інститу́т бота́ніки і́мені Мико́ли Холо́дного — провідний український науковий центр з ботаніки.

Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного
Основні дані
Засновано 1921
Приналежність Національна академія наук України
Контакт
Ключові особи Мосякін Сергій Леонідович (директор)
Країна  Україна[1]
Адреса вул. Терещенківська, 2, МСП-1, 01601, м. Київ, Україна
Тип науково-дослідний інститут і видавець відкритого доступу[d][1]
Штат працівників 261 осіб
Материнська
організація		 НАНУ
Вебсторінка botany.kiev.ua

Історія

ред.

Передісторія Інституту почалася у вересні 1921 року. Тоді було засновано першу в Україні ботанічну установу під назвою Ботанічний кабінет та Гербарій Всеукраїнської Академії наук (ВУАН), яка в 1927 р. перетворилася на Науково-дослідний інститут ботаніки Народного Комісаріату освіти УРСР. 1 квітня 1931 року народився Інститут ботаніки ВУАН. В той час в Інституті працювали видатні вчені О. В. Фомін, Д. К. Зеров, П. Ф. Оксіюк, А. С. Лазаренко, А. М. Окснер, Ю. Д. Клеопов, Я. С. Модилевський та інші, які дали початок різним науковим напрямкам у ботаніці і створили наукові школи з флористики, бріології, ліхенології, цитології. Вже в 30-ті — 40-ві роки Інститут перетворився на центральну ботанічну установу в Україні. З 1971 року Інститут носить ім'я видатного українського ботаніка М. Г. Холодного.

Директори інституту

ред.

Наукова діяльність

ред.

Інститут ботаніки є головною установою в Україні і однією з провідних установ Європи з вивчення біорізноманітності на всіх рівнях організації судинних і спорових рослин та грибів.

Інститут проводить науові дослідження за двома основними напрямами:

  • критико-систематичні, флористичні, фітоценотичні, созологічні й екологічні дослідження фітобіоти та мікобіоти, розробка теоретичних питань організації та динаміки фіто- та ценорізноманіття, його моніторингу й охорони;
  • дослідження структурно-функціональної організації рослин та грибів на організменному, клітинному і молекулярному рівнях в нормі та при змінах умов навколишнього середовища — природного та антропогенного.

Відповідно до цих напрямів відділи Інституту об'єднуються в сектори вищих рослин, спорових рослин та експериментальної ботаніки.

Установа є провідною в країні у питаннях охорони рослинного світу, займається веденням ботанічної частини Червоної книги України, зокрема директор Інституту ботаніки за посадою є головою ботанічної секції Національної комісії з питань Червоної книги України[2]. Також Інститут ботаніки веде Зелену книгу України. Науковці закладу беруть провідну участь у формуванні природоохоронної мережі об'єктів природно-заповідного фонду України, обґрунтувавши створення значної частини нині існуючих заповідних територій України.

Інститут є головною установою в програмі «Космічна біологія» Національної Космічної програми України.

Структурні підрозділи та співробітники

ред.

До складу інституту входять 10 наукових відділів, міжвідомча комплексна лабораторія наукових основ заповідної справи, обчислювальний центр, наукова бібліотека та редакційно-видавничий відділ, структурний відділ НАН України. В Інституті працюють 120 науковців, серед них два академіки та п'ять членів-кореспондентів, 28 докторів наук, 72 кандидати наук.

Працюють докторантура та аспірантура, які здійснюють підготовку висококваліфікованих фахівців з ботаніки, екології, мікології, фізіології та біохімії рослин, клітинної біології. Проводить діяльність Спеціалізована вчена рада із захисту докторських та кандидатських дисертацій із спеціальностей «ботаніка» та «мікологія».

Однією із структурних одиниць інституту є Національний Гербарій України. При інституті діє Проблемна рада з питань ботаніки та мікології, яка координує роботу 52 ботанічних установ України, а також громадська організація «Українське ботанічне товариство».

При інституті видаються Український ботанічний журнал[3] та міжнародний журнал «Альгология» (англ. Journal of Algology) російською та англійською мовами.[4]

Тривалий час у структурі інституту перебували установи НАН України, які тепер є самостійними — Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка, Інститут екології Карпат й Інститут клітинної біології та генетичної інженерії, а також Ботанічний музей.

Найвідоміші співробітники

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
  2. ↑ Положення про Національну комісію з питань Червоної книги України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2019. Процитовано 20 квітня 2019.
  3. ↑ Про «Український ботанічний журнал» на сайті інституту. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 1 грудня 2014.
  4. ↑ Про журнал «Альгология» на сайті інституту. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 15 серпня 2015. [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.]

Джерела

ред.

Література

ред.
  • Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України (1921—2011). Віхи історії та сучасність / Нац. акад. наук України, Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного ; [редкол.: С. Л. Мосякін та ін.]. — К. : Альтерпрес, 2011. — 441 с. : іл. — 120 экз. — ISBN 978-966-542-477-2

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інститут_ботаніки_імені_М._Г._Холодного_НАН_України&oldid=44050396